А що якщо?.. РФ визнають державою-терористом
По-перше, слід зазначити, що ні законодавство Литви, ні право ЄС прямо не передбачають можливість внесення держави до списку терористів. Навіть, якщо тлумачити поняття “юридична особа” (entity) максимально широко, то будь-яке подібне визнання вимагає рішення компетентного органу, яким парламент не є.
По-друге, якщо до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, РФ, справді, може вважатися державою, яка фінансує тероризм на території України через повний контроль та підтримку «ЛНР/ДНР», то опісля - територію України перетнули російські військові, а сама РФ визнала їхню присутність та підвідомчість офіційній владі. Такі дії підпадають під класичне визначення агресії з Резолюції ГА ООН 3314, а подальші порушення з боку російських комбатантів МГП та МППЛ - під воєнні злочини, злочини проти людяності та/або геноцид. Викликає вагомі сумніви, чи є в інтересах України додавати до даної кваліфікації також тероризм. Особливо, з погляду на наступне:
- шість пакетів санкцій проти РФ, які знаходяться на різних етапах запровадження з боку США, ЄС та низки інших держав, вже покривають заходи, які впроваджуються проти держави-терориста: обмеження на іноземну допомогу; заборона на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного призначення; а також різні фінансові обмеження, зокрема в інвестиційній, банківській та платіжній сфері.
- у законодавство США, яке стосується конфіскації заморожених активів держав та індивідів, які пов’язані із фінансуванням тероризму, ще 28 квітня 2022 року були внесені зміни, які також дозволяють конфіскувати майно осіб, “пов’язаних із корупцією, порушенням прав людини, зловмисним впливом Росії, або конфліктом в Україні”, з метою його подальшого спрямування для відновлення України, надання їй військової та гуманітарної допомоги, трансфер технологій, допомогу українським біженцям.
- на рівні національного законодавства визнання державою-терористом передбачено виключно США (останні, de facto, вже ввели всі обмеження для РФ як для держави-терориста). Доповнивши існуючі санкції відмовою від призупинення дії поправки Джексона-Веніка, отримаємо РФ у статусі СРСР часів холодної війни.
Будь-яка політизація складних юридичних термінів може мати зворотний ефект і стати простором для популізму та критики. Тоді чому Україна так вітає ініціативу Литви і навіщо Верховна Рада звернулася із заявою до Палати представників та Сенату Конгресу США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму?
1) Процес вилучення держави з переліку терористичних є ще складнішим, аніж її включення. Як підтверджує досвід для такого кроку потрібна надзвичайна подія, наприклад зміна режиму (Ірак), значний поворот у зовнішній політиці США (Куба за каденції Б. Обами), тиск партнерів (Судан - у зв’язку з нормалізацією відносин із Ізраїлем). Відтак, РФ зникне з “чорного списку” лише разом із поваленням рашистського режиму, що має вагоме стратегічне значення.
2) Окрім низки економічних та торговельних обмежень для держави-терориста, такий статус уможливлює санкції і щодо тих країн та індивідів, які сприяють її протиправній діяльності. У контексті російського вторгнення це створить додаткові важелі впливу не лише на Білорусь та КНР, але, наприклад, на Сербію, через територію якої може здійснюватися транспортування китайських комплектуючих для ВПК РФ.
3) Єдність міжнародної спільноти у визнанні РФ державою-терористом (навіть на рівні декларацій парламентів) буде значний мати вплив на позицію Міжнародного суду ООН і, відповідно, на його рішення у справі Україна проти Росії (Application of the International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism and of the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination).
4) Визнання РФ державою-терористом сприятиме національному судочинству в контексті конфіскації заморожених активів РФ та її фізичних і юридичних осіб з посиланням на Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму та на Міжнародні стандарти боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму FATF (Рекомендації 2012 року), які передбачають, що «держави повинні вжити заходи, подібні до тих, що викладені у Віденській конвенції, Палермській конвенції та Конвенції про заборону фінансування тероризму, включаючи законодавчі заходи, щоб дозволити їхнім компетентним органам заморожувати чи вилучати та конфіскувати: (c) майно, яке є доходом, використане або призначене для фінансування тероризму, терористичних актів або терористичних організацій».
