Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни
Попри всі виклики, освіта виявилася стійкішою за багато інших сфер. Для людей вона залишається способом, перекваліфікації, пошуку стабільності, та планування майбутнього.
Я працюю в цій сфері понад 15 років — від запуску освітніх бізнесів у великій групі компаній до співпраці з університетами, ліцеями, закладами професійної освіти та міжнародними організаціями. Останній рік став особливо показовим: у роботі з понад сотнею клієнтів ми шукали відповіді на одне й те саме питання — як залишатися прибутковими навіть у найскладніших умовах.
Ось п’ять практичних уроків, які винесли ми й які можуть допомогти іншим.
Порада №1. Знай свого клієнта
Під час війни освітні бізнеси роблять однакову помилку: намагаються продавати всім підряд — від найдешевших клієнтів до преміуму. Здається, що це рятує продажі, але насправді такий підхід знижує рентабельність та розмиває позиціонування.
Що робити:
Проведіть 30–50 коротких інтерв’ю з клієнтами й з’ясуйте їхні цілі (user goals), потреби (user needs) та контекст (user context).
Заносьте дані у просту базу знань — Google Sheets чи навіть простий AI-асистент.
Виділіть сегмент і створіть його профайл: хто він, яка мета, бар’єри, що вважає результатом, через які канали отримує інформацію.
Сфокусуйте продукт і меседжі саме на цьому сегменті.
Урок із практики. У проєкті з батьками та підлітками ми провели всього 40 інтерв’ю. Виявилося, що ключовою цінністю для одних є гарантія працевлаштування, а не просто «якісні уроки». В іншому кейсі з’ясувалося, що батьки не розуміють комерційну пропозицію школи, хоча керівництву вона здавалася очевидною. Ми змінили меседжі — і конверсія з реклами зросла майже вдвічі.
Порада №2. Продавайте агресивно, але з фокусом
Ринок став жорстким: якщо ваш відділ продажів не закриває клієнта, це зробить сейлз менеджер конкурента. Красиві слова про “цінності” надихають команду, але клієнт думає інакше: що я отримаю конкретно? який результат і за який час? Якщо цього немає, навіть найкраща ідея не конвертує.
Агресивність ≠ хаос. Вона працює лише тоді, коли сейлзи чітко розуміють профайли клієнтів.
Що робити:
Залучайте сейлзів у всі процеси: тестування продуктів, стратсесії, планування маркетингу й фінансів.
Замість «універсального сейлза», який продає все підряд, краще мати менеджерів, які глибоко знають свій сегмент клієнтів і продукт для нього.
Кейс із практики. У мережі освітніх закладів ми збільшили бюджет на відділ продажів на 1 млн грн під кожен продукт. План був амбітний — 30 млн грн виручки. Раніше компанія економила на сейлзах, і один менеджер тягнув кілька напрямів. Пропускна спроможність системи була низькою. Інвестиції змінили ситуацію: конверсія зросла, і продажі вийшли на прогнозований рівень.
Порада №3. Плануйте маркетинг на рік, навіть у війну
Багато освітніх бізнесів у кризу «ріжуть» маркетинг. Логіка проста війна, треба економити. Але на практиці це помилка. Ринок освіти живий, і якщо ви не боретеся за увагу клієнта — конкурент забере його у вас
Що робити:
Розумійте «глибину»: порахуйте, скільки коштує вийти на 100% охоплення у вашій ніші. Наприклад, у Google Ads можна оцінити повний викуп трафіку на місяць, зрозумійте де ви по відношенню до конкурентів?
Плануйте кварталами і річно: визначайте бюджети й KPI.
Будуйте мультканальну стратегію: реклама (Google, Meta), контент, PR, офлайн-івенти.
Всі активності мають бути прив’язані до одного KPI — кількості та якості лідів.
Кейс із практики. В одному з проєктів компанія викуповувала лише 30% доступного трафіку. Дані конверсії показували: за правильних налаштувань і додаткових інвестицій у маркетинг на +3.5 млн грн (на рік) вони могли б отримати у 2–3 рази більше лідів. Але відділ маркетингу боявся робити таку пропозицію у воєнний час. Аудит показав: масштабування було можливим і рентабельним, але вже було пізно сезон пройшов і цей трафік був викуплений конкурентами або розмазаний рівномірно по всьому ринку.
Порада №4. Рахуйте все й живіть за бюджетом
Жити «на відчуття» у воєнний час небезпечно. Потрібно рахувати юніт-економіку і чітко розуміти, які продукти приносять прибуток, а які тягнуть компанію вниз.
Що робити
Проведіть аудит витрат: маркетинг, команда, операційка, інфраструктура — з прив’язкою до кожного напряму (наприклад, табори окремо, курси окремо, позашкільна освіта окремо тощо). Якщо бізнес невеликий, зберіть до купи витрати на кожен юніт.
Виділіть збиткові напрями. Загальні витрати на кол-центр чи маркетинг можна «розмазати», але тільки аналіз по юнітах покаже, що реально в мінусі, а що в плюсі.
Прогнозуйте рентабельність на 1–3 місяці вперед.
Ведіть щотижневий cashflow для управлінських рішень.
Привчайте команду до цифр: діліться структурою витрат, залучайте менеджерів до пошуку оптимізацій.
Кейс із практики
В одній організації продажі рахували лише постфактум, витрати були розмиті. Після впровадження бюджетної моделі стало зрозуміло, де компанія реально заробляє, а де «спалює» гроші. Це дозволило скоригувати курс ще в середині сезону й утримати бізнес у плюсі. Без цього підходу компанія пішла б у мінус.
Порада №5. Продавайте короткими програмами
У воєнний час найважче продаються довгі контракти. Батьки й студенти не готові брати зобов’язання на рік. Але вони готові купити короткий, швидкий і якісний продукт — і після результату залишитися надовго.
Що працює:
доступ до ком’юніті,
закриті майстер-класи,
короткі онлайн-курси,
офлайн-воркшопи,
короткі табори, після яких можна робити допродаж,
екскурсії на виробництва чи в компанії.
Кейс із практики. У кількох клієнтів ми замінили річні пакети на короткі «тестові» інтенсиви. Це зняло бар’єр входу: клієнт не ризикував великими сумами, але, отримавши результат, продовжував навчання. Виручка навіть зросла, адже стало більше точок входу й простіше робити допродажі.
Висновок
Війна змінила освітній ринок, але не вбила його. Попит залишився — він просто інший: коротші формати, чіткіші меседжі, більший акцент на маркетинг і продажі.
Виживає не той, хто «чекає кращих часів», а той, хто системно працює з клієнтом, командою і цифрами. П’ять порад з цієї статті — не теорія, а практика, перевірена на десятках проєктів.
Головний урок простий: освіта — це не лише бізнес, а й фундамент відновлення країни. І саме тому вона має бути прибутковою.
