Онлайн правосуддя й адвокат для обраних: новели судової реформи

Події останніх років показали, що Україні дійсно потрібна судова реформа. Реформа, яка ґрунтується на принципах верховенства права та враховує інтереси більшості громадян. Реформа, яка здатна захищати всі верстви населення та забезпечити рівне право на справедливий суд. Реформа, яка стане гарантом дотримання конституційних прав і свобод кожного громадянина.

Від моменту старту розробки концепції судової реформи ми почали рухатися до заданої мети. Але чи все вдалося? І що однозначно не вдалося?

Пропоную з’ясувати.

Нагадаю, що 3 жовтня Верховна Рада України підтримала законопроект №6232. На моє переконання, закріплена в документі реформа не є цілісною і досконалою, хоча демонструє певні позитивні тенденції. Одна з яких – створення нового Верховного Суду.

Верховний Суд

Вважаю правильним підхід оновлення системи “з голови” та появу в ній нових кадрів. Кожен четвертий суддя оновленого Верховного Суду – адвокат чи науковець. Тобто в судову гілку влади прийшли нові обличчя, але водночас лишилися справжні професіонали, які добре знаються на всіх нюансах функціонування судової системи. Думаю, що поєднання різних підходів, але сповідування єдиної системи цінностей, у перспективі продемонструють якісно новий результат. Паралельно зазначу, що в такій хорошій ініціативі, як оновлення системи Верховного Суду, теж є певні недоліки. Не зовсім продумана процедура проведення конкурсу викликає багато запитань. І взагалі, непродуманість – влучне слово для характеристики судової реформи загалом.

Електронний суд

Законодавець передбачає створення електронного суду, що теж є, безумовно, ініціативою позитивною. Здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій – це тренд, що відповідає сучасним викликам та прогресу. Усе, що пов’язане з автоматизацією, економить ресурси, час та врешті-решт запобігає корупції. Але проблема в тому, що прописати всі нюанси щодо механізму функціонування електронного суду забули. Тому добрі наміри можуть стати платформою для маніпуляцій, неоднозначних трактувань закону та різних зловживань. Хотіли як краще, а вийшло як завжди… Але це не найгірший “сюрприз” судової реформи. Найцікавіше – далі.

Захист лише з адвокатом

Наразі звернутися до суду ви зможете лише через адвоката. Законодавець необхідність такого нововведення аргументує тим, що це дасть змогу підвищити якість поданих до судів позовів і забезпечити професійний рівень захисту. Як суддя я об’єктивно радий такій ініціативі. Це правильно, коли юристи в суді спілкуються “однією мовою”. Але паралельно я думаю про тих українців, які не можуть дозволити собі адвоката. Тобто фактично ми отримуємо ситуацію, коли суди в Україні будуть лише для обраних. Для тих, хто має гроші на адвоката. Крім того, суттєво підвищилася оплата судового збору за звернення до суду. Ми прекрасно розуміємо, що сьогодні не кожен має можливість оплатити такі послуги, таким чином правосуддя стає прерогативою «багатих».

Чи вписується ця новела в концепцію соціальної справедливості? Питання риторичне.

Буремний для Феміди час

Забезпечити громадянину справедливе рішення може виключно незалежний суд. Сьогодні ми спостерігаємо за безпрецедентним тиском на українську Феміду. Замовні кримінальні справи проти суддів, проплачені мітинги, погрози членам родин суддів, зриви судових засідань. Наразі це вже майже норма. В результаті українські суди відчувають кадровий голод, а громадяни – проблеми з доступом до правосуддя. Тому я переконаний, що авторам судової реформи насамперед варто знайти рішення цих проблем, адже незалежність суду – основа функціонування судової гілки влади.

Паралельно зазначу, що наразі в Окружному адміністративному суді міста Києва чекає судового розгляду справа за позовом до Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Позивач просить визнати протиправними дії спікера щодо розгляду та ухвалення в другому читанні законопроекту №6232.

Стежимо за розвитком ситуації!

Висновок:

Проаналізувавши лише кілька найвагоміших новел, можна зробити висновок, що судова реформа на нинішньому етапі не захищає ані права громадян України, ані права суддівського корпусу при здійсненні правосуддя. Так, у документі є хороші ідеї, з якими надалі варто працювати. Але наразі ключова мета – це діалог і спільна праця на благо нормального функціонування судової гілки влади. Адже це критично важливо для подальшого демократичного розвитку нашої правової держави.

Жодна реформа чи будь-яка інша позитивна зміна в країні потребує обговорення, встановлення нормальних відносин на всіх рівнях і взаємної поваги. Тому будемо сподіватися, що шанс доопрацювати новели судової реформи та вести конструктивний діалог у нас буде.

У наступному блозі – продовження теми. Долучайтеся до обговорення!