Як відомо, не буває великих справ без великих труднощів. Але ми переконались, що будь-яка перешкода долається наполегливістю і робить нас сильнішими. Пожежа на нашому заводі у Білій Церкві дала ще один привід переосмислити те, чим займаємося, і ще більше впевнитись у тому, що все, що ми робимо, – це важливо. Наші мрії – правильні, і ми продовжуємо втілювати їх у життя. Тому окреслю три найважливіші та амбітні мрії нашої компанії, які, я переконаний, стануть реальністю.
Мрія № 1: вирішити за 10 років проблему гемофілії в Україні
Хто не чув, це страшна хвороба. Навіть медики найбільше бояться брати «пошвидкій» хворих-гемофіликів, бо найменший поріз і відсутність дорогих ліків натой момент у лікарні – це смерть і погані показники для лікарні.
Офіційно в Україні понад 2500 тисяч хворих на гемофілію, які приречені наінвалідний образ життя. Гемофілія - генетичне захворювання, пов'язане зпорушенням згортання крові. Навіть незначна травма для таких хворих може статисмертельною. Серед них – біля 600 дітей. Вони не можуть, як звичайні діти, бігати,грати в рухливі ігри, користуватися громадським транспортом тощо, бо завжди єризик травмуватися. Проте, їхні однолітки у європейських країнах ведутьнормальний спосіб життя, отримують освіту, професію — адекватне лікуваннядопомагає їм забути про своє захворювання і дожити до старості.
Тож наша мета – дати такий шанс і українцям. І ми наполегливо працюємо надїї досягненням: вже у наступному році запускаємо новий, потужний, надсучаснийфракціонатор плазми крові, який дозволить забезпечити Україну препаратами згортаннякрові. Подібного обладнання немає не лише в Україні, а і в жодній іншій країніна пострадянському просторі!
Мрія №2: Дати шанс дітям
В Україні, в середньому,за рік проходять близько 350 тисяч пологів. За орієнтовною статистикою близько4000 жінок стикаються з проблемою відторгнення плоду, який організм сприймає якантиген і виробляє відповідні антитіла проти нього. Якщо не проводити вчасноїтерапії, резус-негативні жінки при наступних вагітностях можуть втратити дитину.В подальшому перед ними може стати питання можливості народжувати дітей.
Якщо взяти до уваги, що, в середньому, кожна із цих 4000 жінок могла бинародити по 2 дитини, то за 25 років вийде 200 000 дітей. Це населення містаБіла Церква! Для профілактики резус-конфлікту жінкам з негативнимрезус-фактором потрібно вводити препарат імуноглобуліну у період з 28-32тиждень вагітності, а також протягом 72 годин після пологів, аборту, викидняабо кровотечі. У «Біофарми» є препарат, у даному випадку «Імуноглобулінантирезус», який дасть шанс зберегти дитину і не втратити за 25 роківпотенційне місто… Ми можемо дати шанс дітям!
Мрія № 3: Зупинити епідемії
Україна продовжує потерпати від епідемії СНІДу та неоголошеної епідеміївірусних гепатитів. Міжнародні організації вже кілька років констатують, щонаша країна посідає перше місце в Європі за темпами поширення гепатиту С,одного з найнебезпечніших вірусних захворювань у світі. За оцінками фахівців,концентрована стадія епідемії вірусного гепатиту С вже виходить за межі групризику (скажімо, наркозалежних) і починає поширюватися на звичайних людей.Глобально ця проблема полягає в наркоманії, але ми тут не можемо нічогозробити. Це відповідальність держави, уряд якої не поспішає витрачати кошти навирішення проблеми.
Потенційний ризик зараження несе в собі переливання крові. Але ми можемодопомогти вирішити цю проблему, побудувавши нові сучасні центри служби крові. В2015 р. була проведена реконструкція Сумського обласного Центру служби крові. Вмодернізацію та сучасне оснащення центру вклали більше 2,5 млн. доларів США.Завдяки цьому Суми мають найсучасніший центр, який забезпечує найвищий рівеньбезпеки донорів і реципієнтів. В центрі встановили новітнє обладнання, щовідповідає основним світовим вимогам в галузі охорони здоров'я, яке дозволяєзбирати понад 30 000 літрів плазми щороку. Вся плазма проходить перевірку набіохімічні та інфекційні маркери на високотехнологічному автоматизованомудіагностичному обладнанні. Цього року відкрили філії Центру в Шостці і вРомнах. Моя мрія, щоб такі центри крові з’явились в кожному обласному центріУкраїни.
Ми не просимо нічиєї допомоги: ані Уряду, ані Мінохорони здоров’я. Ми нестогнемо і не мігруємо за кордон. В Україні живе моя родина і навчаються троємоїх дітей. І я просто хочу закатати рукава і взятися вирішувати ці задачі,втілювати в життя ці мрії. Бо я знаю, що вони – реальні!