18 лютого професійну юридичну спільноту струсило повідомлення: Конституційний суд визнав неконституційним конкурс до Верховного Суду. Надвечір 19 лютого КСУ на своєму сайті опублікували повний текст рішення. З ним можна ознайомитись за посиланням. 

Що ж насправді вирішив єдиний і неповторний орган конституційної юрисдикції і що це може означати?

1. Неконституційним визнаний п. 7 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині ліквідації  Верховного Суду України. 

Саме в цьому пункті йде мова про припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України (далі –  ВСУ) і Вищих спеціалізованих судів. 

І, на думку Конституційного суду, ліквідувати конкретно ВСУ таким чином було невірно, адже він є конституційним органом. 

Згадка про ВСУ була в ст. 125 Конституції України: «Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.»

Конституційний суд подумав, порадився та вирішив, що зрештою вилучення слова “України” з власної назви на конституційний статус цього органу не вплинуло, а тому, як зазначено в рішенні, ліквідовувати конституційним орган простим законом – не вірно. 

А з цього випливає наступне:

2. Неконституційним визнаний п. 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у контексті суддів ВСУ

Як зазначається у вищезазначеному пункті, судді ВСУ мають право брати участь у конкурсі на зайняття посади судді Верховного Суду. 

Оскільки, як ми вже з’ясували раніше, різниці між Верховним судом України та Верховним судом КСУ не вбачає, то і статус суддів цих судів однаковий. А отже, Судді ВСУ, на думку Конституційного суду, просто мають продовжувати роботу у Верховному суді. 

Станом на кінець 2018 року у Верховному Суді України працювало 12 суддів. Серед них, зокрема, Світлана Вус, котра виносила рішення з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і на додачу не вказала про це у декларації доброчесності. 

Або ж Микола Короткевич, який був у списку тих, чий дипломатичний паспорт, виданий Януковичем своєму оточенню, було анульовано МЗС у 2015 році. 

Там же у списку і суддя Кривенда Олег, який був у складі колегії суддів, яка фактично скасувала накази Державної служби геології і надр України, якими були анульовано спеціальні дозволи на користування надрами ТОВ «Голден Деррік». Як повідомляють «Наші гроші», за часів Януковича ТОВ «Голден Деррік» контролювало бізнес-середовище екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького і колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. 

Що ж, потенційно тепер суддівський корпус Верховного Суду поповниться новими недоброчесними. 

3. Неконституційним визнаний п. 25 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 

Згідно з Законом право на довічне утримання судді у відставці за «підвищеними тарифами» (закон 2016 року значно підвищив рівень суддівської винагороди) мали лише ті судді, які пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання і підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та після цього пропрацювали у суді ще мінімум 3 роки. 

Лише нагадаю, що в період з 2016 року чисельність суддівського корпусу зменшилась більш ніж на 1,5 тис. Більшість з них пішли у відставку. Пішли, ймовірно,  від обов‘язку подавати електронні майнові декларації, декларації родинних зв‘язків, проходити кваліфікаційне оцінювання тощо. І тепер з кишень українців їм здійснять суттєвий “перерахунок” до і так пристойного (за середніми українськими мірками) грошового забезпечення судді у відставці. 

Як наслідок, ми можемо отримати достатньо сумнівне поповнення чисельності складу Верховного Суду і витрати мільйонів гривень з державного бюджету суддям у відставці, у тому числі, і з достатньо сумнівною репутацією.

Тепер, ще цікавіше буде дізнатись, чи визнають конституційним чисельне скорочення суддів ВС до 100, як це передбачено законом 2019 року.