COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною?

COP29, 29-та щорічна конференція ООН з питань зміни клімату, проходить в Баку з 11 по 22 листопада 2024 року. Кожна конференція COP є важливою можливістю для міжнародної співпраці у сфері кліматичних змін, але COP29 особливо зосереджуватиметься на доступності фінансування для країн, що розвиваються, з метою підтримки кліматичних заходів.

COP29 уже викликає суперечки, адже економіка Азербайджану сильно залежить від викопного палива, яке є головною причиною зміни клімату. Це означає, що уряд Азербайджану, який головуватиме на саміті, має вагомі підстави уникати швидкого багатостороннього прогресу у напрямку відмови від викопного палива.

На COP29 потрібен значний прогрес, оскільки кліматичні заходи значно відстають як від о біцянок країн, так і від того, що, на думку науковців, є необхідним. Впливи кліматичних змін швидко наростають, а в багатьох країнах спостерігається посилення протидії політиці урядів щодо зменшення використання викопного палива. Для України така ситуація стає унікальною можливістю актуалізувати та легітимізувати План Перемоги, що був озвучений Президентом Зеленським 16 жовтня.

Що таке COP?

«Конференція Сторін» або «COP» — це щорічна подія, що об'єднує уряди країн, які зобов'язалися до екологічних дій у межах Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Участь у COP беруть ті уряди чи «сторони», які є частиною Рамкової конвенції ООН про зміну клімату або міжнародних екологічних угод, таких як Кіотський протокол (1997) чи знакова та юридично зобов’язуюча Паризька угода (2015) На COP світові лідери, міністри та переговорники збираються для обговорення та затвердження планів щодо спільної боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Як правило, громадські організації, бізнес, міжнародні організації та ЗМІ «спостерігають» за процесом, забезпечуючи прозорість, підзвітність і ширші погляди на обговорення.

«Місія 1,5°C»

COP28, кліматична конференція 2023 року в Дубаї, стала першою з трьох поспіль самітів COP, спрямованих на «перезавантаження» глобальних кліматичних дій — так звану «Дорожню карту до Місії 1,5°C» від ООН, що має на меті обмежити підвищення глобальної температури на рівні, що не перевищує 1,5°C від доіндустріального рівня. Щоб забезпечити послідовність та прогрес упродовж цих трьох конференцій, ОАЕ (COP28), Азербайджан (COP29) і Бразилія (COP30) утворили «Тройку» — об'єднання трьох країн, що головуватимуть на самітах.COP29 буде вже третьою поспіль конференцією COP, що проводиться в авторитарній країні, та другою поспіль, яку приймає держава з нафтовою економікою. Перше «глобальне оцінювання» міжнародних кліматичних дій, проведене у 2023 році, показало значне відставання від цілей Паризької угоди. Основним результатом COP28 стала «Консенсусна угода ОАЕ», яка окреслила, як країни повинні реагувати на цю ситуацію. COP29, другий з трьох самітів, має на меті забезпечити фінансування для впровадження цієї відповіді. COP30, що пройде в Бразилії у 2025 році, спробує узгодити новий етап національно визначених кліматичних внесків (NDC) для підтримки глобальних кліматичних зусиль.

Таким чином, «Трійка» з ОАЕ, Азербайджану та Бразилії — четвертий за обсягами видобутку нафти регіон у світі після США, росії та Саудівської Аравії. Це одночасно і можливість, і ризик: ці країни мають потенціал для розуміння та вирішення основної проблеми — видобутку та використання викопного палива, але також мають значні стимули затягувати, відволікати та відводити переговори від питання поступової відмови від викопного палива.

Основні питання на COP29

Фінансування — кошти на столі та нова колективна кількісна ціль

COP29 має забезпечити фінансування для «корекції курсу» глобальної кліматичної політики. Країни повинні надати оновлені кліматичні плани (NDC) до лютого 2025 року. Однак, щоб країни, що розвиваються, могли реалізувати нові амбітні NDC, COP29 спершу має визначити, які фінансові ресурси будуть доступні для їх підтримки.

Попередня ціль фінансування клімату — $100 мільярдів на рік — була радше символічною, адже це лише частина необхідної суми, і викликала багато суперечок.

Кліматичне фінансування залишається одним із найгостріших питань переговорів. Попередня ціль — $100 мільярдів на рік від розвинених країн до країн, що розвиваються, у період з 2020 по 2025 рік — була символічною, адже це лише частка від реальної потреби, і контроверсійною: розвинені країни досягли цієї мети лише в 2022 році, та й то з обвинуваченнями у подвійному підрахунку. Нова колективна кількісна ціль (NCQG), яку планують узгодити на COP29, повинна враховувати потреби та пріоритети країн, що розвиваються. Оцінки різняться, але зрозуміло, що йдеться про трильйони, а не мільярди. Щоб подолати цей величезний розрив, доведеться залучати приватні інвестиції та проводити глибші реформи глобальної фінансової системи. Питання субсидій, прибутків від викопного палива та «податків солідарності» також потрібно обговорити.

Підготовка до COP29 поки що не дала значних результатів. Сторони розходяться в думках щодо того, хто повинен платити, скільки саме, у якій формі (кредити чи гранти) та як мають розподілятися ці кошти.

На COP29 також обговорюватиметься, як саме мають спрямовуватися кошти — на зменшення наслідків зміни клімату (щоб запобігти подальшому погіршенню ситуації), на адаптацію до його впливу або на підтримку країн у подоланні втрат і збитків (наслідків, що вже відбулися або яких неможливо уникнути). У попередніх обговореннях нової колективної кількісної цілі (NCQG) розвинені країни послідовно закликали більш заможні країни, що розвиваються, такі як Китай та Індія, теж робити фінансові внески. Такі країни, зі свого боку, активно заперечують проти цього. Для досягнення нової спільної мети ці суперечності потрібно буде вирішити.

Підвищена прозорість?

COP є своєрідною вітриною міжнародних угод, але багато процесів відбуваються поза увагою громадськості. COP29 стане важливим етапом для прозорості в рамках Паризької угоди, адже перші дворічні Звіти про посилену прозорість (BTR) від країн-учасниць мають бути подані у грудні 2024 року.

BTR є ключовим інструментом Паризької угоди, що вимагає від країн надати огляд прогресу в скороченні викидів, запровадженні кліматичних політик і виділенні ресурсів на національні та міжнародні кліматичні ініціативи.

Ці звіти покликані створити базу доказів для обґрунтованих NDC, зміцнити довіру та стимулювати амбітні кліматичні дії. Вони також допомагають країнам, що розвиваються, демонструвати свої досягнення та залучати кліматичне фінансування.

Президентство COP29 запустило Бакинську глобальну платформу кліматичної прозорості для стимулювання участі та підтримки країн у завершенні їхніх BTR. Ця платформа має стати простором для співпраці між урядом, неурядовими організаціями та представниками приватного сектору.

Однак, саме тут господар COP29, Азербайджан, стикається з критикою. Країна має високий рівень корупції за відповідними індексами і неодноразово обмежувала діяльність НУО та громадянського суспільства через серію посилених репресій з боку уряду, зокрема ув’язнення екологічних активістів напередодні конференції.

Вдосконалення вуглецевих ринків згідно зі Статтею 6

Торгівля викидами вуглецю, за задумом, може сприяти залученню кліматичного фінансування та стимулювати кліматичні дії. Однак створити робочі вуглецеві ринки виявилось непросто. Після майже десятирічних переговорів COP29 може стати моментом, коли вуглецеві ринки нарешті отримають «зелене світло».

З огляду на те, що 90% економік світу взяли на себе зобов’язання досягти нульових викидів, а реальні темпи скорочення викидів сильно відстають, потенціал вуглецевих ринків є значним.

На вуглецевих ринках країни-покупці можуть купувати скорочення викидів інших країн у вигляді вуглецевих «кредитів» і зараховувати ці кредити до своїх зобов’язань зі скорочення викидів. Країни-продавці, своєю чергою, можуть використовувати залучені кошти для адаптації до зміни клімату.

Проте вуглецеві ринки залишаються суперечливими. Через брак стандартизації та контролю вони можуть радше переміщувати, ніж зменшувати викиди, створювати можливості для корупції та сприяти «грінвошингу».

Ще одна проблема — еквівалентність різних типів вуглецевих кредитів: наприклад, дерева, які можуть згоріти в лісовій пожежі, не є еквівалентом викопного вуглецю, що залишається в землі.

Для створення якісних вуглецевих ринків потрібен централізований світовий ринок і можливість моніторингу угод між окремими країнами.

Тому сторонам необхідно узгодити, як саме визначатимуться вуглецеві кредити, як проєкти можуть отримувати затвердження і проходити перевірку, яку інформацію про угоди можна залишати конфіденційною, а яку слід зробити прозорою.

На зустрічі в Баку в жовтні орган ООН, відповідальний за створення вуглецевих ринків, ухвалив стандарти для створення і оцінки проєктів, пов'язаних з вуглецевими кредитами, а також для заходів зі скорочення викидів парникових газів. Ці стандарти мають бути обговорені і, можливо, затверджені на COP29.

Заклик до нових NDC

Нова хвиля NDC має бути подана до лютого 2025 року, перед COP30. «Трійка» країн-голів COP пообіцяла «активно сприяти ранньому поданню» цих документів. Вони також заявили, що продемонструють свою відданість, подаючи «NDC, узгоджені з метою 1,5°C, згідно з Консенсусом ОАЕ».

Однак для країн, які сильно залежать від використання викопного палива, це, ймовірно, стане значним викликом. Це особливо стосується Азербайджану, який відступив від кліматичних амбіцій під час останнього перегляду свого NDC і нещодавно отримав оцінку «критично недостатньо» за рівнем кліматичних дій від Climate Action Tracker.

Хоча перегляд NDC вважається відповідальністю Президента COP30 — Бразилії, COP29 зіграє важливу роль у створенні імпульсу для цього процесу.

Втрати та збитки в масштабах

ОАЕ, господарі COP28, розпочали минулу конференцію значною перемогою, оперативно реалізувавши фонд для країн, що розвиваються, які зазнають втрат і збитків від кліматичних впливів (FRLD). Філіппіни будуть хостити фонд, а виконавчий директор, Ібрагіма Шейх Діонг, вже призначений. Проте наразі сума обіцяних внесків становить лише 661 мільйон доларів. Враховуючи, що урагани Хелен і Мілтон завдали шкоди на суму близько 55 мільярдів доларів лише в США, фінансування FRLD явно далеко від необхідного рівня.

Президентство COP29 пообіцяло «продовжувати залучати додаткові внески до фонду» під час конференції. Питання втрат і збитків також буде піднято під час переговорів щодо NCQG. Організації громадянського суспільства та учасники конференції, зокрема Коаліція найменш розвинутих країн, проводять лобіювання за виділення частини NCQG на вирішення таких наслідків.

Адаптація виходить з тіні пом’якшення

Зі збільшенням впливу кліматичних змін, адаптація до їхніх наслідків повільно підіймається в багатосторонньому порядку денному. Однією з причин недостатньої уваги до адаптації є відсутність конкретної мети, подібної до часто згадуваного порогу температури 1,5°C.

Глобальна мета з адаптації (GGA) передбачена Паризькою угодою, але восьмирічні переговори не принесли значного прогресу в її визначенні.

На COP28 країни нарешті погодилися на загальну основу для цієї мети. Однак рамки не містять конкретних, вимірюваних цілей, за якими можна було б оцінювати прогрес. Крім того, фінансування та передача технологій не враховуються, тому незрозуміло, як буде здійснюватися адаптаційна діяльність.

Переговорники працюють над удосконаленням цієї базової рамки до 2025 року, і обговорення продовжаться на COP29. Однак потреби в адаптації для вразливих країн не можуть чекати, і ці країни прагнуть побачити, як мета стане повністю дієвою якомога швидше.

Фінансування адаптації є основною частиною NCQG. Хоча це питання не є таким спірним, як питання втрат і збитків, для переговорників все одно буде важко узгодити фінансування, яке відповідатиме масштабам потреби. Приблизно 360 мільярдів доларів необхідно щорічно для адаптації, порівняно з близько 18 мільярдами доларів, які були доступні у 2019 році.

Для країн-виробників викопного палива, таких як Азербайджан, адаптація також пропонує безпечну зону, де можна уникнути вимог щодо пом’якшення змін клімату, які передбачають поетапне припинення використання викопних палив. Тому Азербайджан та його партнери по Тройці можуть бути зацікавлені в тому, щоб поставити фінансування адаптації в центр уваги.

Збереження фокусу на викопному паливі

COP28 досягла значного прогресу, зокрема було досягнуто угоди щодо «переходу від викопних палив у енергетичних системах» вперше за 28 років переговорів. Однак сторони повинні зберігати фокус на головному питанні: як швидко, ефективно та справедливо припинити використання викопних палив.

Але угода на COP28 була далеко недостатньою для того, щоб подолати кліматичний виклик. На COP29 буде важливо запобігти відступу від вже досягнутих зобов'язань, а досягти прогресу в нових заходах буде складно.

Сторони повинні дозволити грошам говорити за себе та погодити солідну, всеосяжну та достатню NCQG щодо кліматичного фінансування. Вони також повинні уникати звичних відволікань на COP, таких як оголошення нових ініціатив у рамках «Дії під головуванням» – і зосередитися на головному: як швидко, ефективно та справедливо відмовитися від викопних палив.

Особливу увагу слід приділити структурам, цілям та вимогам Паризької угоди. Саме це найкраще служитиме потребам світу, який зігрівається та дедалі більше перебуває у конфлікті.

Цілі України на COP 29: План миру та перемоги

У роки після початку повномасштабної військової агресії рф, наша делегація брала активну участь у роботі Конференції, а головним наративом нашого представництва були кліматичні збитки для України та світу, спричинені діями агресора.

Наразі профільне міністерство визначило основні напрямки роботи нашої делегації:

1. Промоція формули миру Президента України, зокрема пункту 8.
2. Представлення прогресу кліматичної політики України:

• Представлення результатів моделювання низьковуглецевої стратегії України до 2050 року
• Підписання меморандуму по зеленому відновленню України (для представників українського бізнесу, громад, налагодження співпраці з міжнародними організаціями громадянського суспільства)
• Відстоювання національних інтересів у переговорному процесі щодо NCQG (новій фінансовій цілі); механізмів та підходи Статті 6; (3) у програмі з мітигації; (4) адаптації; та (5) звітності

На тлі суцільної геополітичної турбулентності окрему увагу варто приділити тому, як можна використати такий значний майданчик як COP для реалізації амбітного та схваленого суспільством Плану. Президент України у своєму виступі в Верховній Раді зазначив, що такі ресурси як уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси вартістю в трильйони доларів, мають стати інструментом посилення України, її союзників і демократичного світу у глобальній конкуренції.

Враховуючи зміну адміністрації у США – головному партнеру України та одного з головних драйверів «зеленого переходу», саме кліматичні кластери міжнародних організацій, в такому випадку ООН мають стати нашим рупором та інституційним механізмом реалізації плану. Адже саме перелічені Президентом види корисних копалин є джерелом виконання всіх перелічених до цього глобальних цілей COP29. І наша готовність адаптувати План Перемоги до цих цілей і є дорожньою картою.

Але залишається кілька головних питань внутрішньої політики, з якими необхідно розібратися перед тим, як просувати власну міжнародну адженду:

1. Впровадити механізм державних гарантій для інвесторів. Для стимулювання інвестицій у критично важливі сектори економіки, зокрема у сферу матеріалів для нових підприємств, необхідно впровадити державні гарантії. Це повинно бути закріплено у бюджеті, що надасть інвесторам додаткові стимули для участі у таких проєктах.

2. Застосування закону про "інвестнянь". Закон про "інвестнянь" має бути поширений і на проєкти в галузі гірничодобувної промисловості. Цей сектор стикається з численними обмеженнями, які необхідно усунути, щоб створити комфортні умови для розвитку і залучення інвестицій.

3. Страхування від воєнних ризиків. Надзвичайно важливо впровадити механізм страхування інвестицій, зокрема від воєнних ризиків, через Державне експортне кредитне агентство. Це стало б важливим кроком у підвищенні довіри інвесторів і вирішенні проблем, з якими зіштовхується економіка під час військових конфліктів. Дивно, що сьогодні можна страхувати експорт зерна, але не корисні копалини, які є одним із найбільш стратегічних секторів економіки.

4. Розв’язати питання з номінуванням ділянок «критичної сировини» на аукціони, визначенням переліку цієї сировини відповідно до попередніх президентських розпоряджень, розкриттям геологічної інформації для іноземних інвесторів та міжнародних організацій. Ці проблеми є наріжними для отримання належного фінансування та уваги з боку міжнародної спільноти.

5. Перехід до міжнародних стандартів оцінки запасів. Україні необхідно здійснити перехід від старих радянських стандартів до міжнародних стандартів оцінки запасів корисних копалин. Крім того, потрібно впорядкувати дані про ступінь розвідки наших родовищ, оскільки зараз держава не має чіткої картини про реальні запаси, що значно ускладнює управління цим сектором та приваблює менше інвестицій.

Ці кроки є невідкладними для того, щоб Україна могла ефективно розвивати свою «зелену» гірничо-металургійну галузь, залучати інвестиції та зміцнювати економіку. Врешті-решт втілити свій План Перемоги у життя.