Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера

Перш ніж написати про те, як моя улюблена газета The Wall Street Journal артикулює образ нового героя спецоперацій, який змінює геополітичну військову силу світу, повернемося до початку літа 2025 року, коли у перший тиждень червня світові медіа, зокрема і згадана WSJ у розділі «Світ», звертають увагу на українську спецоперацію «Павутина». Ця масштабна атака українськими безпілотниками на чотири російські аеродроми стала потужним ударом по стратегічній авіації ворога, демонструючи новий рівень тактичної майстерності та інновацій у веденні війни.

Василь Малюк: людина, яка змінила правила гри

Коли читаєш матеріали The Wall Street Journal про операцію «Павутина», відчуваєш окрім фактів наратив, який робить одну людину центром подій. У цих текстах мовні конструкції працюють на те, щоб підкреслити не тільки успіхи СБУ, але й персональну роль Василя Малюка як рішучого, професійного та інноваційного лідера.

Як мова створює вплив

Журналістика WSJ використовує підтверджувальні конструкції й оціночні судження, щоб надати подіям драматичного масштабу: від слів про «шокуючу зухвалість» операції до тверджень про «дуже важкий удар» по ворожому флоту. Це інформування формує уявлення про подію як про поворотний момент, а про її автора як про архітектора успіху.

Операцію «Павутина» описують як зміни у балансі військових сил з точки зору геополітики: «КИЇВ, Україна – Безпрецедентні удари безпілотників України по російських авіабазах послаблюють здатність Москви вести війну проти свого меншого сусіда та підривають її здатність загрожувати більш віддаленим суперникам, таким як США, – зміна, яка потенційно може мати далекосяжні геостратегічні наслідки», «Цей розвідувальний подвиг посіє страх у країні та, ймовірно, спонукатиме Москву посилити внутрішній контроль та репресії». 

Герой у центрі наративу

Опис Малюка: «кремезний 42‑річний чоловік», який «пройшов кар’єрні сходинки СБУ» і «здобув репутацію практичного лідера», – працює як класичний журналістський прийом: конкретика тіла, віку, кар’єри робить образ реальним і близьким для західного читача. Акцент на особистій участі: «особисто затримав високопоставленого офіцера» створює відчуття лідерської відповідальності й безпосередності дій. У підсумку читач бачить не абстрактну структуру, а людину, яка веде і перемагає. На початку висвітлення подій та аналітики навколо операції «Павутина» у WSJ з’являється мовна стратегія з вектором на творення образу архетипного героя – фізична сила, рішучість, високий професіонал: «Малюк, кремезний 42-річний чоловік, який пройшов кар’єрні сходинки в СБУ, здобув репутацію практичного лідера з жорсткою рисою характеру. У лютому Малюк особисто затримав високопоставленого офіцера відомства, який нібито шпигував на користь Росії. <…> Під керівництвом генерал-лейтенанта Василя Малюка відомство перенесло боротьбу на територію Росії, вбиваючи ймовірних зрадників та російських військових офіцерів, а також використовуючи далекобійні вибухові безпілотники, які були спрямовані проти російських військово-виробничих заводів та нафтових об’єктів. Воно також здійснило революцію у військово-морській війні, розгорнувши військово-морські безпілотники, які змусили Чорноморський флот Росії значною мірою залишити свій порт приписки в окупованому Криму».

Мова дії: від оборони до наступу

WSJ послідовно використовує дієслова наступального плану: «перенесло боротьбу», «вбиваючи», «використовуючи», щоб показати СБУ як активного, проактивного гравця. Окрім переліку операцій, на шпальтах WSJ з’являється риторика, що перекладає українську безпеку з позиції захисту в позицію сили й ініціативи. У такому наративі Василь Малюк постає як стратег, що виводить країну на новий рівень бойових можливостей.

Інновації як маркер потужності

Військова термінологія «далекобійні вибухові безпілотники», «військово‑морські безпілотники» створює образ технічної переваги. Коли журналісти говорять про «революцію у військово‑морській війні», то артикулюють визнання того, що під керівництвом Василя Малюка українські підрозділи змогли трансформувати тактику і вплинути на баланс сил у регіоні.

Драматичність і глобальний резонанс

Описи типу «зухвала атака», «поранила та збентежила Москву» додають емоційного напруження й підкреслюють, що локальна операція має глобальні наслідки. Тут з’являється ще один важливий меседж: недорогі, високотехнологічні удари можуть змінювати правила гри навіть для найпотужніших армій світу, і за цим стоять люди, які вміють мислити нестандартно.

Мовні стратегії, які використовують міжнародні медіа, описують події, а відтак формують образи. У випадку операції «Павутина» цей образ сконструйований так, щоб показати Василя Малюка як сильного, рішучого й інноваційного лідера, здатного переводити українську безпеку в нову епоху. Через такі наративи світ починає бачити блискучі операції, і людей, які їх роблять можливими.