В інститутах та університетах не вчать, як керувати економікою країни під час війни. Також не вчать складати та виконувати бюджет воюючої країни. Міжнародні партнери також не знають, як правильно це робити. Але ми мусимо, бо велика війна – це реальність, у якій ми живемо останні три роки.

Нещодавно Уряд подав до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2025 рік. Передусім маємо зрозуміти, що по суті це бюджет війни. Судячи із загальних цифр, ми готуємося воювати принаймні весь наступний рік. Це виглядає цілком прагматично: хочеш миру, готуйся до війни.

Загальні заплановані витрати на сектор оборони у наступному році, на думку Уряду, сягнуть 2,2 трлн грн (26,3% ВВП). Тобто, кожна четверта гривня, зароблена в Україні, витрачатиметься на війну з рф. З урахуванням змін, передбачених у з/п №11417, фінансування сектору оборони у 2025 році, у порівнянні із 2024 роком, зросте на 46,3 млрд грн або 2,1%. Зокрема, витрати на оплату праці військовослужбовців +9,4 млрд грн (+0,8%), витрати на озброєння та військову техніку +32,3 млрд грн (+4,6%).

Чи багато Україна витрачає на війну? Так, дуже багато, але, на мою думку, витрати на сектор оборони у 2025 році можуть зрости, як сталося у поточному році. Багато чого буде залежати від ситуації на фронті та надання нам військової й фінансової допомоги від партнерів. Це означає, що заплановане Урядом підвищення податків (з/п №11416-д) може бути не останнім, а бюджет вже 2025 року може чекати секвестр.

Згідно даних Мінфіну, дефіцит бюджету в 2025 році прогнозується у більш ніж 1,6 трлн (19,4% ВВП). Покрити такий дефіцит Уряд планує за рахунок зовнішніх (1,7 трлн грн) та внутрішніх (579,2 млрд грн) запозичень. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у 38,4 млрд доларів (1,7 трлн грн по курсу 43,2 грн/долар), хоча напередодні подання проекту бюджету-2025 офіційні особи Мінфіну називали цифру у 35 млрд доларів.

Відключити

Міжнародні партнери гарантували Україні на 2025 рік лише 15,6 млрд доларів. Отже, необхідно ще 22,8 млрд доларів. Український Уряд робить головну ставку на отримання кредиту у 50 млрд доларів, який буде погашатися за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Саме таке рішення в червні 2024 року ухвалили лідери G7. Але наразі виділення коштів гальмується через бюрократію, непорозуміння між партнерами та деструктивну позицію Угорщини, що намагається заблокувати дії ЄС.

Позиція Кабміну щодо 50 млрд доларів, на мою думку, також не надихає партнерів до активних дій. Уряд офіційно задав політичну рамку щодо надання цих коштів: Україна має отримати їх не пізніше кінця цього року, безумовно, без відсотків, без збільшення державного боргу і без жорсткої прив’язки щодо напрямків використання. Виглядає як дуже амбіційна й водночас дуже нереалістична мета, зважаючи на бекграунд наших відносин з міжнародними партнерами.

Останні новини виглядають тривожно для нашого бюджету. Через загальне гальмування і невизначеність щодо можливості США виконати частину своїх зобов’язань в межах кредиту на 50 млрд доларів, Євросоюз розпочав консультації про можливість позапланового виділення Україні позики на суму 20-40 млрд євро.

Для нас тут три значних ризики. Перший – остаточна сума кредиту. Та і коли саме він надійде – невідомо, а це для нашого бюджету величезна невизначеність. Другий – це буде позика, а не грант, отже збільшить навантаження на державний борг України, який у 2025 році планується на рівні 97% ВВП (скоріше за все, буде більше). Третій ризик – малоймовірно, що ці кошти можна буде використати на військові потреби – прямо протирічить планам українського Уряду на 2025 рік.

Із виконанням плану по внутрішніх запозиченнях 579,2 млрд грн ситуація прогнозована. Мінфін забезпечить розміщення ОВДП на необхідну суму, з якої 561,9 млрд грн піде на погашення розміщених раніше облігацій. Бюджет-2025 від ОВДП отримає лише 17,2 млрд грн.

Відключити

Нацбанк продовжить розміщення депозитних сертифікатів, збільшуючи без того величезну (більше 700 млрд грн) ліквідність банків. Правда, останні у разі ухвалення з/п №11416-д будуть змушені заплатити 50% податку на прибуток. Надходження до бюджету від прибутку НБУ плануються в сумі 63,9 млрд грн, що на 25,3 млрд грн (+65,5%) більше, ніж у 2024 році.

Друга головна ставка Уряду на 2025 рік – підвищення податків. Наразі Верховна Рада у першому читанні ухвалила з/п №11416-д, який передбачає підвищення низки податків. Економічний ефект цього з/п для Держбюджету-2025 становить +137 млрд грн. Це майже 40% від загальної суми збільшення податкових надходжень (+349,4 млрд грн), закладеної у проект бюджету наступного року.

На мою думку, невизначеність щодо обсягів та своєчасності надання фінансової допомоги від партнерів, а також певні події на фронті можуть змусити український Уряд вдатися до ще одного підвищення податків. Головним чином, мова може йти про підвищення ставок ПДВ. Це вкрай негативний сценарій для української економіки, але такими можуть бути реалії існування України в умовах великої війни.

Суттєвою зоною ризику для Державного бюджету 2025 року буде обслуговування державного боргу. На фінансування цієї статті у проекті бюджету передбачено 480,8 млрд грн (5,7% ВВП). Це дуже багато і це враховуючи нещодавно проведену реструктуризацію за євробондами. Без неї на обслуговування мали б витратити майже 550 млрд грн (6,5% ВВП). Впевнена, що Уряду слід продовжувати роботу щодо реструктуризації державного боргу, бо його подальше зростання ставатиме все більш обтяжливим для економіки та державних фінансів.

Відключити

Ось такі вони, основні ризики та виклики бюджету-2025, принаймні у тому вигляді, в якому його проект надійшов до парламенту. Формування цього бюджету, його наповнення та виконання – надскладні речі, щось з теорії неймовірного. Звісно бюджет війни має свою ціну. У наступному році за зміцнення обороноздатності ми заплатимо замороженням соціальних стандартів, зменшенням соціальних видатків, зокрема, допомоги ветеранам, фінансування освіти та підтримки бізнесу.

Таку ціну суспільство може зрозуміти та прийняти. Війна вимагає жертв від кожного з нас. От тільки незрозумілим на тлі нашої загальної жертовності стають такі речі, як відсутність реальних дій Уряду у боротьбі із псевдо ФОПами і зарплатою в конвертах, закладення у проект бюджету 1,5 млрд грн на «телемарафон» та більше 25 млрд грн на судову систему із щомісячною виплатою суддям премій до 40% посадового окладу. Отже, резерви для розумного секвестру у 2025-му є!

P.S. Верховна Рада прийняла в цілому з/п №6490д про реформування митниці. Сподіваюсь, що реалізація цього закону сприятиме зростанню надходжень до державного бюджету й допоможе нам пройти надскладний 2025 рік.