Майбутнє криптовалют в Україні: між суворим контролем та м'яким регулюванням

До кінця 2024 року представники влади обіцяють презентувати фінальну версію законопроєкту регуляції криптовалют в Україні. На сьогодні є два документи від двох профільних відомств – Мінцифри та НКЦПФР – що відрізняються одне від одного підходом до регулювання індустрії.  

Один із законопроєктів передбачає більш ліберальне регулювання, тоді як інший наполягає на жорсткому контролі. З огляду на ці розбіжності, я хочу обговорити, чи можливий узагалі повний контроль цифрових активів і чому Bitcoin не потребує державного регулювання.

Технологія в основі криптовалют: чому вона незалежна

В основі криптовалют лежить технологія розподіленого реєстру (блокчейн). Вона забезпечує надійне зберігання даних завдяки взаємодії комп'ютерів (нодів), розташованих по всьому світу, які підтримують роботу мережі. Для запису даних блокчейн використовує алгоритм консенсусу — метод, необхідний для досягнення згоди між учасниками мережі. Він гарантує, що всі ноди мережі синхронізовані між собою та погоджуються з однією і тією ж версією інформації. 

Чим більше нод, тим складніше здійснювати контроль, а безпека й незалежність мережі стають сильнішими. 

Цей принцип актуальний для всіх публічних блокчейнів, хоча механізми його реалізації можуть відрізнятися. Наприклад, блокчейн Bitcoin використовує алгоритм Proof-of-Work (доказ роботи), тоді як Ethereum після оновлення The Merge перейшов на Proof-of-Stake (консенсус на основі володіння токенами). 

Варто розуміти, що не кожна криптовалюта децентралізована, так само як і не кожна національна валюта є надійною для збереження коштів. Тому, коли йдеться про технологію, ми говоримо про конкретні блокчейни, які вже довели свою стійкість. Наприклад, за підрахунками Coin Metrics, атака 51% на Bitcoin коштуватиме близько $40 млрд (або 7 мільйонів ASIC-майнерів) і принесе всього $1 млрд прибутку. Атака на Ethereum вимагатиме $34 млрд і контроль над 200 нодами мережі. 

Чому контроль над криптовалютами неможливий?

Існують дві основні причини — технічна та економічна. Розглянемо це на прикладах. 

На цьому етапі варто зробити ще одну ремарку: сьогодні існує два типи криптовалютних ринків — децентралізовані платформи, контроль над якими практично неможливий технічно, і централізовані сервіси, що діють відповідно до законів тих країн, у яких вони зареєстровані, а іноді й де надають свої послуги. 

Приклад #1: У 2022 році Канада тимчасово заборонила збір пожертвувань через усі платіжні сервіси, включно з криптовалютними гаманцями, у відповідь на протести. Централізовані платформи були змушені виконати вимоги влади, тоді як сервіси на блокчейні не могли цього зробити, навіть якби дуже хотіли. 

CEO Pylon Holding Company Престон Піш назвав дії влади Канади «рекламою для Bitcoin». І закликав не забувати, що «Bitcoin = свобода». 

Навіть якби держава могла закрити всі майнінг-ферми (на частку Канади у 2024 році припадає 6,5% хешрейту BTC), блокчейн продовжив би роботу. Ця незалежність (неможливість контролю або слабкий вплив) стосується всіх аспектів децентралізованого крипторинку – торгівлі, емісії та будь-яких переказів. 

Приклад #2: У вересні 2021 року Китай визнав криптовалютні транзакції незаконною діяльністю. Регулювання індустрії було посилено до максимуму, і великі централізовані криптобіржі, такі як Binance та Huobi, залишили ринок країни. Однак уже через кілька місяців стало відомо, що інвестори продовжують торгівлю, використовуючи VPN, закордонні поштові сервіси й децентралізовані криптоплатформи. 

У 2024 році ця тенденція не згасла. У період із липня 2022 року по червень 2023 року китайський ринок продемонстрував обсяг операцій на суму $86 млрд. Частка великих угод (від $10 000 до $1 млн) вдвічі перевищила середньосвітовий показник. 

Перший приклад яскраво ілюструє, як технологія блокчейну унеможливлює повний контроль над децентралізованим крипторинком. Другий приклад демонструє наслідки заборони: Bitcoin та інші криптовалюти є альтернативною квазіфінансовою системою, яка функціонує паралельно з традиційним ринком, попри регуляторні обмеження чи заборони. 

Регулювання криптовалют: старі правила не працюють

На тлі популярності ICO-токенів у 2017 році Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) випустила інструкцію щодо застосування тесту Хауї до блокчейн-активів. 

Тест Хауї — це набір критеріїв, які дозволяють визначити, чи має актив ознаки цінних паперів, зокрема «інвестиційного контракту». Його вперше застосували у 1946 році під час розгляду справи щодо продажу цитрусових плантацій як інвестицій, що обіцяли прибуток. 

Гері Генслер, голова SEC США, вважає, що багато криптовалют є інвестиційними контрактами. Відповідно, компанії, які торгують такими активами, але не зареєстровані в SEC, здійснюють незаконну діяльність. З 2017 року Комісія використовує цей підхід, звинувачуючи різні компанії в порушенні закону про цінні папери постфактум. За цей час було подано безліч позовів, серед яких найбільш відомі справи проти Ripple, Binance та Gram. 

Фактично, у США відсутня чітка регуляція криптовалют. SEC у своїй завзятості зайшла настільки далеко, що не вважає за потрібне створювати окремі закони для криптовалют. При цьому відомство не контролює ринок повною мірою, а лише поспішно класифікує різні активи як «цінні папери», не надаючи чітких правил. Регулятор використовує застарілі норми, не беручи до уваги, що цифрові валюти — це новий клас активів зі своїми особливостями. Однак криптоіндустрія змушена з цим рахуватися, оскільки США є одним із найбільших і найвпливовіших ринків у світі. 

Лише в жовтні 2024 року комісар SEC визнав, що ставлення регулятора до цифрових активів «катастрофа для всієї криптоіндустрії» – після семи років судів і суперечок. 

Регуляція в Україні: суворий контроль чи м'яке регулювання 

Все вищесказане свідчить про те, що сучасний криптовалютний ринок:

•  Неможливо повністю контролювати або заборонити на технічному рівні.
•  Регулювання негативно впливає на індустрію, якщо здійснюється за допомогою застарілих правил. 

Технічно й економічно криптовалюта вже сформувалася і не потребує визнання з боку держави. Вона вже отримала широке визнання серед людей та компаній, які використовують її для платежів, збереження вартості в умовах інфляції та фінансових криз. Це підтверджується, як на світовому рівні – понад 560 млн власників цифрових активів, так і в України – 10,57% або 3,88 млн користувачів криптовалют. 

Однак, що в такому разі може зробити держава для регуляції криптовалют?

• Створити сприятливі умови для зручного використання, прискорення швидкості прийняття цифрових валют, простого оподаткування.
• Розробити прозорі правила для регулювання криптовалютної діяльності компаній, створити привабливе середовище для розвитку інновацій та залучення інвестицій. 

Що ж ми маємо на цей момент? Станом на жовтень 2024 року в парламенті зареєстровано є два законоппроєкти щодо регулювання криптоактивів в Україні – один від НКЦПФР і альтернативний від Мінцифри. 

Підхід Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачає:

• Створення суворого регулювання з широкими повноваженнями регулятора на втручання, відстеження і контроль усіх учасників крипторинку.
• Затратну авторизацію для бізнесу, яка вимагає щорічної плати за ліцензію до 1,36 млн гривень, а також передбачає штрафи до 200 млн гривень або 12,5% від обороту.
• Оподаткування всіх внутрішніх криптовалютних операцій, що приносять прибуток. Цього технологічно складно досягти.
• Класифікацію активів схожу на використання тесту Хауї (виходячи з економічного змісту кожного конкретного токена), що не тільки ускладнює регулювання, але й створює безліч спірних моментів і проблем. 

Такий підхід ігнорує природу криптовалют і їхні особливості, наслідуючи політику SEC США, і намагається застосувати старі правила фондового ринку до нової індустрії. Впровадження такої регуляції призведе до стагнації індустрії, відтоку інвесторів та користувачів у децентралізований сектор, який не підлягає контролю. 

Підхід Міністерства цифрової трансформації пропонує:

• Більш м'яке регулювання, що створює простір для розвитку та інновацій.
• Проста і безстрокова авторизація бізнесу з одноразовим внеском у 17 000 гривень для місцевих компаній і 51 000 гривень для закордонних. Майнінг не потребує ліцензії.
• Чітке визначення криптовалют як активів на базі технології блокчейн, що забезпечує прозорі та передбачувані правила для професійних гравців індустрії. 
• Адекватне оподаткування, яке передбачає стягнення податків лише з операцій, що конвертуються у фіатні валюти. Такий підхід враховує технологічні особливості криптовалют, зокрема складність відстеження внутрішніх транзакцій і переказів між криптовалютними гаманцями, що дозволяє уникнути надмірного податкового навантаження на користувачів та компанії. 

Хоча версія проєкту закону від Мінцифри не є ідеальною, на цей час це найкращий з представлених варіантів. Вона намагається адаптувати регулювання до реалій криптоіндустрії, мінімізуючи ризики. При цьому документ уникає помилок інших країн, які намагалися контролювати ринок за допомогою застарілих правил. 

Наразі цей проєкт пропонує необхідний мінімум для функціонування ринку: прозорі правила, прості процедури, м'яке регулювання та стимули для залучення компаній і стартапів. Це не ідеальне рішення, але надія на те, що ринок криптовалют в Україні нарешті вийде з «дикого заходу» та стане більш цивілізованим. 

Що робити, якщо немає часу це все читати? 

Проблема регулювання криптовалют актуальна і важлива, вона потребує хоча б 10 хвилин вашої уваги, бо це, без перебільшення, те, що закладає основи майбутнього вас і ваших дітей. Аналітки криптомедіа MNBC зробили інфографіку, яка за декілька хвилин допомагає розібратись, що нас чекає в результаті регуляції криптовалют. Завантажити її у форматі .pdf можна за посиланням, або подивитись нижче: