Чи повинен спрощенець сплачувати земельний податок
Здавалося б, чітка відповідь на це запитання знаходиться у п.п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ, де вказане, що “платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва”.
Однак, органи ДФС і досі нараховують спрощенцям – фізичним особам земельний податок, ігноруючи приписи ПКУ.
Судова практика з даних спорів є доволі різноманітною, аж допоки не з’явився правовий висновок Верховного суду у Постанові від 13.03.2018 року у справі №К/9901/1698/17 (№815/2146/17): “Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність як платник єдиного податку третьої групи за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується наданим фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 витягом з реєстру платників єдиного податку. <…> суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, використовується позивачем для провадження господарської діяльності, тому останній як платник єдиного податку звільняється від обов'язку сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, що є підставою для задоволення адміністративного позов…”.
Разом із тим, є пряма норма ПКУ, є Постанова Верховного суду, де чітко вказане, що використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності є підставою для не сплати платником-спрощенцем земельного податку.
За таких обставин, у випадку виникнення подібного спору, платникам податків слід ретельно готувати письмові докази для обґрунтування того, що земля справді використовується для здійснення господарської діяльності. А також не забути зробити посилання на правовий висновок Верховного суду від 13.03.2018 року.