Допит свідка: курс виживання на допиті. Рекомендації адвоката
Ви просто не уявляєте, скільки всього може не запам’ятати людина, якщо її викликали як свідка.
(«Цитати», 1977 р.)
Балакун – знахідка прокурора.
(Ю. Бондарь «Оголені думки»)
Ніколи не відповідай на питання, поки тобі його не поставили.
(Правило американських адвокатів)
Свідки – це найбільш масова група учасників кримінального процесу. А допит свідка – найпоширеніший спосіб отримання доказів у цьому процесі як для сторони обвинувачення, так і для сторони захисту.
Оскільки свідками люди стають в силу конкретних обставин, які не залежать від волі самого свідка, то свідком за певних умов може стати будь-яка людина, незалежно від його бажання та статусу.
Слідчий, детектив, дізнавач, прокурор, суд можуть викликати на допит будь-яку особу у якості свідка, якщо відносно цієї особи є інформація, що їй відомі або можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
З цього правила є невеликий виняток, наведений у ч. 2 ст. 65 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України), де визначено коло осіб, які не можуть бути допитані як свідки.
Зокрема, в рамках кримінального провадження не можуть бути допитані як свідки одинадцять наступних категорій осіб:
1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю;
5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи;
10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних;
11) експерти - щодо роз'яснення наданих ними висновків.
Цікаво, що того ж експерта, закон все ж таки дозволяє допитати, зокрема в суді, але дотримуючись додаткових обмежень. Так, у ст. 356 (“Допит експерта в суді”) КПК України прямо дозволяється допитати експерта в суді на стадії судового розгляду з дотриманням вказаних у цій статті вимог.
Особи, вказані у пунктах 1 - 5, що наведені тут вище, з приводу зазначених довірених ним відомостей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю тільки особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею (тобто довірителем цих відомостей) обсязі. Таке звільнення здійснюється виключно у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.
Також, згідно ч. 4 ст. 65 КПК України не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом зазначених вище осіб, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитися давати показання.
Не варто сильно хвилюватися у випадку виклику Вас як свідка. Не рекомендую Вам переховуватися від допиту та ухилятися від отримання повістки з викликом на допит, оскільки за ухилення від давання показань Вас може бути притягнено до відповідальності, накладено грошове стягнення (відповідно до ст. 139 КПК України), а також піддано примусовому приводу згідно положень статей 140-143 КПК України.
З набранням чинності новим КПК України (нова редакція КПК набрала чинності у листопаді 2012 року) свідок, як і раніше, залишився одним з найбільш юридично незахищених учасників кримінального процесу.
Зокрема, за ухилення від явки свідка на допит передбачена адміністративна відповідальність, накладення грошового стягнення та примусовий силовий привід.
За відмову від давання показань свідком, а також за давання ним завідомо неправдивих показань передбачена кримінальна відповідальність (статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, надалі - КК України).
Як справедливо вказується в юридичній науковій літературі, ті права, які мають сьогодні свідки, не дозволяють їм ефективно захищати свої інтереси під час кримінального провадження. Але все ж певні права у свідків є і адвокати вже розробили методики їх ефективної реалізації.
Виходячи з власної адвокатської практики, я сформулював перелік рекомендацій, які, сподіваюсь, допоможуть Вам добре підготуватися до допиту у якості свідка.
1. Так, відповідно до ч.1 ст.224 КПК України слідчий може провести допит за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за згодою (!) особи, яку мають намір допитати. Проведення допиту в нічний час (з 22-00 до 6-00 години) не допускається, крім виключних випадків, коли затримка в допиті може мати своїм наслідком втрату слідів кримінального правопорушення або втечу підозрюваного (але не свідка!)
2. Існує три основні умови, при дотриманні яких допит свідка вважається законним:
А). Наявність відкритого (зареєстрованого в ЄРДР) кримінального провадження;
Б). Письмове попередження свідка про його права, обовʼязки та відповідальність за відмову від давання показань та давання завідомо неправдивих показань;
В). Ведення протоколу допиту у письмовій формі.
3. При недотриманні вказаних тут вище трьох обовʼязкових умов, це вже буде не допит, а ОПИТУВАННЯ, яке (ОПИТУВАННЯ), на відміну від допиту, має виключно добровільний характер і від якого можна без будь-яких наслідків відмовитися (що я найчастіше і рекомендую зробити своїм клієнтам).
4. Звертаю увагу на той факт, що відповідно до норм КПК, проводити допит свідка уповноважені лише: прокурор, слідчий (детектив), дізнавач, слідчий суддя, суд.
Прокурор та слідчий також мають право видати окреме доручення на проведення допиту оперативному співробітнику.
За відсутності такого «окремого доручення» проведення допиту оперативними співробітниками в кримінальному провадженні щодо злочину є незаконним.
Заявіть про це у такому випадку, якщо Вас намагається допитати оперативний співробітник (а не слідчий чи прокурор) і не може при цьому пред’явити письмове доручення від слідчого (прокурора) на проведення саме цієї слідчої дії та саме з Вами.
5. На будь-якому допиті можливе застосування технічних засобів фіксації (за рішенням слідчого або за вимогою самого свідка) відповідно до положень статей 103, 104, 223, 224 КПК України.
6. Відповідно до ст. 63 Конституції України кожен має право без наслідків відмовитися давати показання (і пояснення) щодо себе, членів сім’ї та найближчих родичів.
Два трюки слідчого (детектива, прокурора) з метою обійти цю статтю Конституції: «Розкажіть не про себе, а про інших людей», «Під цю статтю підпадає не будь-яка, а тільки та інформація, яка може мати своїм наслідком обвинувачення свідка або його родичів». Не піддавайтеся на такі маніпуляції.
Зверніть увагу! Ваші конституційні гарантії, наведені у ст. 63 Конституції України, не можна застосувати завжди та всюди. Зокрема, якщо питання слідчого (детектива, прокурора) не будуть стосуватися Вас особисто або Ваших близьких та членів Вашої сім’ї, то Ви не можете її застосувати, інакше слідчий може кваліфікувати Вашу відмову від показань, як кримінальне правопорушення, прямо передбачене ст. 385 Кримінального кодексу України «Відмова свідка від давання показань» і відкрити (зареєструвати) проти Вас кримінальне провадження за зазначеною статтею Кримінального кодексу.
На своїх семінарах, які я проводжу для керівників підприємств, юристів та адвокатів, я часто наводжу у якості прикладів конкретні обвинувальні вироки (які набули чинності) у конкретних кримінальних провадженнях.
Це обвинувальні вироки за статтею 385 «Відмова свідка від давання показань» КК України, де у мотивувальній частині вироків прямо вказано, що свідок відмовився давати показання, посилаючись на ст.63 Конституції України, але слідчий, а, як наслідок, і суд не знайшли підстав для її застосування у даному конкретному випадку і свідок був притягнутий до кримінальної відповідальності за вказаною статтею КК України.
7. Як вже було вказано, слідчий (детектив, прокурор) має право фіксувати допит свідка за допомогою технічних засобів (у тому числі за допомогою приладів аудіо- чи відеофіксації). Також свідок з метою недопущення порушення своїх прав має право і сам вимагати фіксації допиту технічними засобами(новація КПК 2012 року). У такому випадку фіксація допиту технічними засобами є обов’язковою (згідно ч.1 ст.107 КПК).
При цьому, важливо пам’ятати, що не завжди фіксація допиту технічними засобами вигідна самому свідку.
Наприклад, якщо свідок веде себе під час допиту дуже невпевнено, боїться, турбується, нервує або заздалегідь належно не підготовлений своїми адвокатами до допиту, у результаті чого може «наговорити зайвого», - це фіксувати небажано.
Якщо рішення про фіксацію технічними засобами ухвалив сам слідчий (детектив, прокурор), то свідок не має права від цього відмовитися.
Важливо, що про фіксацію допиту технічними засобами свідок повинен бути попереджений наперед, до початку слідчої дії (ч. 2 ст. 107 КПК). У випадку фіксації допиту технічними засобами рекомендуємо все-одно вимагати від слідчого (детектива, прокурора) письмово заносити увесь текст його запитань і Ваших показань як свідка в протокол допиту у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 104 КПК України.
8. Завжди фіксуйте у протоколі допиту точний час початку і закінчення Вашого допиту (підстава: ст.104 КПК України).
Бо Ваш допит не може тривати більше 2 (двох) годин без перерви та більше, аніж 8 (вісім) годин на добу. В іншому випадку - це буде прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 224 КПК і прояв сильного психологічного тиску на свідка.
9. Перед допитом варто уточнити у слідчого сутність кримінального провадження і причину виклику свідком у даній справі саме Вас. Ви маєте право це знати, а слідчий (детектив, прокурор) зобов’язаний забезпечити Вам це право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КПК України.
10. Намагайтеся систематизувати всі питання слідчого, щоб зрозуміти, що саме найбільше його цікавить і що йому вже відомо.
Це допоможе Вам згодом вибудувати ефективну стратегію захисту. Пам’ятайте, що допит – це дії, які передбачають двосторонній обмін інформацією зі свідком, ставте йому запитання, дізнайтеся особливості кримінального провадження, у якому Ви викликані, - це не заборонено. Краще поінформований – краще захищений!
11. Вимагайте від слідчого постановки конкретних питань у відповідь на його фрази: «Ну, говоріть». Не втягуйтеся з ним в бесіди «за життя» та «по душам». Розмови такого роду – це, найчастіше, - спосіб маніпулювання Вами з метою налагодити з Вами психологічний контакт, ввійти до Вас у довіру, змусити Вас втратити пильність і наговорити зайвого, що може потім Вам істотно нашкодити.
12. Пам’ятайте, що питання, поставлені на допиті, повинні стосуватися тільки даного кримінального провадження (це вимога ч. 1 ст. 95 КПК).
Інші питання потрібно вважати незаконними і припиняти їх зустрічним питанням: «А ЯК САМЕ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ?»
Запам’ятайте, на питання, які не стосуються даного кримінального провадження (або особистості підозрюваного), Ви відповідати не зобов’язані. Вимагайте занести саме цю фразу до протоколу допиту.
13. Як вже було згадано, положення чинного КПК передбачають досить небезпечне застереження про те, що свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, які можуть стати основою для підозри, обвинувачення у здійсненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення.
У свою чергу, при формулюванні питань, які мають відношення до свідка, його родичів та членів сім’ї, при відмові давати показання з таких питань рекомендуємо посилатися не на норми КПК, а на положення ст.63 Конституції України, яка відповідно до ст.8 Конституції має найвищу юридичну силу у країні. У ст.63 Конституції України передбачено, що свідок не несе відповідальності за відмову давати показання щодо вказаних вище осіб без будь-яких застережень щодо підозр у вчиненні злочину.
14. Відповідайте тільки на поставлені питання (і нічого зайвого!), слідкуйте за тим, щоб всі питання слідчого і всі Ваші відповіді заносилися до протоколу допиту дослівно.
Відповідайте на питання гранично коротко, без зайвої інформації, яка може згодом Вам нашкодити.
Не говоріть зі слідчим (детективом, прокурором) занадто відверто, це не оцінять, а використати проти Вас цілком зможуть.
Усе, що Ви скажете на допиті слідчому, детективу, прокурору – може та, скоріше за все, буде використано проти Вас. Не забувайте, що ці посадові особи належать саме до сторони обвинувачення, а не Вашого захисту. Їх основна робота – це збір та глибокий аналіз будь-якої інформації, яку можна використати для обвинувачення в рамках цього або інших кримінальних проваджень.
15. Якщо Ви точно не впевнені у тому, що потрібно говорити, то можна виходити з чітких формулювань.
У цьому випадку відповідайте у максимально умовній формі, наприклад, «якщо мені не зраджує пам’ять», «як мені здається», «я можу помилятися» і т.д. Не соромтесь це робити, бо це дійсно може Вас захистити від обвинувачення у даванні завідомо неправдивих показань.
Обовʼязково перевіряйте правильність фіксації Ваших відповідей в протоколі. Завжди краще сказати «не пам’ятаю», аніж говорити те, в чому Ви точно не впевнені. Ще раз нагадаю про те, що за дачу завідомо неправдивих показань передбачена кримінальна відповідальність (зокрема, згідно ст. 384 КК України), при цьому, за погану пам’ять відповідальності немає.
16. Вимагайте письмового запису у протоколі допиту всіх навідних питань слідчого (тобто питань, які містять відповідь) саме в тому вигляді, у якому вони були Вам задані. На жаль, нормами чинного КПК слідчому вже не заборонено задавати навідні питання (як це було раніше), але надалі такі дії слідчого (задавання навідних питань) можна трактувати як тиск на свідка з метою отримати від нього потрібну для розслідування (а не для встановлення істини) відповідь.
17. Щодо присутності Вашого адвоката на допиті свідка. Згідно ст. 66 КПК Українипід час допиту свідок має право на професійну правничу допомогу адвоката. Не рекомендую Вас нехтувати цим правом.
Присутній на допиті адвокат може надати Вам не тільки правничу, але і значну моральну підтримку. Це вже безліч разів було перевірено моєю багаторічною адвокатською практикою.
Слід зазначити, що якщо ж до Вас на допит не допускають обраного Вами адвоката, то положення чинного КПК вже не передбачають Вашого права відмовитися від надання показань свідка без участі адвоката (як це було в КПК до 20 грудня 2012 року). Але у даному випадку рекомендую рішуче заявити та внести у протокол допиту запис про те, що недопуск до Вас адвоката - є грубим порушенням Вашого конституційного права на правничу допомогу, яке встановлене у ст. 59 Конституції України, а також порушенням Вашого права на правничу допомогу адвоката відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК України.
Зверніть увагу слідчого (детектива, прокурора) на той факт, що відповідно до положень ст. 87 КПК доказ, отриманий з порушенням вимог закону, є недопустимим, тобто є таким, на основі якого не може будуватися обвинувачення. Важливо одразу вказати в протоколі допиту Ваше бажання користуватися правничою допомогою адвоката та про факт недопуску Вашого адвоката на Ваш допит.
18. Не забувайте звертатися за професійною правничою допомогою до вашого адвоката під час допиту. Ви маєте на це повне право, при цьому, без будь-яких обмежень. Завжди краще запитати у свого адвоката: «Чи повинен я відповідати на це запитання?», чим дати зайву інформацію слідчому. Бо, як вже було зазначено вище, - все, що Ви скажете на допиті, може бути використано проти Вас.
19. Уважно читайте протокол допиту перед тим, як його підписати. Підписувати необхідно кожну сторінку протоколу. Незаповнені графи у протоколі завжди перекреслюйте «зігзагами», плюс закреслюйте усі пусті місця в протоколі. Оскільки всі пусті місця в протоколі можуть згодом бути заповнені слідчим самостійно, без Вашої згоди і не на Вашу користь.
20. Відомості про всіх осіб, присутніх на допиті, повинні обов’язково включатися до протоколу. Тому не соромтеся наполегливо просити слідчого внести інформацію про всіх осіб, які перебувають у кабінеті, де проводиться допит. На заперечення слідчого про те, що вони не беруть участі у допиті, відповідайте, що закон вимагає внесення в протокол всіх осіб, які присутні на допиті, а не тільки тих, які у ньому беруть участь (підстава: абз.4 п.1 ч.3 ст.104 КПК). Зайві помічники слідчого (детектива, прокурора) Вам на допиті точно не потрібні.
21. Всі помилки, здійснені слідчим, я рекомендую вказувати в зауваженнях до протоколу – знизу протоколу перед Вашим підписом як свідка.
Рекомендую письмово фіксувати усі помилки в своїх записах під час допиту, а не тримати їх в пам’яті.
При цьому, слід пам’ятати, що записувати зайве на допиті не рекомендується, оскільки Ваші записи можуть бути після закінчення допиту тимчасово вилучені слідчим та додані до протоколу допиту. Письмові записи, зроблені під час допиту, не можуть бути вилучені лише у Вашого адвоката, який має право вести їх для свого адвокатського досʼє.
22. Не ознайомлення Вас перед початком допиту з Вашими правами і відповідальністю як свідка – це грубе порушення. Вкажіть це в протоколі перед Вашим підписом.
23. Після закінчення допиту Вас можуть перекваліфікувати зі свідка на підозрюваного, обшукати, тимчасово вилучити весь вміст кишень та сумок, затримати. Висновок – не беріть з собою на допит нічого зайвого. Все, що Ви візьмете з собою на допит до слідчого (детектива, прокурора), може бути згодом ним оглянуто та тимчасово вилучено при затриманні.
24. Пам’ятайте, що якщо Ви у своїх показаннях посилаєтесь на інших людей, то їх також, як правило, повинні будуть знайти і допитати (посилаючись на Ваші показання). Тому будьте обережні у висловлюваннях щодо інших осіб!
25. Забороняється застосування на допиті насилля, погрози та інші незаконні методи ведення слідства, які принижують гідність людини (ст.11 КПК). За ці незаконні дії передбачене покарання до 3-х років позбавлення волі, а якщо застосовувалось насилля – до 8 років згідно ст. 373 КК України. У випадку необхідності нагадайте про це слідчому. Він стане ввічливішим. Перевірено.
26. З собою на допит ми завжди рекомендуємо брати роздруківку статей з КПК України, які регулюють порядок допиту свідка. Покладіть цю роздруківку перед собою під час допиту. Якщо покласти нікуди, тримайте її в руках. Вона Вам знадобиться, якщо потрібно буде нагадати слідчому про те, що у Вас є права, а у нього – є обов’язки.
27. У випадку застосування відносно Вас тиску (фізичного або психологічного) або при наявності інших зловживань з боку слідчого, обов’язково вкажіть про це в протоколі допиту перед Вашим підписом!
28. У кінці протоколу перед Вашим підписом додайте фразу про те, що «усі скарги та зауваження щодо даної слідчої дії будуть викладені Вами у скарзі у встановлений законом строк».
Це надасть Вам і Вашому адвокату час добре усе обдумати та згодом юридично грамотно сформулювати свої скарги та зауваження щодо Вашого допиту, які можна буде подати протягом наступного часу.
У доповнення до усього, викладено тут вище, хочу дати Вам пораду щодо захисту від тактичних прийомів, які застосовуються слідчими (детективами, прокурорами) на допитах. Реалізацію таких прийомів на практиці часто називають «маніпуляцією» з боку слідчого.
Стати жертвою такої психологічної маніпуляції боятися абсолютно не слід, але варто передбачати, що слідчий може їх активно застосовувати.
Як нам під час одного із семінарів порадив досвідчений психолог-криміналіст, відповідаючи на питання щодо захисту від таких прийомів маніпуляції з боку сторони обвинувачення, - людина сама інтуїтивно може протидіяти психологічним «маніпуляціям» за умови, що ця людина знає, що ним зараз маніпулюють. Ось так просто і точно, - беріть на озброєння.
Особливості допиту свідка під час дії воєнного стану
Важливо зазначити, що після введення в Україні воєнного стану порядок проведення допиту свідків набув деяких змін, з урахуванням особливостей дії воєнного стану. Відповідним законом від 14.04.2022 року до КПК України було внесено низку відповідних змін.
Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1КПК України («Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану»).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 615 КПК України усі процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин.
За відсутності можливості складання письмових процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного письмового протоколу не пізніше 72 (сімдесяти двох) годин з моменту завершення таких слідчих чи процесуальних дій.
Також згідно з ч. 11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Таким чином, допит свідка, як і будь-яких інших учасників кримінального провадження, в умовах, коли неможливо вести письмовий протокол допиту, відбувається з обов’язковою відеофіксацією.
Положеннями ч. 12 ст. 615 КПК України передбачено, що дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника - із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі захисника.
Дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь перекладача для перекладу пояснень, показань або документів підозрюваного, потерпілого за першої можливості. За наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні, дізнавач, слідчий, прокурор має право особисто здійснювати переклад пояснень, показань або документів, якщо він володіє однією з мов, якими володіє підозрюваний, потерпілий.
Участь адвоката у допиті свідка є обов’язковою і може забезпечуватися дистанційно. Перекладач або інша особа з правоохоронних органів, яка володіє мовою свідка, також бере участь у допиті свідка.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 КПК Українипоказання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, прямо передбачених КПК України.
Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою їх допиту (ч. 3 ст. 23 КПК України).
Згідно з положеннями, закріпленими у ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, без безпосереднього дослідження їх у суді, за виключенням випадків, прямо передбачених в КПК, у тому числі, передбачених статтею 615 КПК України.
Також, у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану з’явилася нова поважна причина неприбуття на допит – це діюча повітряна тривога, яка унеможливила з’явлення особи на допит під час її дії (п. 8 ч.1 ст.138 КПК України).
Отже, положення ст. 615 чинного КПК України змінили правила фіксації та використання показань свідків в рамках кримінального процесу, проте ці положення використовуються лише показань, отриманих в умовах дії воєнного стану.
Бажаю Вам впевненості у своїх силах і спокою у будь-яких ситуаціях.
Застосовуйте вказані тут рекомендації і нехай успіх буде на Вашому боці.
