Чи будуть префекти з повноваженнями совєтського прокурора?
Сьогодні до другого читання рекомендовано законопроєкт щодо питання ороганізації роботи місцевого самоврядування крізь призму повноважень місцевих державних адміністрацій законопроєкт (проєкт 4298)
Проте, чи все так досконало для мешканців міст, сіл і районів?
Думаю, що точно ні.
І ось чому: голова місцевої адміністрації може бути зввільнений не за погіршення стану розвитку певного регіону, а чисто з формальних підстав (щось не підписав, не виконав і т.д.).
Проте, головним показником діяльності місцевої влади є саме розвиток регіону. Принаймні, цей критерій є ключовим для розвинутих країн Європейського Союзу.
Підставою для звільнення в такому випадку є неефективне виконання вимог розвитку регіону.
Однак, в наших реаліях така система не просто відсутня, а й законодавець не збирається впроваджувати її в життя.
Так що жє робитимуть ці місцеві адміністрації?
З аналізу побачимо: от частиною 1 статті 59-2 цього закону передбачатиметься, що предметом забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування охоплюються:
1) нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування;
2) індивідуальні акти, що приймаються органами місцевого самоврядування з питань відчуження об’єктів цивільних прав територіальної громади або спільної власності територіальних громад відповідного району, області, якщо таке відчуження здійснюється без застосування публічних конкурсних процедур, передбачених законами України;
3) індивідуальні акти, що містять ознаки прийняття органами місцевого самоврядування рішень не на підставі, не в межах повноважень або не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
4) індивідуальні акти органів місцевого самоврядування, що стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина та містять ознаки будь-якої дискримінації окремої особи та/або групи осіб.
Але при цьому обов'язковою умовою забезпечення законності є відсутність у інших органів державної влади передбачених законом повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю органів місцевого самоврядування у відповідній сфері (частина 2 статті 59-2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відтак, місцеві державні адміністрації матимуть право вживати заходи щодо забезпечення законності тільки у випадку, коли інші органи державної влади не наділені відповідними повноваженнями.
Однак, таке формулювання обсягу підстав для вжиття заходів реагування є занадто розмитим та потребуватиме доведеності в суді підстав для подання позову про скасування певного акта органу місцевого самоврядування, що потенційно унеможливить здійснення таких повноважень.
Окрім того, у певних випадках повноваження місцевої державної адміністрації будуть дублюватись іншими органами з огляду на таке.
Так, частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За загальним правилом, вжиття прокурором заходів до представництва (в тому числі, й подання позову про скасування акта органу місцевого самоврядування) є крайнім заходом в системі правових можливостей держави здійснювати реагування на випадки порушення закону, зокрема, і органами місцевого самоврядування.
І такий захід прокурорського реагування застосовується за умови, якщо органи державної влади (в тому числі, контрольно-наглядові органи) не здійснюють або здійснюють неналежним чином контрольно-наглядові повноваження, а також у випадку відсутності таких органів.
У такій ситуації повноваження місцевої державної адміністрації щодо забезпечення законності можуть фактично накладатись (дублюватись) органами прокуратури.
Припустимо, що органом місцевого самоврядування прийнято рішення про відчуження об'єкта комунальної власності територіальної громади третім особам за процедурою, яка суперечить вимогам чинного законодавства.
У складі державного механізму фактично відсутні органи державної влади, які би мали повноваження здійснювати контрольно-наглядові повноваження під час розпорядження комунальною власністю територіальної громади.
Відтак, оскільки ці повноваження не віднесені до компетенції жодного владного суб'єкта, то місцева державна адміністрація матиме юридичні підстави для вжиття заходів забезпечення законності.
У той же час і органи прокуратури отримують юридичні підстави для вжиття заходів прокурорського реагування у вигляді подання позову до суду про скасування такого акта органу місцевого самоврядування.
Отже, в один і той же проміжок часу дві державні структури можуть займатись фактично одинаковими функціональними завданнями щодо одного й того ж суб'єкта, що з точки зору юридичної (недопущення дублювання повноважень) та точки зору публічного управління (раціональне викорситання бюджетних коштів на оплату праці державних службовців) є неприпустимим.
Ця ж ситуація потенційно призводитеме до правового хаосу та нарощування загальних показників результативності роботи органів прокуратури та місцевих державних адміністрацій (оскільки і ті, і інші за результатами розгляду судом позову щодо одного і того нормативного акта зможуть це презентувати як свій показник роботи).
Що ж приймуть депутати?
Питання риторичне, судячи з інших голосувань. Але ж ми сподіваємось)
А що ж для нас?
Та нічого позитивного, окрім того що наш мер стане лялькою в системі управління державою. І як тільки він таким стане - одразу включення режиму ляльководів, які не розуміють специфіки регіону, правил співжиття і розуміння вседозволеності!