З розвиткомелектронного документообігу та переходом на використання електронного цифровогопідпису поступовоформується судова практика з цих питань. Так, у рішенні Вищого господарського судупо справі № 910/361/14 від 09.11.2017 буласформована позиція стосовно того, яким чином клієнт вважається таким, щопогодився з умовами договору в електронному вигляді шляхом приєднання і колидоговір вважається підписаним електронним цифровим підписом.
Звертаємоувагу на те, що незнання нюансів роботи з електронними документами таелектронним цифровим підписом може дорого обійтися як банкам, так і їхнімклієнтам. Тому перед тим, як почати взаємодію в електронному вигляді, вивчайтеособливості підписання документів ЕЦП та погодження з умовами правочинів шляхомприєднання. Зокрема обирайте програмне забезпечення, яке дозволяє перевірятинакладення ЕЦП, його валідність, а також забезпечує створення юридичнозначимого документу шляхом накладення ЕЦП.
Позиції інстанцій
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2014 у справі № 910/361/14задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк«ПриватБанк» (далі – Банк) і присуджено до стягнення з Фізичноїособи-підприємця (далі – ФОП) на користь банку 50 000,00 грн заборгованості закредитом, 32 218,38 грн - процентів за користування кредитом, 7 200,00 грн -комісії, 12 421,61 грн -пені, 2 036,80 грн - судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 уданій справі задоволено апеляційну скаргу ФОП та скасовано вищезазначене рішенняГосподарського суду м. Києва. Натомість прийнято нове рішення, яким відмовлено Банкув задоволенні позовних вимог та стягнуто з нього на користь ФОП 2 240,48 грн -судового збору за подання апеляційної скарги.
Водночас банк не погодився з таким рішенням апеляції і звернувся зкасаційною скаргою до тоді ще Вищого господарського суду України. Останній вцій справі прийняв позицію апеляції.
Відзначимо, що місцевим та апеляційним господарськими судами під час розглядусправи встановлено, що позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 16.06.2011 між Банкомта ФОП, шляхом подачі останнім заяви про відкриття поточного банківськогорахунку та приєднання до розміщених вмережі Інтернет «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови),укладено договір банківського обслуговування, відповідно до умов якого клієнту(ФОП) встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку.
Пунктом 3.18.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту напоточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заявина приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заявипро відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбиткапечатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системахклієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронноюінформацією, або в будь-якій іншій формі) і/або з моменту надання клієнтомрозрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту вмежах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повноговиконання зобов'язання сторонами.
Аргументація ВГСУ
Ст. 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів.Частина 1 вказаної норми визначає, що господарський договір за загальнимправилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами таскріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів успрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами,телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконаннязамовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядкуукладення даного виду договорів.
Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо формидоговору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір упевній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми,навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу (в редакції надату підписання заяви від 16.06.2011) правочин вважається таким, що вчинений уписьмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, щовчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогоютелетайпного, електронного або іншоготехнічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений уписьмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використанняпри вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобівмеханічного або іншого копіювання, електронно-числовогопідпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках,встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або записьмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналогаїхніх власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати ізараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошовікошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування івидачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Ч. 1, 2 статті 1067 Цивільного кодексу передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриттяклієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погодженихсторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом,який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, щовідповідають закону та банківським правилам.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис » електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється довласноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
- електронний цифровий підпис підтверджено звикористанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобівцифрового підпису;
- під час перевірки використовувавсяпосилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифровогопідпису;
- особистий ключ підписувача відповідаєвідкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що вінмає електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Ч. 1-3 ст. 4 Закону «Про електронний цифровий підпис » передбачено, що електронний цифровий підпис призначений длязабезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється звикористанням електронних документів. Електронний цифровий підписвикористовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронногодокументообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності данихв електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінюєпорядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом длявчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно зі ст. 6 Закону «Про електронний цифровий підпис » сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані:
- найменування та реквізити центрусертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувальногоцентру);
- зазначення, що сертифікат виданий вУкраїні;
- унікальний реєстраційний номер сертифікатаключа;
- основні дані (реквізити) підписувача -власника особистого ключа;
- дату і час початку та закінчення строкучинності сертифіката;
- відкритий ключ;
- найменування криптографічного алгоритму,що використовується власником особистого ключа;
- інформацію про обмеження використанняпідпису.
Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться всертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші даніможуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Однак, на думку ВГСУ, матеріали справи не містять належних та допустимихдоказів того, що саме відповідачемпідписано електронним цифровим підписом заяву від 16.06.2011 про приєднання доУмов, Тарифів ПАТ КБ «Приватбанк».
Особистий ключ має властивості прихованого файлу, в якому відображається,зокрема, повне ім'я, номер сертифікату, початок строку дії та завершення строкудії. Відсутні докази отримання ФОП електронного цифрового підпису вакредитованому центрі сертифікації ключів, у тому числі ПАТ «ПриватБанк».
Тобто банком не доведенопідписання заяви від 16.06.2011 Фізичною особою - підприємцем та використанняелектронного цифрового підпису.
Крім того, заява не містить зразків підписів та/або відбитки печаткивідповідача, відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо наданнявідповідачу доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк. Також матеріалисправи не містять доказів належного доведення до відповідача кредитних лімітів.
Крім того, позивачем не доведено,які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті позивача на час відкриттябанківського рахунку, тобто, на час укладення договору приєднання, зокремадо яких саме Умов та Тарифів приєднався та зобов'язався виконувати відповідач.
Оскільки ні позивачем, ні матеріалами справи не підтверджено отриманнявідповідачем цифрового підпису та підписання останнім цифровимпідписом заяви від 16.06.2011 про приєднання і погодження з умовами,викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, ТарифахПриватБанку, відсутні докази відкриття ФОП рахунку, користування ним таотримання кредиту.
Таким чином, надаючи кредити фізичним та юридичним особам за допомогою засобівелектронного зв'язку банки мають подбати, щоб порядок надання таких кредитів тапідписання відповідних документів в електронному вигляді відповідали вимогам чинногозаконодавства України. Дану проблему може вирішити відповідне програмне забезпеченняза допомогою якого можна буде доказати цілісність підписаного електронногодокумента, з якими умовами погодився клієнт банку шляхом приєднання, тапідтвердити волевиявлення такого клієнта .