Частоадвокати, ознайомлюючись з обвинувальним актом, знаходять досить великукількість процесуальних помилок, які допустив слідчий або прокурор. Та щоговорити про процесуальні помилки, коли в обвинувальному акті зустрічається ібезліч неточностей у контактних даних, неточностей у викладі фактичних даних, атакож непоодинокими випадками порушень самого вручення обвинувального акта.
Уданій статті я проаналізую типові помилки слідчих та прокурорів зпідкріплення їх судовою практикою.
Аледля початку визначимо, що згідно чинного Кримінального процесуального кодексуУкраїни (Далі – КПК) формою закінчення досудового розслідування є звернення досуду з обвинувальним актом. Згідно ч.4 ст. 110 КПК України, Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, якимпрокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і якимзавершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідативимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Ч .1 ст. 291 КПКвизначає, що обвинувальний акт складаєтьсяслідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бутискладений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, щобув складений слідчим.
Відповідно до ч.2 ст. 291 КПК, обвинувальний акт має міститивідомості про:
- найменування кримінального провадження та йогореєстраційний номер;
- анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я,по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
- анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я,по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
- прізвище, ім’я, по батькові та займана посадаслідчого, прокурора ;
- виклад фактичних обставин кримінальногоправопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікаціюкримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частинистатті) закону України про кримінальну відповідальність та формулюванняобвинувачення;
- обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- розмір витрат на залучення експерта (у разіпроведення експертизи під час досудового розслідування);
- дату та місце його складення та затвердження.
Отже, слід зробити висновок що Обвинувальний акт – єспеціальним процесуальним рішенням, в якому відображаються підсумки досудовогослідства, зроблені слідчим та прокурором, що в свою чергу обґрунтовуютьсяналежними та допустимими доказами, визначенням юридичної кваліфікації діяньпідозрюваного (адже поки не вручено обвинувачення, особа вважаєтьсяпідозрюваною) та формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.
Саме тому він повинен бутискладений із суворим дотриманням процесуального законодавства, щоб не допуститипорушення прав та свобод особи.
А тому, повернення обвинувального акта є не тількизабезпеченням дотримання правильності кваліфікації діянь та інших вимог закону,а й певним процесуальним інструментом, щоб:
- затягувати процес (якщо клієнт не в СІЗО);
- в деяких випадках, змінити склад суду, який розглядаєкримінальне провадження;
- закрити провадження на стадії досудовогорозслідування;
Здійснюючи аналіз судової практики по поверненнямобвинувальних актів на доопрацювання, дійшов до висновку, що у багатьохвипадках суди задовольняють дані клопотання.
ТИПОВІ ПОМИЛКИ:
1. Не вірно або не повно зазначено анкетні даніобвинуваченого:
А) УхвалаДеснянського районного суду м. Чернігова по справі 750/11090/16-к
«За вказаною вобвинувальному акті адресою, а саме: АДРЕСА _2, ОСОБА _3 не проживає, а прокурором, недивлячись на відкладення підготовчого судового засідання, явка обвинуваченого усудове засідання не забезпечена, тому суд фактично позбавлений можливостівикликати його до суду. Таким чином, в обвинувальному акті не вказано фактичне місцепроживання обвинуваченого, що є обов'язковим відповідно до п.2 ч.2 ст.291КПК України. »
Б) Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва по справі 761/401/17
«Судомвживалися заходи забезпечення кримінального провадження, ухвалами судуоголошувався привід ОСОБА _1 в судове засідання. Проте відповідно доданих, які надійшли за результатами приводу, здійснити привід неможливо,оскільки ОСОБА _1 не проживає за адресою: АДРЕСА _2.
Таким чином, відсутність в обвинувальному акті фактичнихвідомостей про місце проживання, перебування ОСОБА _1, його наміри проживати за конкретною адресою під час судовогорозгляду, неповідомлення цих даних в підготовчому судовому засіданні прокуроромвсупереч вимогам п.3 ч.2 ст. 291 КПК України позбавляє суд можливості вжити заходи дляздійснення судового виклику обвинуваченого. »
В) Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва по справі 761/4089/16-к
«В той же час, як встановлено всудовому засіданні, заадресою, яка зазначена в обвинувальному акті (АДРЕСА_1) ОСОБА _1 не проживає, про що свідчать рапорти співробітників ОВС,подані ними за наслідками виконання ухвал суду про привід обвинуваченої від 10.03.16, 31.03.16,21.04.16, 17.08.16, 28.09.16 та долученими до матеріалів судовогопровадження».
Г) Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва по справі 761/15037/17
«Проте якубачається зі змісту обвинувального акту, адреса проживання, перебування обвинуваченогоОСОБА _2 не вказана , натомістьзазначено про те, що особа не має постійного місця проживання.
Судовим викликом, засобами зв’язкуздійснити повідомлення обвинуваченого про розгляд справи не видається заможливе. »
2. Не вірне формулювання процесуального статусусторін:
А) Ухвала Васильківського міськрайонного судуКиївської області по справі 362/4044/17
« Проте,як вбачається зобвинувального акту, у ньому викладені фактичні обставини кримінальногоправопорушення, у вчинення якого ОСОБА _3 підозрюється».Отже, з моменту коли особаотримала обвинувальний акт, апріорі вже не може мати статус підозрюваного.
Б) Ухвала Святошинськогорайонного суду міста Києва по справі 1-кп/759/5/17
« Також в реєстрі досудових розслідувань вказано, що 30.09.2014 проведена процесуальна дія якповідомлення про зміну підозри ОСОБА_2, а обвинувальний акт складено 29.09.2014 , що є явним протиріччям, оскільки обвинувальнийакт складається після вручення повідомлення про підозру чи зміну підозри у вчиненнікримінального правопорушення».
3. Процесуальні порушення під час вручення обвинувального акту:
А) Ухвала Печерського районного суду м.Києва по справі 757/31400/16-к
«Відповіднодо вимог ст. 293 КПК України водночас з переданням обвинувального акта до судупрокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєструматеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Разом зтим, в порушення вказаних вимог до обвинувального акту не додано розписки проотримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудовогорозслідування як ОСОБОЮ _2 так і її захисником.
Будь-які інші данні, в тому числі ірапорт слідчого про неможливість вручення останнім вказаних процесуальнихдокументів чинним Кримінально-процесуальним законом не передбачено.
Окремонеобхідно звернути увагу на те, що вручення копії обвинувального акту та копіїреєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захисникузакон зобов'язує прокурора, а не слідчого у кримінальному провадженні».
Б ) Ухвала Святошинськогорайонного суду м. Києва по справі 1-кп/759/559/17
«Захисник , яку підтримав обвинувачений, заявила клопотанняпро повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній не відповідаєвимогам закону. Своє клопотання захист мотивувала тим, що їй не були вручені під розписку у встановленому законом порядку копіяобвинувального акту та додатків до нього , досудове розслідування є неповним, порушеноправа на захист обвинуваченого» .
В) Ухвала Печерського районного суду м. Києва по справі 757/44443/17-к
Окрім того, вручений обвинуваченій ОСОБА_3та захиснику обвинувальний акт не скріплений печаткою, що є порушенням вимог дореквізитів офіційного документу . Згідно зч.1 ст. 293 КПКУкраїни одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурорзобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалівдосудового розслідування підозрюваному та його захиснику. Разом з тим, в порушення вказаних вище вимогзакону обвинувальнийакт та реєстр матеріалів досудового розслідування обвинуваченій та її захисникувручений начальником відділення СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві. Обвинувальний актповинен вручатися виключно прокурором, а не слідчим чи іншою не уповноваженоюособою.
4. Щодопорушень конкретизації злочину та типові помилки:
А) Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва по справі 761/18229/17
Як вбачається з даного обвинувальногоакту, останній не містить даних прочас вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА _3 та ОСОБА _4 В ньому відсутні відомості щодоприблизної або конкретної дати вчинення кримінального правопорушення.
Б) УхвалаОболонського районного суду м. Києва по справі 756/6938/17
Однак , поданий обвинувальний акт не містить ні формулюванняобвинувачення, ні виклад фактичних обставин вчинення кримінальногоправопорушення ні правової кваліфікації. Обставини вчинення ОСОБА _2 кримінальних правопорушень, у яких вонаобвинувачується викладене сумбурно, непослідовно, не конкретно, та незрозуміло,з розривом дій в часі, що є важким для сприйняття, що має суттєве значення длявстановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженніта впливають на кваліфікацію дій особи. В обвинувальному акті не зазначеноконкретно місце скоєння кримінального правопорушення.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що обвинувальний акт має чітко таповно міститивідомості передбачені ч.2 ст. 291 КПК. Атому, адвокати зобов’язані детально проаналізувати дане процесуальне рішеннядля того, щоб не допустити порушення прав та свободлюдини, які можуть бути спричинені неуважністю та непрофесійністю слідчих тапрокурорів.