Чому не можна відмовлятися від допомоги міжнародних експертів у конкурсних комісіях
Процедура долучення міжнародників до конкурсних відборів в Україні не нова і вже показала свою ефективність. Через залучення незалежних експертів нам вдалося обрати незалежних та доброчесних суддів до Вищого антикорупційного суду, а також ми змогли провести прозорий конкурс з відбору голови Нацагентства з питань запобігання корупції.
Однак, попри справді позитивні результати залучення партнерів з інших країн, багатьом така співпраця не подобається. Навіть більше — деякі одіозні політики та так звані експерти називають це “втручанням інших країн у внутрішні процеси в Україні”. Що, звісно, не пройшло поза увагою цих таки інших країн.
16 червня Представництво ЄС та Посольство США в Україні вийшли із публічними позиціями, що ”незалежні експерти загрожують тим, хто виграє від існуючої системи та прагне зберегти контроль над важелями влади в Україні. І додали, що “вирішальна роль незалежних експертів у процесі відбору є надзвичайно важливою для забезпечення прийняття рішень на основі заслуг, а не політичної мотивації”.
Взагалі, очевидно, що ці дві синхронні заяви від наших ключових партнерів, в тому числі спонукали перебіг конкурсу в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та бажання деяких представників влади просунути варіант судової реформи, що не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії.
Наприклад, робота міжнародних експертів в комісії з відбору керівництва САП стала, здається, чи не єдиною перепоною для того, щоб конкурс скотився у трясовину домовленостей “між своїми”. І при цьому міжнародні експерти мають підтверджену компетентність у питаннях антикорупції, у той час, як деякі представники від Верховної Ради так і не змогли довести наявність досвіду в цій сфері, хоча така вимога прописана в законі.
Окрім безпосередньо професійних кваліфікацій, саме представники від Ради прокурорів перешкоджали прийняттю найбільш резонансних і навіть кричущих рішень як під час підготовки до конкурсу, так і на етапі співбесід на доброчесність з кандидатами.
Але не посольствами єдиними! Цей же заклик долучати міжнародних експертів до відбіркових комісій того ж 16 червня повторили і посли Великої сімки (G7). У відкритому листі до президента Зеленського вони вкотре вказали, що участь іноземних експертів у процесі перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя за схемою, схожою на ту, що довела ефективність у відборі суддів Вищого антикорупційного суду або голови НАЗК є ключовою для перезавантаження цих органів.
А буквально минулого тижня про ці ж речі згадував і президент Венеційської комісії Джанні Букіккіо. У своїх висновках Венеційка вказувала на необхідність долучати міжнародних експертів до конкурсних відборів, причому повторювала це неодноразово і стосовно різних інституцій. Такі поради стосувалися аналізу Венеційкою нового законопроєкту про відбір суддів загальної юрисдикції, суддів ВАКС, про це ж згадували при аналізі відбору суддів Конституційного суду.
Здається, ці рекомендації ходять по колу, однак чи дійдуть і чи будуть враховані адресатами — Президентом, парламентом та Кабміном?
Конкурс у САП, майбутні конкурси на керівні посади в АРМА та НАБУ, пропозиції з проведення відборів членів ВККС та ВРП — це можливість обрати справді незалежних людей для реалізації надважливих реформ. Однак, водночас це стане втратою для теперішньої влади важелів впливу на такі структури.
Як кажуть, якщо не можеш впоратися зі своєю бідою сам, звернися до спеціаліста. Участь міжнародних експертів у відбіркових комісіях на важливі посади — це допомога, від якої не можна відмовлятися. Тим паче що ціна такої відмови може бути дуже високою, і навіть критичною для нашої країни та нашого майбутнього.
