Державною мовою я володію вільно. Але проблеми з розумінням написаного виникають доволі часто. Особливо коли текст пишуть в Верховній Раді України. Наведу лише один приклад.
Відповідно до підпункту 197.1.25 Податкового кодексу України  Звільняються від оподаткування операції з "постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України". Як це розуміти?

Варіант 1

Звільняються від оподаткування операції з:

  • постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру;
  • учнівських зошитів;
  • підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;
  • словників українсько-іноземної або іноземно-української мови;
  • доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Варіант 2

Звільняються від оподаткування операції з:

Відключити
  • постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;
  • словників українсько-іноземної або іноземно-української мови;
  • доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Відчули різницю? За першим варіантом пільга поширюється на всю пресу та книжки, за другим - тільки на продукцію вітчизняного виробництва. Зрозуміло, що використана законодавцем граматична конструкція дозволяє знайти й інші варіанти тлумачення.

Як же читати правильно? Хто розтлумачить? Верховна рада не може цього зробити навіть технічно. Та й автентичні тлумачення не мають обов'язкового характеру. Будь-який інший орган не наділений повноваженнями тлумачити закон. Хіба що Конституційний Суд України. Втім обґрунтувати необхідність конституційного тлумачення в даному випадку буде непросто.

Практично ж можна не сумніватися, що тлумачити, як завжди, буде ДПАУ, і, як завжди, упереджено. Хоча юридично мало б бути навпаки. Адже "У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків" (п.56.21 ПКУ, те що раніше називалося "конфлікт інтересів"). Плюс презумпція правомірності рішень платника податку (пп.4.1.4 ПКУ). Втім, жодному зі свої клієнтів я не пораджу розраховувати виключно на ці норми. Досвід свідчить, що добром це не закінчується.


 

податкикодекспарламенттлумаченняПДВДПАУПКУ