Чи може орган Держпраці визнавати цивільно-правовий договір трудовим
Коли інспектор Держпраці пише у акті перевірки, що “договір цивільно-правового характеру має ознаки трудового договору”, чи може він застосовувати штраф до замовника, якого назвав “Роботодавцем” виключно на своїх висновках?
В 2017 році в Інтернеті стало з’являтися дедалі більше інформації про те, що інспектори Держпраці виявили, що: “… низка договорів цивільно-правового характеру мали ознаки трудового договору відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України… ”. На підставі таких тверджень, викладених у акті перевірки, до замовника (на переконання інспекторів Держпраці – роботодавця) застосовуються штрафні санкції.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
В зв’язку із такими звісткам, експерти та консультанти звертають увагу замовників та роботодавців, на те, які саме відмінності між трудовими та цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД). Справді, сама назва договору - “Договір підряду”, чи “Договір виконання робіт/послуг”, якщо він за своєю суттю є трудовим договором, не може захистити роботодавця від штрафів.
Однак, слід звернути увагу на ще один аспект. Органи Держпраці не мають повноважень визнавати ЦПД трудовим договором. Це твердження обґрунтовується наступним.
Коли інспектор Держпраці стверджує, що ЦПД насправді є трудовим договором, такий інспектор визнає здійснений правочин удаваним. Це вбачається з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно якої - удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто, інспектор Держпраці наполягає, що сторони прикриваючись цивільними правовідносинами приховували трудові.
Разом із тим, у ст.204 ЦКУ встановлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними, у тому числі удаваними. Це може зробити виключно суд.
І тут замовникам та роботодавцям слід бути дуже уважними. На даний момент (можливо законодавці таку ситуацію скоро змінять), інспектори Держпраці не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання договору удаваним.
Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Якщо на момент формування акту перевірки вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом (наприклад, договір було укладено із недієздатною особою), то твердження інспектора про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону. А отже - підстав для застосування штрафу до замовника немає.
Окремо слід звернути увагу на таке. При укладанні цивільно-правових угод між замовником та фізичними особами слід прослідкувати, щоб такі договори не містили ознак трудових, зокрема (перелік не вичерпний):
- обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години;
- обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
- обов'язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою;
- регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.
Між виконавцями та замовником потрібно підписувати акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, в яких зазначено, які роботи/послуги передав виконавець, їх обсяг та вартість. Оплату за виконані роботи/послуги доцільно проводити авансом, або за підсумком виконання робіт. Можна затвердити графік виплат, узгоджений між виконавцем та замовником. Але якщо такий графік нагадуватиме графік виплати заробітної плати, це може викликати зайву увагу у доскіпливих інспекторів Держпраці. Однак, замовнику не варто занадто затягувати із оплатою виконаних робіт (наданих послуг), адже виконавець, щоб покарати не пунктуального замовника, може порушити питання щодо визнання ЦПД удаваним.
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні ЦПД із фізичними особами, замовникам слід бути обережними та дотримуватися законодавства. Разом із тим, самі лише твердження інспектора Держпраці, викладені у акті перевірки про те, ніби ЦПД насправді є трудовим договором є безпідставними та необґрунтованими, без відповідного рішення суду. За таких обставин, замовник робіт/послуг має всі законні підстави для скасування адміністративним судом Рішення з накладання штрафу.
Liga.net без реклами
60 грн на місяць, або 600 грн на рік.
