Керівник, на якого чекають всі
Кінець 2020 року. Печерський районний суд відбирає справу щодо Татарова в НАБУ та САП, ґрунтуючись на псевдоюридичних підставах. Прокурори САП логічно подали скарги на це рішення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. А Генеральна прокурорка вирішила паралельно оскаржити рішення Печерського райсуду. І замість того, щоб скористатися нормами Кримінального процесуального кодексу, звернулась до Київського апеляційного суду. Це виглядає як допомога команді суперника — фактичне цементування згубної практики оскарження в судах загальної юрисдикції підслідності справ НАБУ-САП.
І це лише один із низки епізодів, який демонструє, наскільки важлива роль керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та скільки охочих вплинути на процеси у цій сфері.
Від серпня 2020 року, коли очільник САП Назар Холодницький написав заяву на звільнення, прокуратура не має повноцінного керівництва, лише виконувача обов'язків з обмеженими повноваженнями — Максима Грищука.
За цей час ми бачили низку спроб вплинути на гучні розслідування, натиснути на детективів і прокурорів. І все тому, що фактичний очільник прокуратури не може повноцінно виконувати обов’язки — законодавство віддало частину його повноважень генпрокурору, у нашому випадку — Венедіктовій. Вона неодноразово втручалася в розслідування НАБУ-САП, ставлячи під сумнів будь-яку незалежність цих інституцій. Чого лише варті кейси Максима Микитася, Олега Татарова та Олександра Юрченка.
Спостерігаючи за нескінченним потоком зрадливих новин, відчуваєш низьку мотивацію влади змінювати таку зручну ситуацію. Як наслідок, маємо довгий і місцями суперечливий процес формування конкурсної комісії. Депутати лише з третьої спроби спромоглися призначити своїх представників до комісії. І частина з обраних від парламенту не відповідає вимогам законодавства і не має підтвердженого досвіду антикорупційної діяльності.
Наразі маємо бодай якийсь прогрес — комісія у складі чотирьох представників від Ради прокурорів України та семи – від ВРУ 25 січня 2021 року нарешті оголосила конкурс і прийом документів на 3 адміністративні посади:
• керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• керівник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Кого шукають
Охочі очолити Антикорупційну прокуратуру мають ще трохи часу — до 15 лютого можуть зібрати і подати документи. Вимоги до кандидатів досить реалістичні і фактично поширюються на всіх прокурорів САП:
- вища юридична освіта;
- стаж роботи в галузі права принаймні 5 років;
- володіння державною мовою;
- громадянство України;
- здатність за своїми моральними та діловими якостями, освітнім та професійним рівнем і станом здоров’я виконувати свої обов’язки.
натисніть на зображення для його збільшення
Кандидатів чекають тестування по законодавству, на загальні навички та співбесіда (яка, зокрема передбачає поліграф для керівника і заступника).
Як комісія оцінюватиме кандидата на співбесіді, регламентує Методологія та критерії оцінювання практичних завдань і результатів співбесіди. Наприклад, кожен член комісії буде виставляти бали від 0 до 3 за різні індикатори. А рішення щодо подальшої участі кандидата в конкурсі після оцінки його доброчесності мають приймати за формулою 5+2 (де 5 – це кількість членів комісії від парламенту, а 2 – від Ради прокурорів).
Опісля всіх етапів буде складено єдиний рейтинговий список. Перший в рейтингу кандидат і стане новим керівником САП, а другий — його заступником. Призначення прокурора на адміністративну посаду керівника САП і заступника, здійснюється Генеральним прокурором, а на посаду керівника підрозділу — керівником САП.
За кулісами
За кулісами залишається низка моментів, які можуть суттєво вплинути на перебіг конкурсу. Наприклад, етап співбесіди, який складатиметься із поліграфа (лише для керівника та його заступника), оцінки доброчесності кандидата, його практичного завдання та визначення професійних компетенцій.
Доброчесність — це саме той критерій, який має надати можливість відсіяти сумнівних кандидатів. Проте формулювання “обґрунтований сумнів” викликає питання. Можливі спекуляції щодо того, який ступінь обґрунтування повинен бути, які критерії обґрунтованості і головне, для кого саме цей сумнів повинен бути обґрунтованим: для члена комісії, кандидата чи сторонніх осіб?
натисніть на зображення для його збільшення
Наприклад, коли кандидат має невідповідності між своїм задекларованим рівнем доходу та активами, і він/вона не може або навіть відмовляється пояснити, звідки з'явилися машина/будинок/гроші/тощо. Така поведінка і відсутність пояснення походження активів може бути достатнім “обґрунтованим сумнівом”.
Оскільки переможці визначатимуться відповідно до позиції в рейтингу після всіх етапів відбору, комісія не матиме фінального голосування за потенційного переможця. З одного боку, такий підхід убезпечує від додаткового впливу. Проте можлива ситуація, коли деякі члени навмисно виставлятимуть неадекватно низькі/високі бали кандидатам, аби вплинути на фінальний рейтинг.
Ще одним невирішеним питанням є участь члена комісії від парламенту Олексія Дрозда. На момент відбору його до комісії, він був начальником відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ України. І Національна академія внутрішніх справ зазначала, що О. Дрозд є поліцейським, який відряджений до навчального закладу. Це суперечить статті 8-1 Закону України “Про прокуратуру”: не можуть бути членами конкурсної комісії серед інших і працівники правоохоронних органів.
Комісія продовжує збирати позиції інституцій і державних органів щодо ситуації, яка склалася з Олексієм Дроздом, і поки не дійшла рішення щодо його роботи в комісії. Весь цей час сам Дрозд не бере участі в прийнятті рішень.
Можливо, сама процедура конкурсу видається складною і довгою, а ризики того, однак і “винагорода” серйозна. Сміливці, які успішно пройдуть відбір, отримають нагоду очолити ключову антикорупційну інституцію і працювати зі справами, які ще 10 років тому були б нереалістичними. Професійні та особистісні виклики будуть неймовірні, але і досягнення на цій посаді можуть безпосередньо впливати на розвиток нашої держави в найближчі роки. Зрештою, коли ще трапиться така нагоду?
І хто бачить в собі наснагу і потенціал, таки має зібратись із силами та документами і спробувати. Конкурс відбуватиметься під пильним наглядом громадськості, експертного середовища і міжнародної спільноти. Засідання комісії публічні і транслюються онлайн. Це однозначно звузить простір для маніпуляцій зацікавлених осіб.
Має бути захопливо!
