Новий генплан Києва або Чи читають чиновники закони?
Справжня (хоча б середньостатитична) відповідь на це запитання мені невідома. Але враження таке, що не читають. Навіть ті, кому не обов’язково читати самостійно, оскільки кількість радників, помічників, заступників та інших підлеглих дозволяє отримати зконцентровану інформацію. Ось, наприклад, про ситуацію зі столичним генпланом. Нещодавно очільник Києва Олександр Попов знову розповів про питання підготовки нового генерального плану міста. А до цього на цю тему не один раз висловлювалися інші чиновники столиці. Між тим якби шановний Олександр Павлович (чи його підлеглі) заглянув би у профільний закон, то побачив би (ч.8 ст.17), що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Отже ніякого нового генплану бути не повинно! А всі містобудівні потреби мають вирішуватися шляхом внесення змін до чинного генплану - не частіше одного разу на 5 років. Чому ж Київська влада так вперто тримається саме за розробку нового генплану? Можливо, тому що це звичайний бізнес-проект? Гроші з бюджету виділені, "відкати" надходять, активних протестів немає, то навіщо щось міняти?
А може справа в звичайнісінькому PR? Не так вже й багато залишилося до нових виборів, а на новому генплані (але не на змінах до чинного) можна зібрати непогані дивіденди. І опозиція сюди ніяк не примажеться. На користь цієї версії говорить і гучна назва проекту - "Генеральний план розвитку Києва до 2025 року", іще гучніший заголовок статті Олександра Попова в "Дзеркалі тижня" - "Генеральний план збереження унікальності Києва". Втім унікальність Києва продовжує зникати, а в перспективність планування на 10-15 років вперед я не вірю. У нашої влади і на 5 років планувати не виходить. Я переконаний, що на Хрещатику, 36 знайдеться багато вагомих аргументів на користь самого нового генплану місту. І припускаю, що частина цих аргументів буде надзвичайно переконливою. Але чи не здається вам, що вже досить виправдовувати порушення закону доцільністю?