В Україні досі немає методики з розрахунку збитків внаслідок радіаційного забруднення

Станом на 23 лютого 2022 року в Україні повноцінно функціонували 4  атомних електростанцій з 15 енергоблоками, одна з яких, Запорізька АЕС з 6 енергоблоками загальною потужністю в 6000 МВт є найпотужнішою в Європі. Крім того, на території нашої держави знаходиться й п’ята, Чорнобильська АЕС, яка припинила свою роботу 15 грудня 2000 р., але продовжує бути об’єктом підвищеної екологічної небезпеки.

Більшість з нас ніколи не замислювалася над тим як оцінювати збитки, у разі, якщо із атомними електростанціями щось трапиться, оскільки після аварії на Чорнобильській АЕС, всі мали впевненість, що подібного більше не станеться. Війна на території України показала, що може відбутися будь-що.

Відсутність методик з оцінки збитків навколишньому природному середовищу під час мирного часу та на період воєнного стану, а також відсутність методик з розрахунку збитків внаслідок радіаційного забруднення підтверджує неготовність більшості державних інституцій до роботи під час воєнного стану, а, можливо, ще й ставить під сумнів професіоналізм тих, хто б має би за це відповідати.

Для пошуку «винуватих» є спеціальні органи, а наша задача – вирішити проблему і, про всяк випадок, мати затверджену формулу розрахунку збитків.

Важко сказати, чим мотивували ігнорування цього питання попередні три десятки років, але сьогодні для України воно стало вкрай актуальним, і це пов’язано не тільки зі збільшенням ризику через захоплення ЗАЕС, але й з приведенням у відповідність вимог чинного законодавства.

Відразу хочу заспокоїти усіх: на даний момент, незважаючи на бойові дії протягом більш ніж 6-ти місяців, в Україні відсутні випадки виникнення аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах, які могли б призвести до додаткового радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні. В той же час, ми всі розуміємо, що подібні ризики залишаються. Особливо це стосується об’єктів, які знаходяться під контролем окупантів.

Тому методика розрахунку такого типу збитків нам необхідна. І вона має включати насамперед:

1) Частину з розрахунку збитків внаслідок великих радіаційних аварій на АЕС. Ця частина розрахована на можливе використання в наступних фазах війни з рф або у післявоєнний час при виникненні відповідної ситуації.

2) Частину з розрахунку збитків внаслідок дій військ рф у Зоні відчуження.

Ця частина включає і погіршення радіаційного та радіоекологічного стану в Зоні відчуження, і пошкодження або знищення значної частини обладнання систем моніторингу навколишнього середовища (зокрема і обладнання організацій, які проводили такий контроль у Зоні відчуження, наприклад ДСП «Екоцентр», Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ та інші). Включає також і економічні збитки від неможливості використання території внаслідок воєнних дій та їх наслідків (лісокористування, туризм та ін.) тощо.

Важливо розуміти, що це достатньо кропітка та довготривала робота - розробити якісну методику розрахунку, яка буде не лише відповідати міжнародним нормам і стандартам, але й буде враховувати різнобічні нюанси, що не дозволить підставити розрахунки під сумнів та оскаржити їх у міжнародних судових інстанціях.

Методика з розрахунку збитків внаслідок радіаційного забруднення має використовувати методи розрахунку розповсюдження радіонуклідів в компонентах природного середовища, оцінки доз опромінення населення, та методи оцінки та оптимізації супутніх фінансових витрат, пов’язаних з реалізацією заходів щодо мінімізації наслідків радіаційного забруднення. За оцінкою експертів робочої групи при Оперативному штабі, розробка відповідної, комплексної методики може бути виконана в рамках спеціального проекту протягом 3-ох років.

Українські відомства та наукові організації мають достатній досвід і науко-технічний потенціал в питаннях оцінки та прогнозування радіоактивного забруднення навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення внаслідок радіаційних аварій на АЕС (зокрема, реалізований при впровадженні в Україні Європейської системи аварійного реагування RODOS). Однак, як я вже зазначала на початку, в Україні практично не розроблено методичні основи саме економічної (!) оцінки збитків від таких надзвичайних ситуацій. В той же час у світовій практиці існують методики оцінки витрат і збитків при техногенних аваріях з радіаційними наслідками – наприклад, моделі СОСО-2 (Велика Британія) та ECONOM (країни ЄС), нормативний документ NUREG 1530 Rev.1 (США). На їх основі з залученням відповідних міжнародних експертів може бути розроблена особлива українська методика оцінки збитків від радіаційних аварій. Це дозволить зекономити час, якого в України в умовах війни обмаль.

І останнє, але не менш важливе. Ці та аналогічні методики розрахунку різних типів збитків потрібні Україні не лише на період війни. У післявоєнний та мирний час вони також мають працювати. При тому, вимоги до них повинні бути такими ж жорсткими. Щоб не повторювалась ситуація, яку я раніше описувала у своєму блозі «Скільки може коштувати Україні халатність окремих посадовців», коли власнику танкеру, який затонув на узбережжі Одеси та спровокував локальну еко-катастрофу, коли нафтопродуктами були забруднено не лише море, а й пляжі Одещини, коли загинули дельфіни та риба, нарахували збитків «аж» на 16 тис долл. США. Тому що тоді були «специфічні» методики розрахунку. Хоча, як би збиток рахували за адекватними методиками, то мова б йшла про десятки і сотні мільйонів доларів.

Саме тому, робоча група експертів Оперативного штабу розробляє методики, які можна використовувати і у мирний час та будуть обґрунтованими не лише для української, а й для світової спільноти. Адже, наприклад, у разі виникнення якоїсь надзвичайної ситуації, якщо Україні потрібно буде звернутися до міжнародних організацій щодо технічної та гуманітарної допомоги, нам треба буде надати економічно обґрунтовані запити, які, як раз, і повинні бути розраховані на основі подібних методик.

Наразі Оперативний штаб вже почав працювати над розробкою методики з розрахунку збитків внаслідок радіаційного забруднення. Одразу після того, як процес буде завершено, я особисто проконтролюю процедуру апробації такої методики та якнайшвидший процес імплементації її в систему природоохоронного законодавства.