Українська альтернатива російському 1С

Програмні продукти російської компанії «1С» з початку 2000-х історично є одними з найпопулярніших рішень для автоматизації управління та обліку на підприємствах на пострадянському просторі, зокрема в Україні. Навіть попри те, що на продукти цього розробника з 2017 року накладені санкції, впродовж кількох останніх років аж до лютого 2022-го в українських компаніях був стабільний попит на спеціалістів «1C»^[1].

Основними аргументами підприємств проти виходу з російського програмного забезпечення є відсутність повноцінних аналогів, коштовність переходу на інші системи та складна система податкового обліку в Україні.

На графіку нижче можна побачити попит на російський ІТ-продукт^[2]. Попри накладання санкцій у 2017 році на роботу платформи в Україні, кількість користувачів досягла свого піку наприкінці 2021 року, таку розбіжність можна пояснити, що значна частина цього ринку (30-60%) – неліцензійна продукція.

натисніть на картинку для збільшення

натисніть на картинку для збільшення

Упродовж 2021 року на DOU компанії щомісяця розміщували близько 60 вакансій, повʼязаних з «1C». Після різкого падіння кількості вакансій для 1С-спеціалістів в Україні з початком повномасштабного вторгнення росії обсяг відгуків на них, навпаки, зріс. На одну вакансію для 1С-розробника, розміщену в березні, надійшло 12 відгуків.

Хоча «1С» в IT-спільноті посідає одну з найостанніших сходинок в рейтингу популярності мов програмування (останнє опитування DOU показало, що з нею працюють лише 0,7% респондентів)^[3], запит на людей зі знанням цієї системи в українських компаніях все одно зберігається — за ключовим словом «1С» в LinkedIn показується 109 вакансій. При цьому в соцмережі зареєстровано 1300 спеціалістів, що наразі працюють з «1С».[4]

Основний плюс 1с - це підтримка, інфраструктура, і ціна. Розробники оперативно відстежують зміни у законодавстві, спеціаліста з 1с можна знайти легко й дешево, ціна доступна будь-якому бізнесу. 

Чому необхідно вибудовувати незалежність кіберпростору 

Точну кількість активних компаній-користувачів продуктів «1С» в Україні важко оцінити, зокрема, через значний обсяг піратського використання програм, проте керівниця проєкту MASTER:Бухгалтерія (IT-Enterprise) Марія Галелюка заявила, що станом на лютий 2022 року, близько 80% українських компаній так чи інакше користувалися окремими елементами 1С[5].

Серед них і державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати програмні продукти «1С», а також держкомпанії критичної інфраструктури України. Попри вжиті державними органами України [санкційні] заходи, на даний час фіксуються непоодинокі випадки використання та впровадження на обʼєктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого субʼєктами господарювання держави-агресора (РФ).

У СБУ зазначають, що ситуація з використанням держустановами продуктів «1С» становить реальну загрозу національній безпеці:

«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».

На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни.^[6]

Практика показала, що заборона та регулювання використання російських ІТ рішень на законодавчому рівні у контексті санкцій та штрафів не є ефективним, адже користувачі мають змогу обходити заборони шляхом піратських ресурсів доступу до продуктів. Зважаючи на це, питання вимагає soft power, а саме інформаційної кампанії й популяризації українських IT-рішень, що дозволить заохочувати бізнес до їх використання.

Проблема популярності 1С виникла через два важливі фактори. Перший фактор є довгий період адвокації та популяризації шляхом співпраці державних органів влади та компанії 1С. Зокрема даний факт підтверджується :

1) Рішенням Державного Комітету України з будівництва та архітектури “Про план переходу на ліцензоване програмне забезпечення організацій, що входять до сфери управління Держбуду” в якому зазначається про перехід на ліцензійне програмне забезпечення  організацій будівельної галузі, зокрема на 1С в бухгалтерського обліку

2) Листом Державної Податкової Адміністрації України  від 01.11.2007  N 22318/7/31-1017 в якому зазначається:
“ПИТАННЯ: Чи  можливо  сформувати  звіт  у  затвердженому  ДПА України  форматі,  якщо  підприємство  користується бухгалтерською програмою "1С-Бухгалтерія"?  Що ще необхідно для подання звітності в електронному вигляді? 

ВІДПОВІДЬ: Так, ДПА України проводила переговори з провідними фірмами - розробниками найпоширеніших програмних продуктів ведення бухгалтерського  обліку  стосовно доопрацювання режимом формування  податкової  звітності  в  затвердженому   ДПА   України   форматі. Починаючи  з  2007  року  у типовій конфігурації компанії 1С даний режим реалізований.”^[7]

3) Розпорядження Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.04.2009  N 225 “Щодо забезпечення законного та ефективного використання бюджетних коштів, недопущення фінансових порушень у 2008 році” в якому підтверджується факт активного використання "1С - Бухгалтерія":

“У 2008  році проведено супровід та обслуговування програмного  забезпечення  "Інструментального  комплексу   для   створення   та експлуатації  інформаційних систем Державної комісії з регулювання ринків фінансових  послуг  України",  супровід  та  обслуговування програмного  забезпечення  "Система  автоматизації  діловодства та документообігу",  "1С - Бухгалтерія",  на що витрачено 241,7  тис. грн.” ^[8]

4) Листом Державна Фіскальна Служба України від 28.10.2014  № 8668/7/99-99-11-17, в якому надаються роз`яснення щодо обліку платників єдиного внеску, а також зазначається:

“ДФС повідомляє про доопрацювання програмного забезпечення 1С "Податковий блок" в частині зміни вищезазначених ознак в реєстрі страхувальників (Реєстрація ПП / Ведення окремих реєстрів / Реєстр страхувальників / Зміна ознаки "бюджетна установа" або Зміна ознаки "підприємство громадської організації інвалідів" або зміна ознаки "підприємство УТОГ/УТОС")”^[9]                 

Другим, але не менш важливим фактором є вузькопрофільність програмного забезпечення для бухгалтерського обліку на території України. Ринок ІТ-технологій керується простими критеріями при виборі ніші:

- можливість масштабування на ринки Європи та Америки

- кількість потенційних користувачів

- маржинальність продукту.

Відповідно до даних критерій сфера бухгалтерського обліку є не перспективною. Через бюрократизацію процесу ведення бухгалтерського обліку,  продукт, що розроблений під необхідності українських компаній неможливо підлаштувати під необхідності ринків Європи та Америки.  Таким чином продукт розроблений для українських користувачів не є масштабованим.

 Щодо кількості потенційних користувачів. Через потребу в активній співпраці з органами податкового адміністрування та конкуренцію з програмним забезпеченням компанії 1С, кількість потенційних розробників українського ПЗ значно знижується, зокрема через обмеженість ринку. Окрім цього, як зазначено вище, кількість користувачів обмежується ринком України через специфічність обліку. На сьогодні в Україні зареєстровано 2 мільйони фізичних осіб-підприємців^[10] при цьому 1,5 млн з яких є платниками єдиного податку і одна третина, а саме  596^[11] тис. осіб обрали 3 групу.  Окрім цього в Україні є 1 433 833 юридичних осіб, з яких^[12]

Необхідність в активному використанні програмного забезпечення для бухгалтерського обліку є в 57% компаній, а це 817 тисяч компаній. Підприємці на спрощеній системі оподаткування не є цільовою аудиторією програмного забезпечення для бухгалтерського обліку, а тому фактично вибувають з потенційних клієнтів.

Маржинальність продукту. Оскільки продукт є специфічним, коло користувачів обмежене,  високоприбутковість фактор, який може стати причиною розвитку даної сфери.

У випадку програмного забезпечення для бухгалтерського обліку важливим і привабливим фактором є наявність постійного попиту, а саме необхідність клієнта в постійному використанні. За таких умов найкращим способом монетизації є “повторюваний платіж”, а простіше підписка, або регулярний ліцензійний платіж. Варто зазначити, що середня вартість ліцензії програмного забезпечення, наприклад SAP, який є поширеним серед європейськох компаній – 2000-3000 тисячі євро, тоді як 1С – 70 євро. Аби врахувати специфічні фактори ринку, межею щомісячного платежу за ПЗ має бути середня ціна за такий вид послуг, фактично, за послуги бухгалтера.

Відповідно до даних Work.ua, середня заробітня плата по Україні становить 15 тисяч гривень^[13]

натисніть на картинку для збільшення

натисніть на картинку для збільшення

Однак відповідно до аналітики за містами, то ми побачимо, що більшість організацій і регіонах сплачують не більше 11-12 тисяч гривень.  

Таким чином, червоною межею для зазначених послуг буде 11 тисяч гривень на місяць.

Розрахуємо потенціал ринку даного  продукту на території України

817 тисяч*11 тисяч*12 місяців= 107 844 000 000 гривень, $3 669 495 630,24

Для порівняння фактичний ринок виробництва одягу в Україні на 2020 рік станови 215 945 474 000 гривень або $7 347 752 060,51.

Тож фактично в Україні вигідніше шити футболки ніж займатись розробкою програмного забезпечення для бухгалтерського обліку.

Правове регулювання 

Головна мета санкцій — зниження ризиків кібератак з боку росії на державний сектор економіки України. Проблема полягає в законодавчих прогалинах та відсутності порядку притягнення до відповідальності держпідприємств чи їхніх керівників, що використовують програми «1С».

Указ Президента від 15.05.2017 р. №133/2017, яким було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)^[14], запроваджує санкції до 468 юридичних та 1228 фізичних осіб. Серед компаній, що потрапили до списку санкцій, виявилися компанії «Скайлайн Софтвер» і «Еврософтпром». Перша займається координацією роботи мережі компаній, які поширюють 1С в Україні за франшизою, друга є власником авторських прав на програму «1С: Підприємство».

Санкції передбачають для цих компаній блокування активів: тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Жоден з франчайзі, які фактично обслуговують продукт (а їх близько 500) до списку не потрапив, що означає продовження життя софту на території України.

Однак, ​​заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності" стосується прав які можуть передатись в майбутньому і не розповсюджуються на ті, що вже були передані. Оскільки закон чи інший нормативно-правовий акт не може мати зворотної сили,  всі ліцензії що  були придбані до набрання чинності Указом № 133/2017 фактично не підпадають під санкції та заборони, тож компанії можуть ними користуватись повністю законно.

Дану тезу було також підтверджено заступником начальника департаменту інформаційної безпеки СБУ Юлія Лапутіна, яка підтвердила, що заборона використовувати програмні продукти "1С" не стосується приватного сектору. СБУ може лише рекомендувати, але не заборонити використовувати цю програму госпрозрахунковими підприємствами".

Єдиною “незручністю” з якою стикається бізнес при використанні сьогодні 1С — оновлення програмного ядра "1С Підприємство". На сьогодні є проблема щодо легального придбання оновлення, оскільки компаніям-представникам, які потрапили під санкції, заборонено передання прав на об'єкти інтелектуальної власності.

А також необхідно зазначити, що немає жодних проблем з оновленнями конфігурацій та адаптацією програми 1С до змін законодавства, які розробляються та здійснюються українськими фірмами-франчайзі, не пов'язаними з російською "1С" та її дочками нічим, крім договору франчайзингу, і не потрапили під дію Указу № 133/2017.  Саме тому ринок досі потребує спеціалістів-розробників, що спеціалізуються на 1С.

Єдиною реальною санкцією для 1С є — "Заборона на придбання програмних продуктів компаній, які потрапили під санкції, стосується насамперед державного сектору". Оскільки відповідно до Указу № 133/2017 бюджетні установи не можуть продовжувати сплачувати обов'язкові платежі та закуповувати надалі продукти 1С.

Щодо відповідальності за використання 1С. Відповідальність за використання програмного забезпечення 1С можлива лише відповідно до статті 359 КК "Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації". Однак у такому випадку слідчим  необхідно довести суспільну небезпеку від продукту 1С, а  тим більше факт отримання інформації завдяки 1С. А оскільки “отримувати інформацію” фактично буде компанія 1С, українська компанія, що буде її використовувати може бути лише співучасником, пособником у даному злочині, що буде дуже складно довести на практиці.

Також ще одна підстава до притягнення до відповідальності користувачів продуктів 1С може бути   стаття 258-5 КК "Фінансування тероризму", але тоді під неї підпаде півкраїни, і насамперед Уряд, який закуповував, нехай і вимушено, енергоносії у країни-агресора. 

У 2021 році до ВРУ був внесений законопроект^[15] № 5193, автори пропонували внести зміни до кримінального законодавства та встановити відповідальність за порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, але проєкт не ухвалили.

Щодо санкцій 1С, необхідно також зазначити, що Урядом Польщі також було застосовано персональні санкції до засновника Бориса Нуралиева та компанії “1С”, а також дочірньої компанії з польською реєстрацією — “Axioma DR IT”.   На ринок Польщі «1С» вийшла у 2005 році, придбавши розробника комп'ютерних ігор Cenega. Потім польська компанія була перейменована на 1C Entertainment і стала платформою для міжнародної експансії «1С» на європейський ринок. Як результат запроваджених Польщею санкцій, 25 лютого 2022 р., тобто одразу після початку повномасштабної війни в Україні, ця компанія була продана китайському Tencent. 

Аналоги 

За період активного розвитку ІТ ринку з 2015 року, з'явилася низка адекватних альтернатив для програми 1С. Попри це, розробники скаржаться на погану інтеграцію в українських ринок саме через брак бажання підприємців залишати зручну й знайому 1С. 

Після накладання санкцій на продукти «1С» у 2017 році правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система «BAS», підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу»^[16]. Її керівником є українець Вадим Мазур, засновник та директор підсанкційної компанії «Скайлайн Софтвер», що виступала оператором постачання продуктів «1С: Підприємство» під егідою «Єврософтпрому» до 2017 року.

До початку агресії росії на Донбасі та в Криму саме «Єврософтпром» — дочірнє підприємство російської фірми, що також перебуває під санкціями РНБО, — було правовласником програмних продуктів «1C:Підприємство» в Україні. Проте у 2014 році цю фірму продали кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited. Після фактичного унеможливлення продажу продуктів «1C» в Україні через санкції РНБО Мазур та «Спілка автоматизаторів бізнесу» почала просувати українцям аналог цих програм — «BAS».

Власником торговельної марки «BAS ERP» є польська NetHelp Jarocki Piotr^[17] (Піотр Яроцкі), розташована у місті Забже. DOU не вдалось знайти офіційний сайт цієї компанії, проте у відкритих реєстрах зазначено, що вона започаткована у 2007 році та налічує лише одного співробітника — вірогідно, ним і є Піотр Яроцкі. У листуванні з DOU він підтвердив, що володіє правами на платформу «BAS» та зазначив, що вона базується на архітектурі «1С». За його словами, в майбутньому продукт хочуть перевести на іншу платформу, написану на .NET.

Один із успішних прикладів українського софту для фінансового обліку був представлений у рамках вебінару «Рішення IT-Enterprise та MASTER – від великого до малого бізнесу в Україні. Альтернатива 1С», організованого CFO Club Ukraine. IT-Enterprise на ринку з 1987 року, обслуговує клієнтів з 15 країн та нараховує більше 475 тис користувачів. Програма є повноцінною альтернативою 1С, адже її функціонал передбачає цифрову трансформацію бізнесу та побудову ефективної системи управління для підприємств для обліку продажів, логістики, виробництва, закупівель, фінансів, бухгалтерського обліку та персоналу. Перевагами провайдера є оперативна підтримка законодавства України, робота з міжнародними холдингами, інтерфейс український, англійський, облік за міжнародними стандартами, транзакційна система обліку по МСФЗ. Також на своїй платформі розробники передбачають додаткові продукти як електронний майданчик комерційних тендерів та державних тендерів Prozorro, сервіс для обміну юридично значущими  документами між різними компаніями із використанням цифрового підпису та система для прогнозного/предикативного обслуговування обладнання (Predictive Maintenance). Клієнтами провайдера в Україні є як великий приватний бізнес, Рошен, Нібулон, Ашан, МХП, Укрнафта та інші, так і державні підприємства Укрпошта, Прозорро, Укроборонпром, Міністерство інфраструктури.

Таким чином, серед українських представників цифрових продуктів слід виділити наступних виробників: FossDoc, IT-Enterprise, «Fit-Бюджет», Набір програмних продуктів «MASTER», Bookkeeper, «Дебет Плюс», «Діловод», Finmap, ISpro. Також представники бізнесу виділили такі закордонні аналоги: SAP Business One, Microsoft Dynamics 365, ODOO.  

Висновки 

Фундаментальною причиною попиту на російський софт 1С є небажання компаній змінювати традиційні підходи до бухобліку, складність податкової системи України та мінливість законодавства, недостатня поінформованість бізнесу про альтернативи. Таким чином, необхідні рішення щодо стимулювання бізнесу до переходу на українські ІТ-продукти.

Рекомендації 

Задля забезпечення національної безпеки, а також розвитку ІТ-індустрії в галузі програмного забезпечення бухгалтерського обліку необхідно системна реформа.

Ціль реформи не просто заборона використання програми 1С, а формування можливостей для ринку та забезпечення попиту користувачів. 

Залежність від програмного забезпечення 1С виникла через надмірну бюрократизацію процедури взаємодії з органами доходів та зборів, обтяжливих вимог щодо податкового адміністрування бізнесу та відсутність людиноцентричного хмарного рішення від органів доходів та зборів. 

Задля зниження залежності від програмного забезпечення 1С  з боку держави необхідно:

- спрощення процедури ведення бухгалтерського обліку для суб‘єктів підприємництва що здійснюють безготівкові операції в рамках ведення господарської діяльності, а також щодо обліку пов‘язаного з розрахунками з покупцями;

- спрощення процедур ведення звітності для суб‘єктів підприємництва що використовують електронні  довірчі послуги;

- забезпечення інтеграції державних органів, програмних продуктів органів доходів та зборів з софтом банківського сектору, для формування єдиної послуги контролю та бухгалтерського обліку. 

Для забезпечення потенціалу розвитку ІТ-індустрії в галузі програмного забезпечення бухгалтерського обліку необхідно:

1) забезпечення простої інтеграції  програмного продукту для бухгалтерського обліку на підприємстві з програмними продуктами органів доходів та зборів для формування людиноцентричного продукту;

2) приведення та спрощення вимог до бухгалтерського обліку до вимог міжнародної торгівлі, а також вимог Європейського Союзу;

3) надання додаткових пільг-стимулів (податкових заохочень), компаніям, що здійснюють розробку програмного забезпечення бухгалтерського обліку, з обов‘язковою реєстрацією компанії в Україні, щоб стимулювати їх обирати напрямок програмного забезпечення бухгалтерського обліку порівняно з іншими напрямками розробки програмного забезпечення;

4) формування грантових програм, щодо підтримки ІТ- рішень в сфері електронного документообігу, бухгалтерського обліку та автоматизацій правового супроводу діяльності компаній для забезпечення формування екосистеми рішень для підприємців. 

Джерела:

1. «1C» розбрату. Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась в Україні — розслідування DOU. 

2. Тренди jobs.dou.ua: 1С

3. Рейтинг мов програмування 2022. C# обійшов Java, TypeScript зрівнявся з PHP, а Dart — найбільш комфортна мова.

4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2017. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". 

5. Офіційний сайт Верховної Ради: “Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції”

6. ІТС – єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу

7. Свідоцтво на торговельну марку № 269849

Примітки:

[1] «1C» розбрату. Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась в Україні — розслідування

[2] Тренди jobs.dou.ua: 1С. 

[3] Рейтинг мов програмування 2022. C# обійшов Java, TypeScript зрівнявся з PHP, а Dart — найбільш комфортна мова

[4] За оцінками Любомира Дорошенко

[5] Скільки українського бізнесу користувалось російською 1С

[6] Що робити, якщо компанія використовує 1С? 

[7] Лист Державної Податкової Адміністрації України  від 01.11.2007  №22318/7/31-1017

[8] Лист Державної Податкової Адміністрації України  від 01.11.2007  N 22318/7/31-1017

[9] Лист Державної Фіскальної Служби України від 28.10.2014  № 8668/7/99-99-11-17

[10] Аналітична статистика сервісу Опендатабот, Зафіксовано рекордне зростання кількості ФОПів за останні 5 років 

[11] Пресслужба Державної податкової служби України Кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців в Україні продовжує зростати 

[12] Дані Державної статистичної служби України

[13] Аналітичні дані  WORK.ua

[14] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2017. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"

[15] Офіційний сайт Верховної Ради: “Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції”

[16] ІТС – єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу

[17] Свідоцтво на торговельну марку № 269849