Думаю про неї - прокраїну мою,
невідома доля, протескільки болю
відчуваю денно і вночі.Безмежно.
Дай нам Боже щастя!Подаруй нам волю!
В.Каплієнко 30 червня2012 року
Житомирщина
Неможу по іншому починати наступний аркуш мого щоденника. Перебуваючи в окрузі, позавчора,в день Конституції провів три зустрічі в селах Попільнянського районуЖитомирської області. Наскільки ж таки нашу українську громаду затюкали. 21 рікпадіння привели до тотального зубожіння сільського населення. Доріг немаєзовсім, клуби занепали, роботи нема, зарплати і пенсії мізерні. Боже мій! Як жепогано ми живемо! Люди зневірилися у всьому і не бачать ніякої перспективи. Доречі депутата Верховної Ради України побачили вперше. Але ж є в парламентідепутати з цих країв. Де ж вони були всі ці довгі 5 років? Напевно передвиборами приїдуть. Знову щось пообіцяють або гречки привезуть, «красне» слівцештовхнуть і .... знову так на років 5.
Сумномені щось.
Тай влада місцева допомагає прийти до такого стану. Так, з трьох зустрічей зтериторіальними громадами, тільки на одній був сільський голова. На двох інших:в одному випадку голова просто втік, а на другий, в селі Миролюбівка - так ізовсім цікаво. Голова заявив напередодні, що «нам вже вказали за когоголосувати, тому ключі від клубу я нікому не дам, збирати нікого не маюнаміру». Цікавий кадр. До речі, зустріч ми таки зорганізували всупереч бажаннюцього голови і було на ній не багато, близько 30 осіб, та всі вони дізналисяпро свого голову і його закидони. Думаю, що на наступних виборах такий отголова не пройде і близько до влади. До речі, на обличчя порушення закону простатус народного депутата. Коли на цій зустрічі завершив свій виступ, людимовчали кілька хвилин. Тому, що розмова йшла про їхнє здоров'я,відновленняактивності громади, про Україну та її майбутнє, і ... про необхідність впливусамої громади на ці процеси. Реально, без всіляких там зализувань. Моя зустрічїм потрібна як повітря. Тому, що не рибу їм везу але зерно, яке падаючи врозум, почне проростати через деякий час. Тому, що змін чекає країна. Тому, щоне виживемо без них. Я розумію, звідки вітер дує на місцях. Я розумію, звідки ічому такі заборони і протистояння. Є ще один«представник», як він сампредставився - «намісник президента» - голова Попільнянський РДА. Саме цялюдина лякає сільських голів і представників інтелігенції з забороноюзустрічатися з Каплієнко. Напевно боїться. На нашій першій і останній зустрічі(близько 3-х місяців тому) він сказав: «що я скажу, то вони всі і будуть робитиі оті усі ваші акції намне потрібні». От який герой. Ось як розписався відразу за всіх. Але жакцію «Рука допомоги» нами таки була проведена в Попільні, і сьогодні 30.06.2012вона таки розпочалась тай ще в двох місцях: на базі районної ЦРЛ в Попільні, вселі Андрушки (субота) та селі Почуйки (неділя). Бо саме в Попільню на першуакцію, що відбулася ще тоді, місяць тому, приїхало більше1000 представниківПопільні та сіл району. Саме в Попільні прості люди зажадали книгу відгуківнамагаючись віддячити хоча б так організаторів. Проте саме в Попільні,запрошення на акцію серед селян поширювалися таємно, тому що є заборонаЙОГО???????
Думаюпройде час і все розставить на свої місця. Такі ось намісники працюватимуть нафермах, а люди з серцем будуть правити країною. Але це вже наступна сторінка.
Доброгодня вам УКРАЇНЦІ!!