Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував прийняти за основу та в цілому урядовий проєкт Закону за №12232 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо здійснення правочинів з умовними зобов'язаннями».

Якщо коротко, то для залучення кредиту 50 млрд доларів США від країн G7, погашення якого передбачається за рахунок заморожених російських активів, Уряд дозволяє Мінфіну відігравати роль Боргового агентства України, а міністру фінансів - здійснювати правочини з умовними зобов’язаннями.

Тобто міністр фінансів зможе брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.

Багато хто в Україні думає, що на додачу до зазначеного кредиту від G7 Україна після війни може розраховувати ще на репарації від РФ. Це не зовсім так. Наприклад, путін пішов, замість нього прийшов інший, більш демократичний цар, який в обмін на зняття санкцій погодився сплачувати Україні репарації.

Після оголошення росією першого траншу репарацій, ці кошти будуть записані не в дохід державного бюджету України, а в державний борг, який підлягає автоматичному поверненню G7, якщо на той момент кредит в 50 млрд доларів США не буде виплачений за рахунок заморожених російських активів. Тобто реальні репарації для України можливі тільки після того, як Захід поверне свої гроші + відсотки.

Такою буде жорстока реальність можливого майбутнього. Дивуватися не потрібно, адже економічний прагматизм, на відміну від нас, завжди був притаманний Заходу.

Щодо з/п №12232 мене також непокоїть правовий нігілізм. Якщо Боргове агентство буде діяти, як юридична особа, то в межах Мінфіну існуватиме одночасно дві юридичні особи, що протирічить нормам Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Також виникає багато питань, яким чином голова Боргового агентства (міністр фінансів в розумінні з/п №12232) буде виконувати свої нові повноваження повноважень. В документі немає ані натяку на це.

До того, що Уряд і правляча коаліція нехтують нормами Конституції та чинного законодавства, українці, на жаль, «звикли». Правові ж колізії без п’яти хвилин закону, скоріше за все, вилізуть під час першого судового процесу, пов’язаного з обслуговуванням Україною кредиту від G7.