Доступно про охорону прав на програмне забезпечення та комп’ютерні програми

Програмне забезпечення vs комп’ютерна програма.

В повсякденному житті щодо сфери ІТ найбільш часто вживається термін «програмне забезпечення». Водночас у профільному законодавстві в сфері авторського права використане поняття «комп’ютерної програми».

Зауважу, що зміст поняття «програмне забезпечення» є більш широким за обсягом і включає в себе як комп’ютерну програму, яка являє собою написаний мовою програмування код, що приводить в дію алгоритми комп’ютера та призводить до виконання ним своїх функцій так і  алгоритми, які є ідеями, принципами вирішення конкретної задачі та на основі яких можна скласти програми, що призначені для реалізації на комп’ютері.         

Так вже історично склалось, що комп’ютерні програми як такі охороняються авторським правом як літературні твори. Головними вимогами охороноздатності комп’ютерних програм тут є оригінальність та об’єктивна форма вираження. Основною формою вираження комп’ютерних програм є електронна, що зумовлено  об’єктивними причинами. Вимогу оригінальності можна вважати дотриманою у разі якщо комп’ютерна програма є продуктом розумової, інтелектуальної творчості її автора, його творчих виборів. На додаток в Україні діє презумпція оригінальності:  доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею.

!Зауважте, що відповідно до ч.1 статті 10 Угоди ТРІПС комп’ютерні програми як літературні твори охороняються в вихідному та об’єктному кодах:

Вихідний код («початковий код») – будь-який набір команд, написаних комп’ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати фізична особа.

Об’єктний код – це послідовність операторів або інструкцій на комп’ютерній мові, зазвичай на мові машинного коду або проміжною мовою, такою як мова передачі регістрів.

Важливим також є те, що відповідно до статті 180 Угоди про асоціацію закріплена правова охорона на підготовчу документацію, якщо така документація дає можливість для подальшого створення комп’ютерної програми.

Авторським правом охороняється ЛИШЕ форма вираження комп’ютерної програми, тобто лише символічний запис операторів і дій над ними. Ідей та принципи побудови комп’ютерної програми, не підлягають правовій охороні за допомогою авторського права.

Для розуміння охорони комп’ютерних програм авторським правом необхідно з’ясувати для себе, що являють собою «юридично байдужі» та «юридично значущі» елементи форми вираження, оскільки саме після вичленування юридично байдужих елементів (такі, що зумовлені зовнішніми факторами, такими як наприклад «механічні характеристики» комп’ютеру,  елементи, зумовлені ефективністю комп’ютерної програми, а також елементи, що були взяті із суспільного надбання) можна здійснювати дослідження та порівняння коду комп’ютерної програми з точки зору охорони його авторським правом. 

Програмне забезпечення  можна охороняти і як винаходи (корисні моделі), у разі якщо такий об’єкт  відповідає умовам патентоздатності (новизна, винахідницький рівень, промислова придатність) та досягненні технічного результату – так звані computer implemented inventions  або «software patent».

Існує можливість патентування комп’ютерної програми у зв’язці з її пристроєм, якщо її основне призначення для управління роботою пристрою. У такому разі відбувається патентування пристрою, а комп’ютерна програма відображається у формулі винаходу (корисної моделі). Можна спробувати запатентувати  також «систему» взаємодіючих пристроїв. У цьому разі патентується рішення,  що використовує відразу кілька пристроїв.

Крім того, можна розглянути патентування відповідного способу. Якщо обрати саме такий шлях, то у формулі винаходу необхідно відобразити процес роботи закладеного в програмі алгоритму.

!Важливо! Графічний інтерфейс комп’ютерних програм – може охоронятися як промисловий зразок, за умови якщо дотримано вимог новизни та індивідуального характеру.

Що визнається порушенням прав на програмне забезпечення?

Порушенням  прав володільця патенту на винахід (корисну модель), зокрема визнається:

- Неавторизоване виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- Неавторизоване застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди володільця патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Тому у патентному праві діє принцип: чим загальніше описано формулу винаходу (корисної моделі) – тим ширший обсяг правової охорони.

Порушенням прав власника зареєстрованого промислового зразка, зокрема визнається, неавторизоване  виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, якщо зовнішній вигляд такого виробу або його частини справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок, що охороняється.

Порушенням авторського права на комп’ютерні програми, зокрема,  визнаються:

протиправні дії особи, що посягають на майнові права суб’єктів авторського права з урахуванням обмежень авторського права, що передбачені статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;

свідомі дії для обходу технічних засобів захисту авторського права.

Важливим аспектом при вирішенні питань про визнання окремих діянь порушеннями авторського права на комп’ютерні програми, є визначення дослівного чи недослівного використання (копіювання) вихідного чи об’єктного коду комп’ютерних програм у складі інших комп’ютерних програм. Для цього необхідно визначити:

«Дослівне копіювання» (literal copying) – запозичення охоронюваних авторським правом послідовностей вихідного/об’єктного коду без внесення будь-яких змін у код, включаючи певні орфографічні та синтаксичні помилки, подібні заголовки операторів команд, зайві та незрозумілі частки коду. Висновок про використання вихідного коду комп’ютерної програми у складі іншої комп’ютерної програми може бути зроблений на підставі порівняння вихідних кодів (лістингів) обох комп’ютерних програм, що потребує спеціальних знань, а, отже, - проведення судової експертизи.

«Недослівне копіювання» (non-literal copying) – запозичення елементів, відмінних від вихідного коду первісної комп’ютерної програми: запозичення її структури, послідовності та організації, а також елементів програми, які є продуктами, що генеруються взаємодією коду з апаратним забезпеченням комп’ютера та операційною програмою і різні кроки, які використовує програміст до фактичного написання інструкцій та вихідного коду.

Зауважу, що «недослівне копіювання» визнається порушенням авторського права в США, але не визнається в ЄС. А з огляду на те, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо приведення норм правової охорони авторського права до стандартів ЄС, то «недослівне копіювання» не може визнаватися порушенням авторського права і в Україні.

Важливо! Якщо особа створить вихідний код комп’ютерної програми, який функціонально і структурно подібний вихідному коду вже існуючої комп’ютерної програми іншої особи, маючи доступ до вихідного коду вже існуючої комп’ютерної програми, і результат таких операцій є творчою переробкою коду або творчим перекладом на іншу мову програмування – то особа, імовірно, здійснить порушення виключного майнового  права на переробку.

Дистрибутив комп’ютерної програми – спеціально створена форма розповсюдження комп’ютерної програми, що містить програми для ініціалізації системи, програму-інсталятор та набір спеціальних файлів, що в сукупності утворюють систему (ядро) програми. Дистрибутив є нічим іншим, як окремою, самостійною комп’ютерною програмою, що сприяє інсталяції іншої. Тому поширення дистрибутивів можливе навіть за допомогою сторонніх веб-сайтів, що не належать розробникам, але це аж ніяк не виключає того, що використання інстальваної програми відбувається чітко на умовах визначених правоволодільцем-розробником.

Неправомірне поширення «зламаних» версій комп’ютерних програм.

 Відповідно до законодавства визнаються протиправними будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, як-то виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу. Такі дії становлять самостійний вид порушення авторського права без будь-яких додаткових умов і залежності від способів використання твору, зокрема внесення змін у вихідний код і створення похідного твору. Таке положення речей зумовлено імплементацією обов’язку України забезпечити зобов’язання стосовно технічних засобів, які вживаються авторами у зв’язку із застосуванням їх прав відповідно до положень статті 11 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право.

Отже, усунення технічних засобів захисту комп’ютерної програми може тягнути за собою відповідальність за два окремі порушення:

порушення майнового права суб’єкта авторського права;

дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права.

Якщо у вас виникне бажання заперечити вищенаведену тезу з посиланням на встановлені випадки обмеження авторського права, зокрема вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп’ютерних програм, то одразу ж розчарую, оскільки таке право передбачає використання самого твору без зачіпання його технічних засобів здійснення захисту.

Хочу наголосити, що будь-які дії особи для свідомого обходу технічних засобів  незалежно від мети та підстав визнаються в Україні порушенням авторського права.

У США, для прикладу, з даного питання існує чітко визначений перелік випадків допустимого обходу технічних засобів (наприклад, т.зв. jailbreak для смартфонів). Подібні норми також характерні для ЄС. Необхідно уточнити, що такі норми відображені також у ч. 4 ст. 176 Угоди про асоціацію: «правоволодільці мають право надати виняток або обмеження для особи, що користується цим винятком або обмеженням, отримати вигоди від цього виключення або обмеження в обсязі, необхідному для такого виключення або обмеження, і що ця особа має законний доступ до відповідного твору». Отже, така чітко регламентована можливість, але із застереженням непоширенням такого права на можливість доведення твору до загального відома публіки, може бути доцільною для імплементації в Україні.

Питання безпосередньо практики захисту прав інтелектуальної власності  на програмне забезпечення буде розглянуто в одній із наступних публікацій.