120 мільйонів судових рішень оприлюднено в ЄДРСР. Саме таку кількість вироків, постанов, ухвал, судових наказів та інших процесуальних документів у вільному доступі для громадян оприлюднено на сьогодні у Єдиному державному реєстрі судових рішень. В межах державної програми цифровізації до кінця 2025 року ДСА України наразі має нову амбітну ціль та шукає фінансування для суттєвого та якісного оновлення функціоналу Реєстру судових рішень.   

Як розвивався Реєстр

 ЄДРСР був впроваджений згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005. Ця унікальна державна інформаційна система, яка забезпечує збирання, облік, реєстрацію, накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд електронних примірників судових рішень та окремих думок суддів, була призначена для публікації судових рішень судів України, крім тих, що містять інформацію, що є державною таємницею та інших документів, доступ до яких обмежено. Наприклад, постанови слідчого судді, рішення щодо неповнолітніх, усиновлення, банківської таємниці тощо. Наразі діють також і обмеження через введення в Україні воєнного стану.

З 2006 було здійснено важливі кроки щодо забезпечення повного доступу до судових рішень, запроваджено  додаткові пошукові функції, такі як пошук за категорією, номером справи чи судовою інстанцією, а потім і повнотекстового пошуку за рішеннями. Історичні події в країні змінювали і запит на відкритість суду. Після Революції Гідності, наприклад, суди зобов’язали публікувати всі рішення у ЄДРСР, включаючи ухвали і постанови. У 2016  році, зокрема, реалізовано можливість автоматичної публікації судових рішень.

З 2018 року розпочато вкрай важливі процеси з інтеграції Реєстру з іншими державними реєстрами. У 2022 році модернізовано інтерфейс для відкриття на мобільних пристроях.

До речі, вперше штучний інтелект був застосований в електронному судочинстві саме в ЄДРСР. ШІ і зараз використовується для первинного знеособлення судових рішень. 

У 2023 році розроблено і у 2024 році запроваджено в промислову експлуатацію модуль автоматизованої взаємодії, що дозволив створювати взаємодії ЄДРСР з іншими системами за лічені хвилини. Таким чином, рішення передаються в наступні системи: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, Єдина інформаційна система соціальної сфери, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Інформаційно-аналітична платформа електронної верифікації та моніторингу.

І з них тільки у 2024 році реалізовано інтеграцію з такими реєстрами даних як Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Інформаційно-аналітична платформа електронної верифікації та моніторингу, Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту.

До кінця року заплановано інтегрувати передачу рішень у реєстри МТСБУ, Держгеокадастр, НАЗК та СБУ.

Що суттєво дозволило прискорити надання такої інформації у системи, для яких вона була критично важливою для їх роботи, та економити ресурси на створення таких взаємодій.

Що показав аудит ЄДРСР?

Цифрові технології, що стрімко розвиваються, примусили подивитися прискіпливо і на наявний функціонал ЄДРСР. Минулого року за підтримки міжнародних партнерів на запит ДСА України було проведено технічний аудит ЄСІТС, а у 2024 році – функціональний аудит ЄСІТС.

Сьогодні від користувачів часто можна почути, що система довго завантажується, доводиться декілька разів звертатися до пошуку. Проблема ж криється у застарілих технологіях, які прийшов час змінювати. Наприклад, згідно з висновком міжнародної консалтингової компанії «CIVITTA» (Республіка Естонія) в особі регіонального представництва в Україні ТОВ «Сівітта Україна», за результатом проведеного технічного IT-аудиту ЄСІТС, з чим погодилася і Постійна комісія Вищої ради правосуддя з питань ЄСІТС, поточне програмне забезпечення Реєстру не оптимізоване. Проблеми з великими файлами індексації здійснюють надмірне навантаження на сервери. Додавання серверів не вирішує проблеми навантаження, а лише призводить до нераціонального використання ресурсів.

Нові технічні вимоги до ЄДРСР вже розроблено за підтримки проєкту ЄС міжнародної допомоги PRAVO Justice.

Тож сьогодні команда ДП «ІСС з огляду на цей документ спроєктувала сучасну архітектуру Реєстру і готується до реалізації цих змін, остаточне впровадження яких за умови належних кадрових та фінансових ресурсів можливо здійснити до кінця наступного року. Важливим у цій роботі буде фокус на використанні ОpenSource ПЗ та сучасних підходів до більш комплексного захисту інформації.

Чому потрібні зміни?

Реалізовуючи ЄСІКС – Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, впроваджуючи цифрові технології в судочинство, ми не можемо опиратися на застарілі технології.

Сьогодні перед командою з цифровізації судочинства стоять нові амбітні плани з оптимізації, покращення сервісів, створення нових інструментів для обробки та аналізу накопичених цифрових даних.

За цей час кардинально змінилися мови програмування та ІТ-інструменти. Сьогодні ШІ інтегруються майже в кожну галузь: від персоналізації контенту до автономних транспортних засобів. Нейронні мережі, обробка природної мови (NLP), комп'ютерний зір, та інші напрямки активно використовуються в продуктах.

Починаючи розвиток е-суду в Україні традиційно до загальних тенденцій, системні адміністратори часто працювали як окремі команди, тому цикли розгортання програм тривали довго, і багато процесів було виконано вручну.

Створення електронного судочинства у нинішньому вигляді розпочалося 20 років тому. Цей час змінилося два покоління. А цифрові технології по суті вступили в нову епоху.

Який новий інструментарій потрібен користувачам?

Загальносвітова тенденція розвитку роботи з публічними реєстрами судових рішень – це створення різного роду функціоналу для аналізу масиву даних.

Тож що варто зробити – це наповнити такий потужний інформаційний ресурс як Реєстр судових рішень сучасним технологічним інструментарієм.

Це дасть змогу реалізувати новий функціонал щодо подальшого використання масивів даних, наприклад для побудови візуально яскравих дашбордів чи правового аналізу судових рішень певного суду чи з певної категорії справ.

Новий інтуїтивно зрозумілий, легкий у використанні та зручний інтерфейс має відображати функціонал ЄДРСР відповідно до ролі користувача та його прав доступу.

Крім того, новий функціонал має допомагати у якіснішому знеособленні даних, створенні нотифікацій, системного пошуку пов`язаних між собою судових рішень тощо. Система по суті повинна підлаштовуватися під задані користувачем критерії. Користувацький пошук слід розширити з можливістю сортування, групування та фільтрації. Користувач повинен отримати можливість групувати та зберігати результати пошуку та відповідні пошукові шаблони, а система пошуку – швидко знаходити найкоротші шляхи, виявляти схожі елементи, встановлювати зв'язки та аналізувати загальну структуру даних.

Це може допомогти і суддям, і професійній спільноті, науковцям тощо знаходити релевантний для аналізу масив даних для оцінки якості чи трендів у здійсненні судочинства, ідентифікувати закономірності або виявляти системні вади у правозастосуванні.

Така велика кількість даних є цінною також і для тренування моделей штучного інтелекту, які можуть використовуватись в подальшому для автоматизації судових процесів або аналізу правових документів.  

Час для змін настав.