Бюджетні проблеми із ЖКГ треба вирішувати зараз, щоб не стало запізно
Опалювальний сезон 2022–2023 рр. буде надзвичайно складним не лише для України, але й для усіх європейських країн. Через війну, через значне зростанням цін на природний газ, а також через обмеженість його придбання.
Прогнозоване зростання цін на природний газ, як і обмеженість його пропозиції на ринку, є найбільшою загрозою для українських промислових підприємств, адже вони вимушені закуповувати газ за ринковими цінами. Таким чином, енергетична криза негативно вплине на обсяги виробництва промислової продукції, що неодмінно відобразиться на зниженні прогнозного показника ВВП у 2023 році.
Від наслідків енергетичної кризи також суттєво постраждають громадяни, і в першу чергу через значне зниження рівня доходів.
Уряд прогнозує зростання протягом 2022-2023 років на + 70% споживчих цін. Разом із суттєвим заниженням в 2,5 рази розміру прожиткового мінімуму порівняно із реальним, це призведе до значного зниження у 2023 році рівня доходів найбільш соціально незахищених верств населення. Негативні тенденції в економіці країни призведуть до масштабної втрати зайнятості та доходів громадян.
З початку війни Держстат не оприлюднює дані про зайнятість. Проте, за оцінками експертів Міжнародної організації праці (МОП), приблизно 4,8 мільйона робочих місць, або 30 відсотків від загальної їх кількості, було вже втрачено з початку війни. І ці цифри продовжують зростати.
Опитуванням, нещодавно проведеним КМІС на замовлення NDI Ukraine, встановлено, що 70% українців фінансово постраждали через повномасштабну війну РФ проти України, а близько 33% втратили роботу.
Згідно з опитуванням Gradus, нестача коштів на сьогодні є основною найважливішою проблемою для більшості громадян.
Суттєве погіршення рівня доходів українських родин неодмінно призведе до зростання потреби у збільшенні соціальної підтримки з боку держави. Саме тому значне збільшення загальної кількості звернень за субсидіями відбудеться у зв'язку зі зниженням доходів громадян.
Замість врахування цієї очевидної тенденції, уряд, навпаки, скорочує планові показники бюджетних призначень на виплату субсидій, а відповідна бюджетна програма на наступний рік скасована.
Так, у 2022 році (з урахуванням внесених змін) за бюджетною програмою КПКВК 2501230 "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі" заплановано бюджетні асигнування загальним обсягом 41,7 млрд гривень.
А у проекті державного бюджету на наступний, 2023 рік, вищевказаної бюджетної програми з виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг взагалі не передбачено, а бюджетні призначення на ці цілі в обсязі 37,9 млрд грн включено до бюджетної програми КПКВК 2501230 "Підтримка малозабезпечених сімей".
Таким чином, на 2023 рік урядом планується зменшити загальний обсяг видатків на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг на 3,8 млрд гривень. І це на фоні загального зниження доходів громадян, з одночасним зростанням цін на енергоносії та тарифів на житлово-комунальні послуги, Отже, замість того, щоб значно збільшити обсяг бюджетних призначень на виплату у 2023 році пільг і житлових субсидій громадянам, Кабінет міністрів планує його зменшити! Зрозуміло, що це призведе до ще більшого зростання боргів населення за послуги ЖКГ.
Варто також звернути увагу ще на одну значу проблему в сфері ЖКГ, яка нас чекає в цьому опалювальному сезоні.
На час дії воєнного стану встановлено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. Таким чином, суб'єктам господарювання доведеться надавати населенню послуги з теплопостачання та постання гарячої води за цінами (тарифами), нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Проте, проект держбюджету на 2023 рік не передбачає жодних джерел для погашення заборгованості з різниці в тарифах з постачання вказаних послуг. Значною мірою вказана проблема стосуватиметься і послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Отже, цілком реальною виглядає ситуація, коли в розпал опалювального сезону люди залишаться без тепла та газу через нестачу коштів у їх постачальників.
Всі зазначені вище проблеми неодмінно доведеться вирішувати. В тому числі – вносячи потім відповідні зміни до державного бюджету. Незрозуміло тільки, чому уряд не хоче зробити все це завчасно, а чекає, поки доведеться рятувати ситуацію на ходу, в «ручному режимі»?
