Охорона творів образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості
Військова агресія росії проти України, крім іншого, стала причиною бурхливого продукування контенту креативних індустрій патріотичної спрямованості. Однією з таких креативних індустрій є сфера візуального мистецтва, до якої зокрема належать живопис, графіка, скульптура, фотографія тощо.
З одного боку художники та ілюстратори поширюють свої твори в соціальних мережах, створюючи передумови до їх подальшої комерціалізації, а з іншого — це нерідко призводить до порушень прав авторів недобросовісними підприємцями, що випускають товари загального вжитку (одяг, посуд, магніти тощо) із використанням (нанесенням на них) охоронюваних творів.
Тому надзвичайно важливим та актуальним вбачається визначення обсягу майнових прав авторів творів образотворчого мистецтва, правомірності їх виникнення, розпоряджання та захисту.
Авторське право в Україні виникає в силу факту створення твору, а іноді для виникнення авторського права навіть достатньо створити частину незавершеного твору у разі якщо вона може бути використана самостійно. Тобто, з моменту отримання таким твором (частини твору) образотворчого мистецтва об’єктивної форми вираження, незалежно від його закінченості чи факту опублікування (оприлюднення), його призначення, жанру, мети та обсягу, він охороняється авторським правом. Більше того, такий об’єкт буде охоронятися автоматично у більшості цивілізованих країн світу в силу норм міжнародних угод.
На ілюстрації та інші твори образотворчого мистецтва так само як і на інші об’єкти авторського права поширюється презумпція авторства. Відповідно, автором вважається та особа, яка зазначена на примірнику або оригіналі твору. Також важливою для практики правозастосування є презумпція оригінальності: доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Тобто, у випадку спору саме відповідач (ймовірний порушник авторського права) має довести, що об’єкт який він використав, не є оригінальним і не охороняється авторським правом.
Митці при створенні своїх творів нерідко надихаються ідеями попередників або ж прямо використовують напрацювання третіх осіб. У зв’язку з цим необхідно максимально уважно підходити до питання можливості законного використання певних елементів у власних творах.
До таких питань можна віднести:
А) Питання дихотомії ідеї та форми вираження твору. Авторське право охороняє тільки форму вираження твору (як зовнішню, так і внутрішню), але не абстрактні ідеї, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Тому кожен має вільно створювати власні твори, в основі яких лежить ідея пригод, скажімо, пса породи джек-рассел-тер’єр.
Б) Питання законності використання творів третіх осіб. Митцям при створенні своїх витворів необхідно пам’ятати просвоєрідну аксіому в авторському праві: якщо певний об’єкт кимось розміщено в мережі Інтернет, це ще не означає, що такий об’єкт можна вільно використовувати.
Так, 1) якщо митці використовують при створенні своїх робіт твори (або їх частини) третіх осіб (наприклад способами їх відтворення без будь-яких змін або творчої переробки іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні) і 2) такі твори ще не перейшли у суспільне надбання, то, за загальним правилом, митцям необхідно отримати згоду на використання від суб’єкта авторського права на твір (твори), що було використано при створенні нової роботи. При цьому така згода (ліцензія, ліцензійний договір чи договір відчуження майнових прав на твір) має бути відображена у письмовій формі або у електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Якщо такої згоди отримано не буде, митці не зможуть користуватися авторським правом на створений ними твір.
Окремо слід наголосити, що у випадку, якщо елемент (твір чи його частину), який було використано митцем, первісно було розміщено на маркетплейсі, необхідно детально ознайомитись з умовами ліцензії, на якій такий елемент поширюється. Зокрема необхідно визначити чи дозволено за такою ліцензією комерційне використання твору та можливі обмеження у комерційному використанні (наприклад, використання з обмеженням максимального тиражу твору або обмеження по території).
Українське законодавство встановлює допустимі винятки і обмеження у авторському праві (ст. 22–28 Закону України «Про авторське право та суміжні права», які авторизують позадоговірне використання — використання творів без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення. До таких випадків зокрема віднесено використання правомірно оприлюднених творів для створення на їх основі іншого твору образотворчого мистецтва, який є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, в тому числі персонажу твору або імені персонажу твору, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних осіб або подій — карикатури, чим можуть користуватися і користуються автори творів образотворчого мистецтва військової спрямованості.
В) Питання законності використання визначених категорій об’єктів через призму спеціальних норм законодавчого регулювання, які прямо не відносяться до сфери авторського права. До них можна віднести:
1) особливості використання у творах зображень музейних предметів. Відповідно до п. 46. Постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 р. №1147 «Про затвердження Положення про Музейний фонд України», виготовлення образотворчої, друкованої, сувенірної продукції з використанням зображень музейних предметів здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері авторського права та з письмового дозволу музеїв, у яких вони зберігаються.
2) особливості використання у творах зображень (емблем) центральних органів виконавчої влади. Наприклад, порядок використання емблеми і прапора Державної служби України з надзвичайних ситуацій та штандарта Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджений Указом Президента України від 06 вересня 2016 року № 395/2016 «Про символіку Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Згідно з пунктом 4 зазначеного Порядку використання емблеми і прапора Державної служби України з надзвичайних ситуацій та штандарта Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій зображення емблеми і прапора Державної служби України з надзвичайних ситуацій може відтворюватись при оформленні будинків і споруд, де розміщується Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на друкованій, рекламно-інформаційній та сувенірній продукції, кіно-, відео- і фотоматеріалах, що видаються (виготовляються) Державною службою України з надзвичайних ситуацій або на її замовлення, в оформленні офіційних веб-сайтів, а також в інших випадках за рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Хоча вказані питання і не впливають на виникнення в особи авторського права, вони можуть суттєво ускладнити подальше використання твору, а тому їх доцільно враховувати перед створенням відповідного об’єкту.
Зміст авторського права на твори образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості
Авторське право на твори образотворчого мистецтва становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності Автор наділений особистими немайновими правами, до яких віднесено:
1) право на визнання людини творцем;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця;
3) вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
4) забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору;
5) обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;
6) на недоторканність твору.
Такі права не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, не можуть бути відчужені чи ліцензовані іншим особам та охороняються безстроково: після смерті автора його спадкоємці автора мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
Автор як первісний суб’єкт авторського права при створенні твору наділяється також майновими авторськими правами. До останніх належать: право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Невичерпний перелік способів використання твору наведений у ст.12 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Поширеним способом оприлюднення творів образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості є їх розміщення в мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах. У зв’язку з чим вбачається необхідним повторно наголосити на тому, що розміщуючи твір в соціальних мережах, автор надає дозвіл (ліцензію) виключно на використання свого твору в конкретній соціальній мережі за визначеною адресою. Відтворення твору третіми особами на товарах не охоплюється ані умовами такої ліцензії, ані встановленими законодавством України винятками і обмеженнями (ст. 22–28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Такі дії потребують окремого письмового дозволу суб’єкта авторського права, а за його відсутності, ймовірно, становитимуть порушення авторського права.
В контексті розгляду питання обсягу майнових прав на твори образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості необхідно дослідити також питання їх належності у випадку створення об’єкта авторського права на замовлення та у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Українське законодавство на основі принципу свободи договору дозволяє відповідним сторонам правовідношення першочергово визначити питання належності майнових прав інтелектуальної власності на такий об’єкт. Якщо ж цього визначено сторонами не буде, застосуванню підлягатимуть такі правила:
Відповідно до положень ч. 4 ст. 440, ч. 3 ст. 1112 ЦК України оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника, а майнові права інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням (крім твору, спеціально створеного як елемент програмного забезпечення), належать його автору одноособово.
Якщо твір образотворчого мистецтва створюється у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), «за замовчуванням» майнові права інтелектуальної власності на нього належать юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює з моменту створення службового твору. При цьому за створення і використання службового твору, а також за перехід прав на нього автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються договором між автором і роботодавцем. Водночас якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів образотворчого мистецтва, авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати автора відповідно до договору між автором і роботодавцем.
Нарешті для творів образотворчого мистецтва законодавством додатково передбачено спеціальне майнове право — право слідування. Зміст цього права полягає в праві автора твору, а у разі його cмерті — спадкоємців впродовж встановленого строку охорони майнових авторських прав користуватися щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання встановлених законом відсотків (0,25%-6% в залежності від ціни) від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. Практична реалізація цього права, а саме — збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюється через організації колективного управління.
4. Окремі особливості захисту авторського права на твори образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості. Порушення, вчинення дій, що створюють загрозу порушення, невизнання або оспорювання авторського права є підставами виникнення права на захист авторського права на твори образотворчого мистецтва. Вичерпний перелік порушень авторського права, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, визначений у ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Вважаємо, що в межах цієї публікації першочергово доцільно зупинитись на українських реаліях правозастосування під час захисту авторського права на твори образотворчого мистецтва національно-визвольної та військової спрямованості.
На сьогодні надзвичайної ваги й актуальності щодо захисту авторських прав на твори образотворчого мистецтва набирає саме неюрисдикційна форма захисту, оскільки завдяки ній відбувається швидке та економне реагування на скоєне порушення Для юрисдикційної ж форми є характерним певний значний проміжок часу (подання позову до суду, його розгляд, винесення рішення, виконання цього рішення тощо) та економічні бар’єри, що в умовах військової агресії вбачається особливо неефективним.
Хоча для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей, особи — порушники в межах реалізації неюрисдикційної форми нерідко вимагають від суб’єкта авторського права надати копію свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, мотивуючи це невпевненістю щодо підстав та повноважень тієї особи, яка до них звертається, і тільки після цього припиняють використання спірного об’єкту. Дійсно, у випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав. Водночас процедура реєстрації авторського права в Україні може тривати до двох місяців, протягом яких недобросовісні підприємці будуть отримувати прибутки від неправомірної діяльності.
Необхідно також зупинитись на особливостях захисту авторського права на твори образотворчого мистецтва, що розміщені в мережі Інтернет. Відзначимо, що в Україні існує порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет (стаття 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), яким передбачені визначені етапи та строки реагування на скаргу суб’єкта авторського права та припинення порушення авторського права. Крім того, ілюстратори та художники не позбавлені права направляти третім особам претензії про припинення порушень авторського права «звичайним» способом, хоча це і впливає негативно на строки розгляду останніх; а також можуть користуватися нормами американського закону DMCA, незважаючи на те, що сфера його застосування є обмеженою: соціальні мережі, пошукові агрегатори та інтернет-маркетплейси, що підпорядковані законодавству США. Крім того, такі провайдери розробляють власні спрощені локальні нормативно-правові акти — порядки щодо розгляду скарг із приводу порушення користувачами авторських прав правоволодільців. Під час реєстрації в перерахованих ресурсах користувачі приєднуються до зазначених положень. Наприклад, такі порядки є в Google, Facebook, Youtube
