Надзвичайно розповсюдженою є практика, коли посадові особи органу ДФС, за будь-яких обставин при визначенні/перерахуванні до бюджету ПДФО, застосовують штрафну санкцію, що передбачена ст.127 ПКУ. Дійсно, це дуже зручна стаття:

- не кожен розуміє її сутність;

- велика штрафна санкція  спонукає, застосовувати штрафи знову і знову.

Якщо охарактеризувати ст.127 ПКУ  стисло, то штраф за нею застосовується тоді, коли податковий агент виплатив дохід фізичній особі, а ПДФО:

- сплатив не того самого дня (тобто виплата доходу повинна бути після сплати ПДФО до бюджету);

Відключити

- утримав та сплатив ПДФО у розмірах менших, ніж потрібно (наприклад, з виплачено доходу у розмірі 100,00 грн., сплатив лише 3,00 грн. ПДФО);

- взагалі не утримав та не сплатив ПДФО (нарахував 100,00 грн., виплатив фізичній особі 100,00 грн., а бюджету перерахував – 0,00 грн.).

При цьому, у разі першого виявленого порушення протягом 1095 днів, застосовується штраф на рівні 25% несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми ПДФО; за друге порушення – штраф на рівні 50%; а за третє та наступні – штраф на рівні 75%.

Тому (оскільки більша ставка більше наповнює бюджет), контролюючі органи вважають наступним порушенням для цілей ст.127 ПКУ будь-яке наступне порушення щодо сплати ПДФО протягом 3 років. І хоча дехто з податкових експертів з такою позицією погоджується, останнє слово залишається за Верховним Судом, а він – став на бік суб’єктів господарювання.

Так, у Постанові від 14 травня 2019 року у справі  №813/3641/15 (адміністративне провадження №К/9901/26649/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/81727814 ) Верховний Суд зазначив:   “…контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% та 75% суми податку, оскільки не застосовував до позивача штрафних санкції у відповідності до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах”.

Відключити

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом  і в цьому місяці, а саме у Постанові від 12 липня 2019 року  у справі №813/6331/14 (адміністративне провадження №К/9901/9160/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/83024763 ):  “У межах спірних правовідносин факт повторного протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом не встановлено та не зафіксовано, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими позивачу було б збільшено суми грошового зобов`язання, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень, що вказує на безпідставне застосування до позивача штрафні (фінансові) санкції по неутриманим і неперерахованим до бюджету податку на доходи фізичних в розмірі 75%”.

За таких обставин, податковий орган може застосовувати штрафну санкцію у розмірі 50% та/або 75% у разі, коли ним протягом 1095 днів вже було винесено до суб’єкта господарювання податкове повідомлення-рішення з аналогічного питання.

Це, безперечно, позитивна (для платників податків) практика Верховного Суду. Так, якщо не було прийняте податкове повідомлення-рішення протягом трьох років, то, хоча і застосовується штраф за ст.127 ПКУ, але він становить лише 25%.

В той же час, податковим агентам потрібно уважно та зважено виплачувати дохід, адже будь-яка виплата доходу без одночасної сплати ПДФО та військового збору до бюджету, призведе до ситуації, коли буде нарахований штраф за ст.127 ПКУ. Тому, виплачуючи частину нарахованого доходу (в силу того, що немає грошей на повну виплату), розрахуйте пропорційно суму ПДФО та військового збору. За умови, коли фізична особа не має права на податкову соціальну пільгу, такий розрахунок зробити не важко, достатньо лише суму доходу, яку Ви збираєтеся виплатити розділити на 0,805 – і тоді дізнаєтеся, скільки Вам потрібно грошей, щоб виплатити дохід, сплатити своєчасно ПДФО та військовий збір та уникнути штрафу.

Відключити