Київрада продовжує дерибанити землікомунальної власності
* ДнР – ПрАТ «Дніпровський ринок» або (в залежності відконтексту) територія ринку на вулиці Попудренка (біля метро «Дарниця»).
За повідомленням прес-служби КМР « Сьогодні (12 липня – В.К.) на пленарному засіданні Київської міської ради депутати передализемельні ділянки ПАТ “Дніпровський ринок” для обслуговування та експлуатаціїринкового комплексу на вул. Попудренка,5 у Дніпровському районі.
В оренду на 15 років ПАТ «Дніпровський ринок»надаються земельні ділянки площами 0,008 га, 0,346 га, 0,12 га та 0,07 га ізземель комунальної власності ».
Одночаснобуло зроблено посилання на слова депутата КМР Андрія Страннікова: «Вся документація підготовлена відповідно довимог чинного земельного законодавства. За численними зверненнями місцевихмешканців ринок там надзвичайно потрібний. Також хочу зазначити, що всідепутати Дніпровського району підтримують функціонування цього ринку. По-перше,орендна плата становить орієнтовно 2,5 мільйони гривень, і це те, що місто можемати сьогодні. Також ми матимемо змогу якісно покращити стан об'єкту і привестийого до ладу». Щоправда сам депутат, коментуючи новину в ФБ, зазначив, що « половину з того, що подано в цій цитаті, я взагалі неговорив ».
На моментнаписання цього текст самого рішення КМР щодо надання земельних ділянок ДнРоприлюднено не було. Втім маю достатньо інформації і без нього.
Отже, йдеться про чотири земельні ділянки загальноюплощею 0,544 га, розташовані за загальною адресою вул. Попудренка, 5.Принципово нічого поганого в передачі земельних ділянок в оренду не бачу. Дляорендаря – це певна стабільність і розуміння того, що до закінчення термінуоренду можна працювати спокійно. Для міста – це істотне поповнення бюджету. Йтому рішення Київради можна було б підтримати, але…
1. Самозахоплення.
Частину території ДнР зайняло самовільно, в тому числіпершу за розміром (з відведених) частково та другу повністю (кадастрові№№8000000000:66:106:012 та 8000000000:66:106:030 відповідно). За самовільнозайняття земельної ділянки у нас, як відомо, передбачена відповідальність:адміністративна (штраф до 100 НМДГ – ст.531 КУпАП) або кримінальна(покарання – до 2 років позбавлення волі – ч.ч.1, 2 ст.1971 ККУкраїни). Крім того самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню(ст.212 ЗК України), а завдані таким зайняттям збитки мають бути відшкодованідержаві (гл.24 ЗК України).
Але жодної відповідальності за правопорушення посадовіособи ДнР не понесли. Формально вони прикривалися наявністю дозволу на розробкупроекту землеустрою, отриманого ще в 2009 році. Проте з відведенням землі в ДнРне поспішали, чи то розраховуючи довгий час уникати додаткових витрат (аджеорендна плата значно більше земельного податку, який вони нібито платили), чирозуміли, що законним способом отримати земельні ділянки буде неможливо. Так чиінакше, але реальний поштовх процедурі був даний лише після виникнення певнихконфліктів з сусідами.
2. Екологія
Частина території (та сама, самовільно зайнята) ДнРвідноситься до зелених зон. І не просто до зелених зон, а до території парку.Щоправда природний зелений колір там можна побачити хіба що на лоткахторговців. Захоплену територію ДнР давно заасфальтував та заставивторгівельними об’єктами. При цьому навіть не сплатив (станом на 10.02.16 р.)відновну вартість зелених насаджень, яку нарахували ще в 2012 році. Вочевидьекономічна криза не дозволила ДнР зібрати за 4 роки трохи більше 18 тисячгривень.
З цього приводу слід зауважити й інше. Після останніхмісцевих виборів Київрада прийняла чимало рішень про надання певним територіямстатусу скверів. В цьому ж випадку вона не тільки не захищає існуючий парк, анавпаки вносить зміни до Програми розвиткузеленої зони м. Києва, які й дозволяють віддати ДнР територію парку.
3. Без конкуренції
Як відомо (ч.1 ст.134 ЗК України) земельніділянки державної чи комунальної власності або права на них (в тому числі правооренди) підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). В даномуж випадку ні про які торги Київрада не згадувала. Чому? Формально скористалисявиключенням із загального правила, передбаченим частиною 2 статті 134 ЗКУкраїни, а саме наявністю на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна(будівель, споруд). І такі об’єкти ДнР у власності має. Але що це за об’єкти ізвідки вони взялися?
Переважна їх більшість – це те, що внароді за звичкою (попри зміну офіційної термінології) називають МАФами –торгівельні ряди з секційних блоків ролетного типу, складські приміщення зметало профілю, кілька рядів металевих контейнерів. Фактично все це – тимчасові(читай некапітальні) споруди, які не є об’єктами нерухомості. А юридично цейкомплекс нежитлових будівель загальною площею понад 1700 м2,розташованих за адресою вул. Попудренка, 5 (літери А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,К,Л,М,С,Н,П,Р) зареєстровані як нерухомістьще в БТІ (до 2013 року саме БТІ реєструвала права власності на нерухоме майно).
В зв’язку з цим цікаво, що містобудівні умови таобмеження на будівництво цієї «нерухомості» департаментом містобудування КМДАне видавалися, дозвільна документація на будівництво також не оформлялася. Хто,коли і на якій підставі «побудував» (а фактично перетворив на нерухомістьіснуючі МАФи) ці об’єкти з’ясувати допоки не вдалося. ДнР придбало їх задоговорами купівлі-продажу в 2007-2012 роках у АТ «Шлях», ТОВ «Європейськеагентство міграційної безпеки», ТОВ «Нивки» та ТОВ «Евеко груп». Не маюсумніву, що ретельна робота з даними ЄДР дозволить виявити афілійованістьназваних юридичних осіб. Втім і самі договори доволі цікаві. Скажімо об’єкт підлітерою «А», придбаний 22.02.07 р., проданий 03.05.12 р. і знову куплений через3 тижні, дивним чином встиг «вирости» з 217,70 м2 до 261,50 м2.
Саме перетворення МАФів на нерухомість як мінімумчастково (на жаль маю копії не всіх документів, але переконаний, що ця схемавикористовувалася й для інших об’єктів ДнР) відбувалася за рішеннями судів. Невдаючись до докладного аналізу наявних судових рішень можу заявити про їхнюнеправосудність. Скажімо, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва усправі №2/2604/3089/2012 за ТОВ «Евеко груп» визнано право власності нанежитлове приміщення, розташоване за адресою вул. Попудренка, 5 літера «С»загальною площею 180,8 м2. В мотивувальній частині рішення цей самийоб’єкт названий будинком, який «складається з сорока восьми приміщень по 3,7кв.м». При цьому земельна ділянка під «приміщення» не надавалася,«Проектно-дозвільні документи, дозвіл на будівництво в БТІ не подано». Кому якне судді (Чех Н.А.) знати, що це ознаки самочинного будівництва (ч.1 ст.376 ЦКУкраїни). І та ж сама стаття передбачає, що «Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомогомайна, не набуває права власності на нього» (ч.2). Щоправда частина 3названої статті передбачає можливість визнання права власності на об’єктсамочинного будівництва судом, але виключно «за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі підуже збудоване нерухоме майно». Суд про ці норми не згадав взагалі.Натомість послався на частину 5 статті 376 ЦК України «На вимогу власника(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності нанерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права іншихосіб». Але ж ТОВ «Евеко груп» не було користувачем цієї ділянки!
Рішення суду ніхто не оскаржив і воно набрало законноїсили. Але зміни в нього внести таки довелося, оскільки через кілька місяцівпозивач помітив «помилку» - замість літери «С» треба було писати «С1». І судвиправляє «описку»! Хоча як раз описки і не було – суд записав в резолютивнійчастині рішення саме те, що просив позивач. Реальна ж проблема була в тому, щона той момент за ДнР вже був зареєстрований об’єкт під літерою «С» але з іншоюплощею – 13,6 м2. Відмовлятися від нього мабуть не хотілося, тожнайпростіше було дописати одиничку до літери. Що й зробили в БТІ м. Києва.Порушивши при цьому правила, встановлені Інструкцією про порядок проведеннятехнічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
4. Продовження будівництва.
ДнР зареєструвала в департаменті ДАБІ декларації напочаток виконання будівельних робіт з реконструкції об’єктів під літерами «А»,«Н», «П», «Р». З якою метою? Можна допустити й виникнення реальної потреби втакій реконструкції. А можливо йдеться про те, щоб створити на місцівідповідного об’єкту новий – реально капітальний, на який будуть оформленіновенькі («чисті») документи, завдяки чому його реальна ціна може значно зрости(побачивши сумнівну історію нерухомості потенційні покупці або відмовляютьсявід угоди, або «збивають» ціну).
5. Розташування «нерухомості».
Як і більшість (на жаль) підприємців столиці ДнРрозміщував свої МАФи так, як йому було зручно. Після сумнівного перетворення тимчасовихспоруд в капітальні вони, звісно, залишилися на тих самих місцях. В тому числіна червоних лініях та комунікаціях, що є очевидним правопорушенням.
Втім, нещодавно зміни в розташуванні відбулися. Після тогояк міський благоустрій спробував демонтувати незаконні (без лапок!) МАФи.Демонтаж провалився. На захист інтересів ДнР вийшли торгівці з ринку. До речі,хтось пустив чутку, що демонтаж збираються робити аби забрати територію у ринкуі віддати під забудову іншим особам. Автора чуток ми, звичайно, не встановимо.Але слідуючи логіці давніх римлян, спитаємо: Cui prodest (кому вигідно)?Відповідь очевидна.
Але післяневдалої спроби демонтажу ДнР все ж таки посунув ряд своїх об’єктів, прибравшиїх з червоної лінії та місця прокладення комунікацій. Отже, виявилося що цянерухомість цілком рухома, а значить і підстав для надання земельної ділянки напозаконкурентних засадах не було. Інша трактовка теж неприємна для ДнР: якщовсе ж таки визнати дані об’єкти нерухомістю, то їх переміщення суть будівельніроботи, які проведені без відповідних документів, що дають дозвіл на їхздійснення.
6. Чи зналищо робили?
Спочатку попереднє резюме. Київрада надала без проведенняземельних торгів самовільно зайняту земельну ділянку зі знищеною зеленою зоноюта самочинно збудованими об’єктами.
Але можливо депутати не знали що роблять? Знали! Не будутут згадувати про звернення в контролюючі органи, які (звернення) не малиреального результата. Але мені особисто з цього приводу вдалося поспілкуватисяз двома столичними депутатами. Зокрема з Олексієм Новиковим. Людиною, яканібито дбає про інтереси району (сам живе у Дніпровському районі), розбираєтьсяв проблематиці (« Спеціалізуюся на розробці та затвердженніпроектно-технічної документації остійної комісії Київради зпитань екологічної політики
Знали про це й в управлінні правового забезпечення діяльності Київськоїміської ради, яка підготувало неприємний (для ДнР) правовий висновок від 05.05.16р. №08/230-890 до проекту рішення Київської міської ради «Про передачуземельних ділянок приватному акціонерному товариству «Дніпровський ринок» для обслуговуваннята експлуатації ринкового комплексу на вул. Попудренка, 5 у Дніпровськомурайоні м. Києва».
Були ознайомлені зцим висновком і депутати – члени профільної комісії зпитань містобудування, архітектури та землекористування. І навіть голосували зцього приводу. Але пропозиція заступника голови комісії депутата Харченка О.В. (« Повернутивищезазначений проект рішення з матеріалами кадастрової справи Щ-1082 доДепартаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації) на доопрацювання з урахуваннямзауважень, викладених у правовому висновку управління правового забезпеченнядіяльності Київської міської ради від 05,05,2016 №08/230-890 ») не набрала необхідної кількості голосів.
Я цілком допускаю, що про наведені нюанси не знала значнакількість депутатів в сесійній залі на Хрещатику. Але це не знімає з нихвідповідальності за незаконне рішення. Чому ви голосуєте не думаючи, невивчивши відповідні матеріали? Чому ви допускаєте маніпулювання вашим волевиявленням(в тому числі й при голосуванні за пропозиції з голосу)?
Якщо ж бути зовсім відвертим, то від цієї справи простотхне корупцією та неправомірною вигодою. Мені вже називали суму, яка була сплаченаза позитивний висновок екологічної комісії. Але я її не повторюватиму, оскількикиївські депутати хабарів не беруть. Правда ж?