Управління проектами та державне управління. Чи є взаємозв’язок?

     На трудовому ринку явно недостатньо професійних проектних менеджерів, які мають достатній досвід практичної діяльності із застосуванням інструментів і методології управління проектами. І, найчастіше, підприємство, навіть у разі виникнення усвідомленої необхідності купити послуги професійного проектного менеджерова, не може задовольнити цю потребу з кількох причин:

• банальної відсутності фахівця потрібного рівня на видимому горизонті ринку трудових ресурсів;
• знецінення проектного менеджера у зв'язку з тим, що проектна діяльність пов'язана з критичним аналізом існуючих організаційних і функціональних структур на підприємстві, при цьому найчастіше йде в розріз з уявленнями та інтересами функціональних менеджерів;
• на превеликий жаль через недостатній рівень фінансової винагороди, яка пропонується проектному менеджерові «на першому етапі».

Найімовірніше вищевикладені висновки в тій чи іншій мірі можна віднести і до системи управління на державному рівні. Проте, слід додати ще один негативний чинник, який лише частково присутній в комерційних підприємствах, – робота з невмотивованою командою. Вочевидь, рівень підготовки фахівців, які формують уряд, державні адміністрації, інші інститути влади різних рівнів, у тому числі і органів місцевого самоврядування, – РІЗНИЙ. Досвід проектної діяльності  –  також різний і, найімовірніше, він (досвід) є лише у невеликого числа чиновників і функціонерів. А це призводить не тільки до ухвалення не оптимальних, помилкових рішень, ув'язування в утопічні проекти, втраті перспектив в реальних проектах, але і до виникнення благодатного грунту для політичних спекуляцій і формування думки про недієвість органів державного управління.

На превеликий жаль видучій господарсько-політичний бомонд в Україні формується лише відомими йому шляхами. Поки що професійним проектним менеджерам, які досконало  володіють ринковими інструментами розвитку і управління, дорога в систему державного управління не відкрита в повінй мірі. Тому, на мій погляд, слушною здається думка про необхідність введення в практику системи обов'язкової «проектної» підготовки фахівців,  з числа яких формуються вищі інститути влади – кабінет міністрів (по всій його вертикалі від вищого рівня і до рівня керівників департаментів міністерств і відомств); керівників державних і міжнародних фондів; представників регіональної влади і органів місцевого самоврядування в регіонах (по всій їх вертикалі від вищого рівня до керівників департаментів і структурних підрозділів) і ін. При цьому необхідно звернути увагу на той факт, що підготовка повинна бути зорієнтована на фахівців, які вже стали носіями «портфелів» і вступили на відповідну посаду, тобто на персонал, що діє в управлінських структурах.

Засновники стратегічного планування, німецькі учені, найчастіше використовують дієслово “ЕКОНОМИТИ”. Грамотний, зважений і професійний підхід до реалізації будь-якого завдання, проблеми, проекту  –  це не тільки економія коштів, часу і сил окремих проектних команд, – це економія часу відведеного цілій країні, нашій Україні для трансформації її в розвинену державу з ринковою економікою.