Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році

Добувна галузь в нашій країні давно стала локомотивом впровадження передових практик  ESG-звітності та стратегій сталого розвитку. У 2025 році інвестори, які орієнтуються на принципи сталого розвитку, будуть зосереджені на п'яти ключових темах. Серед них – регулювання у сфері ESG, інвестування у вуглецевий перехід, зелені облігації, трансформація глобального ринку ESG-фондів та етика штучного інтелекту. Розглянемо ці тренди детальніше.

Випробування для ESG-регулювання

2025 рік стане вирішальним для перевірки ефективності регулювання ESG у ЄС. Очікуються результати перегляду Регламенту щодо розкриття інформації про сталий розвиток (SFDR) та перші звіти компаній відповідно до Директиви про звітність у сфері корпоративної сталості (CSRD). Бізнес та політики активно тиснуть на європейських регуляторів, вимагаючи доказів дієвості ESG-політик.

У США, за прогнозами, нова адміністрація Дональда Трампа може суттєво згорнути ESG-ініціативи, створивши виклики для переходу до низьковуглецевої економіки та сталих інвестицій. Зокрема, можливий повторний вихід США з Паризької угоди, скорочення або скасування субсидій на чисту енергію, передбачених у Законі про зниження інфляції, та скасування правил Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) щодо розкриття даних про викиди парникових газів і кліматичні ризики.

Крім того, Міністерство праці США, ймовірно, поверне жорсткі правила для пенсійних планів Erisa, вимагаючи від фінансових довірених осіб зосереджуватися на фінансовій віддачі та уникати ESG-витрат, якщо вони не пов’язані з довгостроковою цінністю.

Водночас у решті світу триватиме впровадження стандартів розкриття кліматичної та сталої звітності, наприклад, тих, що розробляє Міжнародна рада зі стандартів сталого розвитку (ISSB). Також кілька країн планують запустити або розширити добровільні таксономії для класифікації сталих активів.

Трансформація глобального ринку ESG-фондів

До кінця 2025 року ландшафт глобального ринку ESG-фондів зазнає суттєвих змін.

Головним рушієм трансформації стануть нові рекомендації щодо назв ESG-фондів, запропоновані Європейським управлінням з цінних паперів і ринків (ESMA). Ці рекомендації спрямовані на захист інвесторів від ризиків грінвошингу шляхом запровадження мінімальних стандартів для фондів ЄС, які використовують у назвах терміни, пов'язані зі сталим розвитком.

Прогнозується, що до середини 2025 року від 30% до 50% європейських ESG-фондів змінять свої назви. Інші фонди будуть змушені коригувати інвестиційні цілі та/або портфелі, щоб зберегти ESG-терміни у своїх назвах. Деякі з них стануть повністю вільними від інвестицій у викопне паливо, тоді як інші переорієнтуються на стратегії переходу.

У Великій Британії зростання популярності маркування фондів сталого розвитку продовжиться, хоча його використання, ймовірно, буде обмежене лише 150–200 фондами. На глобальному рівні спостерігається тенденція до пришвидшення закриття ESG-фондів. У США ринок ESG-фондів обсягом 353 млрд доларів уже почав скорочуватись за кількістю пропозицій (хоча активи продовжують зростати завдяки ринковій оцінці). Наприкінці вересня у США налічувалось 595 ESG-фондів, порівняно з 647 на початку року.

Активи ESG-фондів у решті світу, які наразі становлять близько 5% глобального ринку, продовжать зростати, але темпи цього зростання будуть повільнішими, ніж раніше.

Вплив на Україну

Для українських інвесторів та компаній ці зміни відкривають нові можливості й виклики. Глобальна трансформація ESG-фондів може стати сигналом для місцевого фінансового сектору щодо необхідності впровадження чітких стандартів сталого інвестування та прозорості.

Українські компанії, особливо надрокористувачі, що планують залучати міжнародні інвестиції, повинні враховувати зміну вимог з боку інвесторів. Наприклад, фонди, які орієнтуються на виключення інвестицій у викопне паливо, можуть значно обмежити фінансування для традиційних енергетичних проєктів, натомість підтримуючи перехідні чи зелені ініціативи.

Водночас українським інвесторам варто звертати увагу на зміну пріоритетів у глобальному ринку ESG-фондів. Наприклад, фонди, які адаптують свої стратегії до стандартів ESMA, можуть стати привабливими для інвестування завдяки прозорішій структурі портфелів.

Україна також має нагоду залучити іноземні ESG-інвестиції у власні проєкти. Зокрема, розвиток відновлюваної енергетики, декарбонізація промисловості та збереження біорізноманіття є сферами, які збігаються з трендами глобального сталого інвестування.

Інвестування у перехід: від цілей до конкретних дій

Як і у 2024 році, у 2025 році головним трендом стане інвестування у перехід до низьковуглецевої економіки. Інвестори будуть займати більш активну позицію, переходячи від заохочення компаній до встановлення цілей до забезпечення їх реалізації конкретними діями.

Крім того, інвестори все більше звертатимуть увагу на значні можливості, які відкриває енергетичний перехід. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), для успішної реалізації енергетичного переходу до 2030 року потрібно понад 6 трлн доларів щорічно.

З 2021 року сектор зелених рішень, зокрема вітрова та сонячна енергетика, батареї та електромобілі, зіткнувся із труднощами в отриманні високої прибутковості на публічних ринках через високі відсоткові ставки. Проте, у 2025 році, очікуване зниження ставок центральними банками, підвищення ефективності компаній і попри невизначеність через можливе скорочення податкових пільг для зелених проєктів у США, перспективи низьковуглецевих рішень виглядають позитивними. Структурні фактори, такі як технологічний прогрес, зниження витрат і зростання попиту на енергію, створюють сприятливі умови для зелених рішень як на публічних, так і на приватних ринках, попри короткострокові ризики.

Водночас очікується, що компанії, які працюють у секторі електроустаткування, продовжуватимуть отримувати вигоду від зростання попиту на зелену інфраструктуру та підвищення енергоефективності будівель, підтримані стабільними фундаментальними факторами.

Вплив та можливості для України

Для України інвестування у перехід відкриває значний потенціал для залучення міжнародних фінансів. Особливо це стосується розвитку відновлюваної енергетики, модернізації електромереж та підвищення енергоефективності промисловості.

Українські компанії у сфері виробництва електроустаткування можуть скористатися зростанням попиту на зелену інфраструктуру. Наприклад, обладнання для модернізації будівель чи мереж може бути важливим експортним продуктом, оскільки багато країн зосереджені на підвищенні енергоефективності.

Крім того, низьковуглецеві рішення, такі як електромобілі чи батареї, можуть знайти підтримку на внутрішньому ринку, якщо уряд продовжить стимулювати ці галузі через податкові пільги чи інші механізми підтримки.

Попри виклики, такі як високі ставки чи політична нестабільність у глобальному контексті, український бізнес має можливість використати структурні фактори енергетичного переходу для залучення інвесторів.

Зелені облігації: зниження ставок стимулює випуск до 1 трлн доларів

У 2025 році очікується, що випуск зелених, соціальних, сталих та облігацій, прив'язаних до сталого розвитку (GSS+), перевищить 1 трлн доларів, що зросте порівняно з трохи нижчим показником наприкінці 2024 року. Цьому сприятиме більш сприятливе середовище відсоткових ставок та зростаючий попит інвесторів на сталі інвестиції. Облігації GSS+ стали популярними фінансовими інструментами для підтримки переходу до низьковуглецевої економіки.

Очікується, що у 2025 році також буде створено ринок зелених облігацій ЄС. Новий добровільний стандарт ЄС (EU GBS) спрямований на зміцнення довіри інвесторів до ринку зелених облігацій завдяки посиленій звітності та верифікації. Згідно зі стандартом, не менше 85% залучених коштів повинні спрямовуватись на діяльність, що відповідає таксономії ЄС у сфері сталого розвитку.

Крім того, прогнозується зростання випуску зелених облігацій для фінансування "зелених сприятливих" проєктів, які є ключовими для переходу. Серед таких проєктів – інвестиції у компанії, що видобувають матеріали (наприклад, літій), необхідні для зелених технологій, а також компанії, які виробляють матеріали (наприклад, утеплювачі), що допомагають знижувати викиди в будівельному секторі.

Можливості для України

Український ринок має потенціал для розвитку зелених облігацій як інструменту залучення міжнародного фінансування для реалізації проєктів у сферах енергетики, транспорту та промисловості. Наприклад, інвестиції у видобуток матеріалів, таких як графіт чи титан, можуть бути привабливими для міжнародних інвесторів, враховуючи їхнє значення для технологій акумуляторів чи електромобілів.

Ринок зелених облігацій ЄС може стати важливим орієнтиром для України. Запровадження власних стандартів, які відповідають міжнародним вимогам, дозволить українським компаніям конкурувати за фінансування на глобальних ринках капіталу. Крім того, залучення коштів через облігації GSS+ для модернізації будівельної інфраструктури чи розвитку зеленої енергетики допоможе Україні досягати кліматичних цілей та відповідати вимогам Європейського зеленого курсу.

Зниження глобальних ставок також відкриває вікно можливостей для українських емітентів, зокрема держави та великих компаній, для запуску власних випусків зелених облігацій. Це може включати інвестиції в модернізацію тепломереж, розширення сонячної та вітрової енергетики, а також інші проєкти, що відповідають критеріям сталого розвитку.

Швидке впровадження штучного інтелекту збільшує екологічні та соціальні ризики

Штучний інтелект (ШІ) став одним із головних інвестиційних трендів 2024 року, і у 2025-му він, ймовірно, залишиться в центрі уваги інвесторів, орієнтованих на сталий розвиток.

ШІ має величезний потенціал для боротьби зі зміною клімату та досягнення цілей сталого розвитку в різних галузях. Проте швидке впровадження цієї технології за останні роки виявило значні ризики у сфері ESG, які можуть зростати в умовах зниження регулювання, зокрема в США.

З екологічного погляду, центри обробки даних, що працюють на базі ШІ, наприклад, компаній Google і Microsoft, споживають величезну кількість енергії, і далеко не вся вона є "зеленою". Це не лише ставить під загрозу зобов'язання цих компаній щодо досягнення вуглецевої нейтральності, але й може відвертати зелену енергію від інших критично важливих секторів, які потребують її для реалізації своїх цілей з декарбонізації.

З соціологічного погляду, ШІ створює низку нових ризиків, які, якщо матеріалізуються, можуть спричинити значні фінансові втрати для компаній. Серед них – порушення конфіденційності, упередженість, розповсюдження фейкових новин та порушення авторських прав. Наприклад, у травні 2023 року компанія Meta отримала штраф у розмірі 1,3 млрд доларів від ЄС за неналежне управління даними.

Вплив і можливості для України

Швидке впровадження ШІ також створює нові виклики та можливості для України. З одного боку, технології штучного інтелекту можуть допомогти українським компаніям у таких сферах, як енергоефективність, оптимізація виробничих процесів та прогнозування кліматичних ризиків. Це особливо важливо для добувної галузі, де автоматизація та аналіз великих даних можуть значно скоротити витрати та зменшити екологічний вплив.

З іншого боку, зростаюче споживання енергії для роботи центрів обробки даних може стати проблемою в умовах енергетичних викликів, з якими стикається Україна. Для запобігання цим ризикам необхідно забезпечити, щоб розвиток ШІ-технологій супроводжувався впровадженням відновлюваних джерел енергії та підтримкою екологічних стандартів.

Крім того, регулювання ШІ в Україні має включати аспекти захисту даних, боротьби з упередженістю алгоритмів та мінімізації соціальних ризиків. Українському бізнесу, який прагне залучити іноземні інвестиції, важливо продемонструвати відповідальне використання ШІ у своїй діяльності.

Впровадження комплексного підходу до ШІ може не лише мінімізувати ESG-ризики, але й допомогти Україні стати частиною глобальних ланцюгів створення вартості у сфері технологій.

Висновок

Сталий розвиток і відповідальне інвестування залишатимуться ключовими пріоритетами для добувної галузі у 2025 році, відкриваючи нові можливості для залучення капіталу, підвищення ефективності та адаптації до глобальних трендів.

Серед основних тенденцій – посилення ESG-регулювання, що стимулює прозорість і підзвітність бізнесу, розширення практик інвестування у перехід до низьковуглецевої економіки, а також активне використання зелених облігацій як джерела фінансування. Разом з тим, стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту створює як нові можливості, так і ризики, які вимагають відповідального підходу до управління.

Для України ці тенденції є викликом і шансом. Наша країна може стати частиною глобальних ланцюгів створення вартості, пропонуючи критично важливі ресурси для зелених технологій, залучаючи міжнародне фінансування через прозорі та екологічно відповідальні практики. Водночас посилення нормативної бази у сфері сталого розвитку та впровадження інновацій допоможуть українському бізнесу не лише відповідати глобальним стандартам, а й бути конкурентоспроможним на міжнародних ринках.

Використання цих можливостей потребує активної співпраці між державою, бізнесом та міжнародними партнерами, а також стратегічного підходу до інтеграції ESG-принципів у всі аспекти діяльності.