Головні новації трудових правовідносин в Україні у 2021 році
Багато років надмірна кількість паперових документів та звітності, які в більшості своїй не несуть важливої функції, залишалися одним із тягарів для бізнесу в частині адміністративних витрат. Тож важливо поступово рухатись в ногу з часом, діджиталізуючи процеси. Так, наприклад, цікавою ідеєю бізнес вважає існування електронних трудових книг.
Нарешті у 2021 році розпочався процес внесення кардинальних змін та удосконалення трудового законодавства, зокрема у питаннях: електронних трудових книжок, надання відпусток, у тому числі при народженні дитини, відносин з посадовими особами ТОВ та ТДВ, гіг-контрактів та гіг-спеціалістів на яких поширюються особливі умови щодо робочого часу, електронних лікарняних та заміни паперових лікарняних відомостями з Єдиного реєстру страхувальників на Порталі ПФУ тощо.
Своєю чергою Європейська Бізнес Асоціація активно ініціює такі зміни та відслідковує їх впровадження на практиці. Що ж саме підготував український законодавець у 2021 році для бізнесу?
• Зміни у відносинах роботодавця з посадовими особами ТОВ та ТДВ були внесені до п. 12 ст. 39 ЗУ “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” відповідно до ЗУ “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, які набули чинності з 14 серпня 2021.
• Перехід до електронних трудових книжок було впроваджено ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”, що набрав чинності 10 червня 2021 року.
• Гіг-контракти були внесені відповідно до ЗУ “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” з 14 серпня 2021 року.
• “Декретні” відпустки та відпустка для батька при народженні дитини впроваджені законодавцем відповідно до ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною” з 9 травня 2021 року.
Пропонуємо розглянути головні новації трудового законодавства детальніше.
Електронні трудові книжки
Зміни впроваджено Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”, що набрав чинності 10 червня 2021 року.
З метою переходу до електронних трудових книжок законодавець встановив перехідний період, тривалістю 5 років, а точніше – до 10 червня 2026 року. Закон передбачає дві категорії осіб, відповідальних за перенесення відомостей до Реєстру – роботодавці та самі працівники (або ФОП). Роботодавці мають завантажити скан-копії трудових книжок працівників на портал ПФУ у порядку, встановленому Постановою ПФУ № 11-1. Після перенесення всіх відомостей до Реєстру роботодавцями трудові книжки повертаються працівникам особисто під підпис та зберігаються у них. Також, протягом перехідного періоду можна буде використовувати як паперову трудову книжку, так і електронну форму уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність. Відповідальність за неперенесення відомостей законодавцем поки що не встановлена. Однак, КМУ протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону має забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Внесення відомостей до Реєстру
Відомості можуть вноситися як роботодавцем, так і працівником (або ФОП), через Портал ПФУ в електронній формі одним з таких способів:
• шляхом сканування копій;
• створивши запис в кабінеті страхувальника (роботодавця) або працівника, до якого додаються скановані копії документів.
Якщо електронний запис створений і відправлений з помилками, є можливість створити новий запис.
Дистанційна та надомна робота
16 липня 2021 року набрав чинності Наказ Мінекономіки від 05.05.2021 року № 913-21, яким затверджено: типову форму трудового договору про надомну роботу, а також повну форму трудового договору про дистанційну роботу. Головна новація полягає у тому, що типові форми передбачають можливість укладення договорів про надомну та дистанційну роботу в електронному вигляді. Від положень типового трудового договору відступати не можна. Є можливість лише доповнювати їх.
Гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ)
Гнучкий режим праці створює додаткові можливості для зайнятості, сприяє оптимізації процесу праці та належному поєднанню працівниками сімейних та трудових обов’язків.
Фактично гнучкий режим праці в сучасних умовах роботодавці практикують досить давно, але в Кодексі законів про працю України досі не було встановлено чітких правил його застосування. Нарешті Законом України від 04.02.2021 р. № 1213-IX було внесено необхідні зміни. Що ж саме передбачає гнучкий режим робочого часу?
Такий режим передбачає:
• фіксований час роботи;
• змінний час роботи (працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах норми);
• час перерви для відпочинку і харчування.
ГРРЧ не застосовується на безперервно діючих підприємствах, при багатозмінній організації роботи і деяких інших випадках.
У разі порушення такого режиму працівником, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, він може бути переведений на загальний режим роботи.
“Декретні” відпустки та відпустка для батька при народженні дитини
До поточного року безумовне право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (“декретну” відпустку) надавалось саме матері дитини. Однак вже з 09 травня 2021 відпустка надається також:
• чоловіку, дружина якого народила дитину;
• батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
• бабі, діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично доглядають за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Порядок надання відпустки при народженні дитини затверджено Постановою КМУ № 693 від 7 липня 2021 року. Це перша відпустка, для якої КМУ розробив окремий порядок. Так, тривалість відпустки – до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів). Конкретну тривалість відпустки вказує працівник у заяві. Тип відпустки – оплачувана, одноразова. Поділ на частини, продовження та перенесення цієї відпустки не дозволяється. При звільненні вказана відпустка не компенсується. Скористатися правом на відпустку працівник може упродовж трьох місяців з дня народження дитини. Працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований знову, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.
Прийом на роботу після 10.06.2021
Після 10.06.2021 трудова книжка не оформлюється, а для діючих працівників – записи не вносяться.
З 10.06.2021 р. уже запрацювала норма КЗпП, згідно з якою облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі та заповнюється до Відомості про трудову діяльність на Веб-порталі Пенсійного фонду України. Законом чітко передбачено, що при прийнятті працівника на перше місце роботи трудова книжка не оформлюється, якщо працівник не попросить про це. У такому випадку роботодавець має оформити її протягом п’яти днів після прийняття на роботу. Це стосується не лише записів про прийняття на роботу, а і будь-яких інших записів, що можуть бути включені до трудової книжки (про роботу за сумісництвом, переведення тощо). А відповідальність за передачу трудових книжок працівників до Пенсійного фонду України, які станом на 10.06.2021 р. є працевлаштованими у компанії покладається на роботодавця.
Звільнення після 10.06.2021
За новими правилами при звільненні трудова книжка заповнюється лише на вимогу співробітника, оскільки відомості про звільнення передаються лише до Реєстру (Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування). Тобто нарешті вирішиться проблема із працівниками, що роками ухиляються від отримання трудової книжки. Однак, це правило не діє автоматично для всіх працівників. Якщо під час Перехідного етапу працедавець не завершив процедуру включення до Реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність певного співробітника, то при його звільненні все ще діятиме правило про видачу належно оформленої трудової книжки у день звільнення. Тут варто звернути увагу, що відтепер при звільненні працівнику на руки обов’язково видається копія наказу про звільнення (ст. 47 Кодексу). Раніше ж копію такого наказу потрібно було видавати лише у разі звільнення за ініціативою роботодавця. З 10 червня 2021 для подання позову щодо оскарження звільнення відраховується з моменту вручення копії наказу про звільнення (за оновленою статтею 233 Кодексу).
Баланс у захисті прав як роботодавця, так і працівника є дуже важливим для бізнесу. Як бачимо, кожному роботодавцю в Україні слід оновити внутрішні політики та процедури, які набули чинності у 2021 році та ознайомити працівників із відповідними змінами.