06.02.2018 Рада прийняла закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Важко давати негативну або позитивну оцінку Закону в цілому, тому що будь-яке його положення - це, перш за все, інструмент, який несе в собі як переваги, так і ризики. Тому ключові зміни Закону пропоную розглянути з двох сторін: розбивши їх на «переваги» та «ризики» для власника/керівника ТОВ.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ УЧАСНИКІВ ПО СКАЙПУ
Багато хто зрадів можливості проводити Загальні Збори учасників шляхом телеконференції, відеоконференції або із застосуванням інших засобів електронних комунікацій.

+ Все можливо, але за умови, що кожен учасник зможе одночасно з усіма іншими брати участь в обговоренні і голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.

- Новий закон та інші прийняті відповідно до нього нормативно-правові акти не містять норм, що регулюють порядок проведення загальних зборів у такий спосіб. Виникає питання формального закріплення факту проведення загальних зборів та прийнятих ними рішень (ведення протоколу), наявності кворуму, тощо.  Як показує практика, то чим більш «хитромудрий» порядок проведення зборів розробило для себе Товариство, тим більший ризик оскарження рішень Загальних зборів у зв'язку з порушенням процедури проведення зборів (як наслідок - визнання таких рішень недійсними). Тож, якщо хочеш Загальні Збори по скайпу – самостійно розробляй порядок їх проведення не порушуючи при цьому діючого законодавства.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАКТИКИ УКЛАДАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ДОГОВОРІВ ДЛЯ ТОВ
Корпоративний договір - це своєрідна угода між двома або декількома Учасниками/Засновниками Товариства, яка може покладати на сторони ряд обов’язків, не зазначених у статутних документах: голосувати на загальних зборах за встановленими договором правилами, погоджувати придбання або відчуження частки за певною ціною, утримуватися від відчуження часток до настання певних обставин, тощо. Договір може бути як безстроковим, так і укладеним на певний строк. Законом передбачена можливість видачі безстрокових довіреностей з корпоративних прав з метою представлення інтересів сторони корпоративного договору до моменту закінчення строку дії такого договору.

+ Корпоративний договір - альтернативна форма врегулювання відносин між окремими учасниками Товариства.

+ Конфіденційність. Інформація про укладення договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною, крім випадків, прямо встановлених законом

- Незважаючи на конфіденційність такого договору, закон вимагає обов'язкового оприлюднення корпоративних договорів, стороною якого є держава, громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, в статутному капіталі якого 25% безпосередньо або опосередковано належить державі або територіальній громаді. Більше того, про укладення корпоративного договору учасники повинні поінформувати Товариство надіславши йому повідомлення, в якому зазначається факт укладання, строк дії та сторони договору. Хоча інші умови договору можуть не розкриватися, тим не менш, Товариство буде «в курсі» існування певних домовленостей між конкретними учасниками, тому 100-відсоткову конфіденційність зберегти не вдасться.

- Корпоративний договір, як і будь-який договір, може бути оскаржений у судовому порядку заінтересованою стороною.

-  Корпоративний договір є обов'язковим тільки для його сторін і не впливає на відносини між учасниками, які не є сторонами такого договору. Тому порушення договору не може бути підставою для визнання недійсними рішення органів управління ТОВ, а усі суперечки, пов’язані з цим договором вирішуються сторонами окремо.

Оскільки сама по собі природа такого договору є досить специфічною і потребує врахування ряду нюансів та законодавчих тонкощів – такий договір є досить ризикованим.

ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ЗА РАХУНОК НЕРОЗПОДІЛЕНОГО ПРИБУТКУ
+ Законом передбачена можливість збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства. Якщо у Товариства є нерозподілений прибуток, то за рахунок нього можна поповнити статутний капітал. Таким чином, статутний капітал Товариства збільшується без внесення учасниками додаткових вкладів, а склад учасників і співвідношення розмірів їхніх часток у такому випадку залишається незмінним.

- Необхідно пам'ятати про наслідки таких дій для бухгалтерського обліку та увагу з боку фіскалів до таких операцій та обґрунтування здійснення таких операцій.

ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ
+ Відтепер у випадку зменшення статутного капіталу Товариство зобов’язане поінформувати не всіх кредиторів, а тільки тих, вимоги яких до Товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою.

+ Якщо протягом 30 днів після отримання повідомлення кредитор не звернувся з вимогою до Товариства, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання Товариством зобов'язань перед ним.

ВИЗНАЧЕНО ОБОВ'ЯЗКОВІ ВІДОМОСТІ, ЯКІ ЗАЗНАЧАЮТЬСЯ В СТАТУТІ
До обов’язкових відомостей, які повинен містити статут є: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу та виходу учасників з товариства. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

+ Таким чином, відомості про засновників, розмір статутного капіталу, місцезнаходження, види діяльності - не є обов'язковими, тому що вони вже відображені в ЄДР. Відсутність даних відомостей в Статуті зручно тим, що в разі їх зміни, не доведеться додатково затверджувати нову редакцію статуту, досить буде лише провести реєстрацію змінених відомостей в ЄДР.

- Однак відсутність даної інформації може призвести до виникнення питань як з боку контролюючих органів так і з боку банків і контрагентів в процесі здійснення Товариством господарської діяльності, оскільки (як правило) інформації в ЄДР для вищезазначених сторін може не вистачити, тому виникає необхідність підтверджувати вищевказані відомості установчими документами.

ЗМІНА ПОРЯДКУ ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТАТУТУ

+ Бувають ситуації, коли досить важко зібрати всіх учасників разом для проведення Загальних Зборів з питань внесення змін до Статуту, особливо, якщо такі зміни несуть формальний характер і фактично ніяк не впливають на права та обов'язки засновників. В даному випадку, нову редакцію статуту можуть підписати не всі засновники (але слід враховувати, що рішення про внесення змін до Статуту приймається мінімум 3/4 Голосів).

- Нова редакція Статуту, підписана не всіма учасниками, може викликати насторогу у контрагентів, банків, контролюючих органів. Можуть виникнути претензії з боку інших учасників щодо правомірності відсутності їх підпису на установчих документах.

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЗМІН ДО УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ
- Для тих, хто віддає перевагу «шаблонним» Статутам (в кращому випадку наданих юристами, а в гіршому – знайдені у Інтернеті), прийняття Закону може спричинити масу незручностей. Протягом року після набрання чинності Законом, на ТОВ покладається обов'язок привести діючі статути у відповідність до нових вимог. В іншому випадку, положення Статуту, що не відповідають вимогам нового Закону не матимуть юридичної сили.

+ Для тих, в кого гостро стоїть питання витрат на внесення змін в установчі документи є приємні новини: законом передбачено звільнення від сплати збору за проведення державної реєстрації змін до Статуту, у зв'язку з його адаптацією до нових вимог. Але враховуйте, що витрати на внесення таких змін включають в себе не тільки реєстраційний збір, а й нотаріальні витрати і, можливо, витрати на юридичні послуги та консультації

***
Ігноруючи питання опрацювання та розробки унікального Статуту для вашого Товариства, можна зіткнутися з проблемами при роботі з банками, контрагентами, контролюючими органами та партнерами по бізнесу. Важко передбачити, яке положення Статуту зіграє з вами «злий жарт», оскільки на вирішення проблемних ситуацій витрачається найцінніший ресурс – час, а з ним клієнти, партнери, прибуток… Тому культура складання установчих документів вкрай важлива не тільки для врегулювання відносин з партнерами, а й для прибутковості вашого бізнесу.