Глобалізація вже не є тим сучасним поняттям, до якого слід пристосовуватися. Люди сприймають її як невід’ємну складову сучасного життя, яка має свої переваги та недоліки. З появою інновацій глобалізація перетворила частину з нас на переможців, а частину – на тих, хто програв. Переможцями стали інвестори та підприємці, які зорієнтувалися на ринках, які швидко зростали та вдало оцінили новітні технології. Саме завдяки глобалізації людям відкрилися нові ринки країн, що розвиваються, та дали можливість стати частиною глобальної економіки. Більш бідні люди, які проживають на цих територіях, перетворилися з бідняків на середній клас, адже з’явилися додаткові робочі місця. В свою чергу, програли жителі країн з високою вартістю робочої сили, зокрема США та Європи. Багато людей не змогли пристосуватися до темпу технологічних змін та набути нових кваліфікацій. Тому для багатьох людей низькокваліфікована робота стала не просто тимчасовим заробітком, а постійною роботою. Те, що було на шкоду США та Європі, пішло на користь Індії та Китаю. Частка бідних людей в Індії знизилася з 60% до 22%, а в Китаї – з 84% до 12%. Тривалість життя збільшилася з 49 до 66 років. Наразі про Індію все більше говорять у контексті розвитку технологій та формування середнього класу, а економіка Китаю зросла у 25 разів за останні 30 років. (“World’s Largest Economies”, CNNMoney, http://money.cnn.com/news/economy )

Робототехніка та медицина. Зміни в економіці й суспільному житті у найближчі 20 років призведуть до змін в індустріях, сферах діяльності та робочих місцях. Передові технології в робототехніці й медико-біологічних науках впливатимуть на нашу життєдіяльність. Роботи та штучний інтелект підштовхнуть глобальну економіку до чергової революції та зроблять прорив у медицині, що дасть можливість людям жити довше та бути здоровішими.

Блокчейн та криптовалюти. Поява технології блокчейну та криптовалют здавалося б, з одного боку поліпшить та спростить фінансову систему та забезпечить надійність транзакцій, та, з іншого боку, створить нові робочі місця для фахівців у державних інституціях та у бізнесі, які зможуть відслідковувати, аналізувати та прогнозувати економічні процеси у державі у порівнянні з глобальним ринком. Але втілити та узаконити на рівні держави технологію блокчейну наразі не є можливим навіть у США, де половина уряду не підтримає цього через втрату анонімності, бо інформація про кожну транзакцію в мережі біткоіна відкрита і назавжди зафіксовна у блокчейні, а запис про неї доступний постійно й усім. Отже, всі ці транзакції є публічними та легко відстежуються правоохоронними органами та спецслужбами. Найсильнішими суперниками системи біткоіна є національні уряди, оскільки система обліку центрального банку забезпечується всіма доходами та позиками уряду та відразу знайде активне застосування, що й призведе загрозу для біткоіна. Якби біткоін міг існувати не як гроші, а як протокол, який би спирався на можливості від блокового ланцюжка, то він би став фундаментом для надійних транзакцій, особливо для транзакцій з великими сумами коштів, адже використання справжньої ідентифікації особи призвело б до відмови від анонімних рахунків. З іншого боку, блокчейн може стати справжнім викликом  для банківської, правничої, а також для бухгалтерського обліку, яким став свого часу інтернет для ЗМІ, торгівлі та реклами, бо він знизить витрати, ліквідує зайвих посередників та послабить ринкове тертя. До облікового журналу можна буде підв’язувати, наприклад, угоди, а також документи на право власності на нерухомість, на землю. Таким чином, електронний механізм та цифрові мережі витіснятимуть традиційних посередників, позбавляючи їх прав і повноважень. І хоча наразі ще рано говорити, який саме вплив матиме біткоін на світову економіку та що буде з ним через десять років, бо це є рівняння з багатьма невідомими, які слід досконало вивчити. Але очевидним залишається те, що цифрові гроші вже стали реальністю та їх вплив зростатиме.

Кібербезпека. Нині ми стоїмо на порозі оцифровування практично всіх речей і саме це стає одним з визначальних чинників економічного розвитку в подальші роки. Тому використання програмного коду стає більш поширеним, особливо у галузі кіберзбезпеки, де комп’ютерний вірус використовується як зброя. Насправді, такі терміни, як хакерська програма зламу, вірус, хробак, троян, DDoS-атаки використовуються доволі часто у сьогоденні у значенні віртуальної зброї, але ми ще не до кінця усвідомлюємо наслідки цих явищ. Показовим кейсом є напад у 2012 році на компанію “Saudi Aramco”, коли підкуплений працівник компанії заніс вірус з флешки у комп’ютерну систему компанії. Вірус вразив комп’ютери не лише в головному офісі компанії в Саудівській Аравії, а й в представництвах в США та Нідерландах. (Christpher Bronk and Eneken Tikk-Ringas, “The Cyber Attack on Saudi Aramco”, Survival Global Politics and Strategy, April-May 2013)  І таких прикладів є чимало. Після таких подій лідери бізнесу зрозуміли, що якщо кібератака може вразити таку велику компанію, яка працює у захищеному середовищі, то від віртуального нападу не застрахована жодна компанія в світі. Як зазначає Алек Росс у своїй книжці «Індустрії майбутнього» за двадцять років  у період з 2000 до 2020 року ринок кібербезпеки зросте з 3,5 млрд доларів і кількох тисяч працівників IT- відділів до 175 млрд доларів практично у всіх сферах бізнесу. Кібербезпека стала дуже важливою складовою кожної компанії і тому кожен керівник, директор чи голова правління будь-якої компанії мусить подбати, щоб у компанії був фахівець із досвідом захисту від кібератак. Якщо раніше у компаніях обов’язково мав бути фахівець з аудиту, то років за п’ять компанія не зможе вдало функціонувати без спеціаліста з хакерських атак. Особливо важливим наявність такого роду фахівців буде в урядових структурах, але відносний дефіцит висококваліфікованих фахівців в уряді буде пов'язаний з тим, що платня фахівця з кібербезпеки у корпоративному секторі набагато вища, ніж в урядових структурах. Тим не менше, у подальші тридцять років галузь кібербезпеки буде на крутому підйомі та попит на фахівців буде значним та тривалим.

Дані та великі дані (Data & Big Data) – це те, без чого наразі не може існувати бізнес в інформаційну добу. Накопичення даних у цифровій формі зростає з неймовірною швидкістю. У порівнянні, у 2000 році лише 25% даних зберігалися у цифровій формі, а в 2007 році цей показник становив 94%. Через те, що щохвилини люди на нашій планеті надсилають 204 мільйони електронних листів, розміщують 2,4 мільйона повідомлень на Facebook, 72 години відео на YouTube та 216 тисяч фото в Instagram, кількість цифрових даних значно зростає щорічно. (“Data Never Sleeps 2.0”, Domo, http://www.domo.com/learn/data-never-sleeps-2. ) Тому «великі дані», які так чи інакше пронизують наше життя дають імпульс для їх поглибленого аналізу та опрацювання, а для цього потрібні механізми та інструменти. Саме тому є потреба в експертах та спеціалістах, які володітимуть цими знаннями та зможуть за допомогою отриманих результатів спрогнозувати тенденції розвитку бізнесу в динаміці. Показовими в цьому є дві президентські компанії Барака Обами, коли коректне опрацювання та аналіз великих даних змогли успішно покласти на лопатки опонентів-республіканців. Отже, «аналіз великих даних» означає можливість опрацювання великих масивів інформації в максимально реальному режимі часу та застосовувати результати цього аналізу на практиці. Раніше отримані результати аналізу були ретроспективними, а зараз така аналітична робота є частиною стратегічного планування. Вплив великих даних стосується перш за все таких сфер, як логістика, виробництво, постачання, виборчі та рекламні технології, бо цим галузям властиві численні дрібні, повторювані і кількісно вимірювані дії. Враховуючи стрімкий розвиток інших галузей, вже через п’ять-десять років можна буде говорити про «аналіз великих даних» в інших сферах життя, які ми зараз не пов’язуємо з аналітикою. Можливо він змінить наш стиль харчування, спосіб спілкування і лінії розмежування між публічним та приватним життям? Час покаже зовсім скоро…адже глобалізація та інновації створюють великі зміни для всіх нас, а зміни – це надзвичайні можливості для більшості людей нашої планети, особливо для молодих людей, які виросли в цифровому світі в часи хакерських атак та зростання великих даних. Отже, індустрії майбутнього здатні принести інвесторам капітал вартістю декількох трильйонів доларів, а наступному поколінню роботу не лише у таких сферах, як робототехніка, геноміка, кібербезпека, аналіз великих даних, а також у нових галузях, які з’являються внаслідок програмування грошей, ринків і довіри та інших процесів, запроваджених інноваціями.