ProZorro: повернення в Україну та нові виклики
Після завершення безпрецедентної для української ІТ галузі міграції сервера ProZorro в Україну, система продовжує стабільно працювати і демонструє, що реформа у сфері державних закупівель є однією із найуспішніших реформ у країні, яка бореться з корупцією.
Починаючи з 2016 року, Україна витратила понад 1 трильйон гривень на закупівлі з державного бюджету. Завдяки системі електронних публічних закупівель ProZorro за два роки вдалося зекономити понад 50 млрд гривень – наших з вами податків. І не зважаючи на певний тиск на систему, який сьогодні чинять «друзі» реформ в Україні, реєструючи популістські законопроекти, які суперечать стратегії розвитку публічних закупівель, затвердженої Постановою КМУ на виконання зобов'язань Угоди про асоціацію з ЄС, можна з цілковитою впевненістю сказати, що реформа у сфері державних закупівель є успішною, ефективною та чи не єдиною з реформ у державі, яка дійсно працює та бореться з корупцією.
А все починалося досить просто. Система електронних публічних закупівель ProZorro з’явилася три роки тому як IT-стартап з так званих “допорогових тендерів”, не врегульованих законом. Була проведена велика робота, щоб масштабувати реформу на усіх. Адже для цього спочатку потрібно було засвідчити її ефективність на рівні пілотних міністерств. Тоді ніхто не міг собі уявити, що цей стартап, заснований групою молодих амбіційних людей, стане уособленням змін. І що ці зміни, не дивлячись ні на що, можливі у нашій країні.
Виклик №1 – повернутися додому
На момент створення ProZorro в Україні не існувало технологій та потужностей, здатних обробляти, накопичувати та зберігати величезну кількість відкритих даних, які передбачали державні закупівлі. Вибір зупинився на Amazon Web Services як найбільшу публічну хмару у світі. Перебування в Амазоні дозволило сконцентруватися на розвитку продукту, аби не допустити повернення до паперових процедур.
Як тільки у 2016 році система ProZorro стала обов'язковою для усіх державних замовників, одразу постало питання створення комплексної системи захисту інформації. Такий захист мав гарантувати неможливість витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності та режиму доступу до відкритих даних. Згідно з Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та правилами забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених Постановою КМУ від 29.03.2006 №373, усі дані ProZorro повинні розміщуватися у дата-центрі на території України. Так почався надскладний процес міграції з Amazon Web Services у зворотному напрямку – в Україну.
Як це було та чому міграція стала унікальним явищем для України
Процес переїзду системи ProZorro зайняв 9 місяців, під час яких було проведено міграцію усіх ІТ-ландшафтів з Amazon Web Services до De Novo G-Cloud в Україні.
За цей час 50 терабайт відкритих даних, понад 30 млн файлів та усі важливі для функціонування системи модулі мігрували непомітно для понад 200 тис. користувачів системи. Одним із викликів та головним завданням міграції постало питання забезпечення безперебійної роботи ProZorro, адже надійність є ключовою перевагою системи. Вона мала працювати так, щоб 200 тис. компаній-учасників торгів не відчули жодних незручностей та не засумнівалися у надійності системи.
Для наглядного порівняння 50 терабайт даних – це 5 бібліотек Конгресу США, де зберігається 35 млн книг, 68 млн рукописів, 1 млн примірників газет за 3 століття, 1 млн публікацій Федерального Уряду США, 5,3 млн карт.
Безпрецедентність міграції полягала у тому, що у світовій практиці зазвичай переїзд відбувається у зворотному напрямку – з національного об’єктного сховища в Amazon. З ProZorro все відбулося навпаки. Ніхто раніше цього не робив і не знав як це зробити. Хтось з команди ProZorro пожартував, що в принципі все було зрозуміло, окрім трьох основних речей: чи вдасться це взагалі реалізувати, не виключаючи систему ні на хвилину, скільки потрібно людей і скільки необхідно часу. В реалістичність такої задачі тоді не вірив майже ніхто.
Процес міграції був надскладним. Переїзд необхідно було організувати так, щоб не лише зберегти інформацію у системі, але й повсякчас підтримувати її діяльність у робочому стані на час міграції. За один день у ProZorro оголошується від 3 до 5 тис. закупівель, прикріплюються тисячі файлів, подаються сотні пропозицій.
У процесі міграції даних постійно потрібно було придумувати різні технологічні рішення. На момент рішення про переїзд усі об’єктні сховища в Україні функціонували лише як back-up – сервери з резервною копією усіх даних. ProZorro ж потребувало безперестанку оновлювати свої дані. Саме тому міграційна команда спершу на базі українського дата-центру побудувала хмарне сховище OpenStack Swift, де повинні зберігатися дані системи. Далі розробила спеціальні драйвери для підтримки функціонування, які дозволили зберегти всі метадані документів, що були в Amazon. Лише потім мігрувала у чотири етапи, щоб користувачі не мали жодних проблем з доступом до системи.
Після міграції підтримка системи ProZorro стала головним завданням. Надання користувачам сервісу найвищого рівня – це місія для команди ProZorro та De Novo, які перебувають на варті виявлення та усунень будь-яких проблем у роботі системи. Наразі інформація повністю захищена від втрати шляхом багатократного резервування.
Після завершення міграції, з початку березня 2018 року, у системі ProZorro вже оголошено близько 250 тис. торгів з очікуваною вартістю 180 млрд гривень.
Що далі
Сьогодні ProZorro продовжує роботу зі створення комплексної системи захисту інформації. Такий захист гарантує неможливість витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності та режиму доступу до даних. Очікується, що впродовж 2018 року ця робота буде завершена.
Наразі розвиток системи не зупиняється. Державне підприємство «ПРОЗОРРО» під керівництвом Василя Задворного вже саме себе окуповує та може вкладати кошти у подальший розвиток системи. Основний фокус – на підвищенні ефективності роботи системи для замовників і для постачальників товарів та послуг. У найближчих планах:
Робота з централізації закупівель та створення електронних каталогів. Ця функція убереже замовників від недобросовісних постачальників та зробить процес закупівель прозорим і чесним. Наприклад, є дитячий садок чи школа, яким необхідно закупити канцелярський папір. Тепер їм не потрібно буде витрачати час на підготовку тендерної документації та виписування технічних вимог. Вони зможуть зайти в своєрідний онлайн-магазин, де вказуватимуть, що їм потрібно у декілька кліків, та зможуть обрати зі списку вже попередньо прозоро відібраних постачальників, що пройшли кваліфікаційний відбір.
Робота з відкритими даними, інтеграція з державними реєстрами та повна відмова від сканованих паперових документів. Наразі уже проведена інтеграція з реєстром Державної аудиторської служби та реєстром юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Також розпочалася робота над повноцінною інтеграцією з Державною фіскальною службою та Державним казначейством, щоб зробити прозорим процес усіх платежів, які відбуваються по закінченню підписання договору з постачальником. Це дозволить постачальникам планувати свій ‘cash flow’, а процес отримання інформації від органів стане максимально простим.
Використання штучного інтелекту та машинного навчання. Під час проведення декількох хакатонів з Amazon та іншими власниками big data були розроблені алгоритми, які дозволяють передбачати з вірогідністю 72% кількість учасників торгів. Це дозволить замовнику з самого початку зрозуміти можливу кількість постачальників з певного тендеру та підвищить конкуренцію.
_______
Міграція серверу ProZorro є, беззаперечно, унікальним явищем в історії вітчизняної ІТ-галузі. І це все вдалося завдяки зусиллям ІТ команди ProZorro на чолі з Євгеном Єнтісом та фахівцям українських компаній Quinta Group, МК-Консалтинг та De Novo.
Хотілося б окремо сказати про підтримку у півмільйона доларів з боку міжнародних донорів, без якої міграція ProZorro стала б неможливою, а саме – Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), уряду Великої Британії UK aid, Фонду «Євразія» та проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS.
ProZorro не просто виконала вимогу закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Система продовжує надійно працювати та залишатися однією з найуспішніших реформ в Україні. Головна перемога системи ProZorro – вона є обов'язковою для використання державними органами і вона працює за принципом «всі бачать все». Ми можемо контролювати закупівлі та бачити чи ефективно та прозоро використовуються наші кошти державними органами. Чим більше процесів в онлайні, тим більше прозорості у них.
І насамкінець про невідворотність реформи публічних закупівель. Сфера, де щодня держава купує на 5-6 млрд грн, є вразливою до зовнішніх впливів. Особливо на час виборчих кампаній, одна з яких вже стартувала в Україні. Боротьба за президентський чи парламентський стілець часто супроводжується використанням брудних технологій та різноманітних спекуляцій. Політики, не задумуючись про наслідки, роблять собі рейтинги на зрадофілії та перекручуванні фактів. Сфера публічних закупівель, яка містить природній конфлікт між державою та бізнесом (перша хоче купити дешевше, а другий навпаки – продати дорожче), є благодатним ґрунтом для цього. Тому важливо, аби кожен з нас ретельно перевіряв інформацію, яка формує наші політичні смаки. Навіщо? Бо у держави немає своїх грошей, вона купує за наші як платників податків. А ще тому, що з ProZorro – це легко: система побудована на відкритому коді, а тому доступ до неї має як політик, так і виборець. Так, ми не зможемо завдяки інструментам ProZorro перевірити кожне слово політика, однак встановити правду щодо тієї чи іншої закупівлі нам під силу. Ми точно можемо з’ясувати, що, як і за скільки купує за наші гроші районна школа, міська лікарня чи, наприклад, обласна адміністрація. Чи не занадто дорого купують фортепіано у філармонію, кладуть асфальт на трасі або прибирають пляжі. Причому такий фактчекінг потребуватиме від вас усього кілька кліків. Це і буде нашим з вами внеском у цементування реформи, її наскрізного проникнення. Бо там, де мова йде про наші гроші, не може бути байдужості.
Автор: Леся Чміль
Cпіватор: Василь Задворний, генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО».
