Щоб керувати підприємством одного вміння вести бізнес мало

Раніше, щоб стати директором, людина повинна була мати відповідну освіту і пройти певний шлях, отримати досвід на різних посадах. Наразі ситуація з цим питанням кардинально змінилася. Будь-яка особа може відкрити свій бізнес і бути керівником. З освітою питань немає, вона в усіх є, бо отримати її не проблема, а от з досвідом навпаки. Але навчання навчанням, а є такі речі, які ми починаємо розуміти тільки зіштовхнувшись з цим на практиці і вміння вести бізнес виявляється недостатньо, щоб успішно ним управляти.

Що ж потрібно знати директору, який керує людьми та виробничими процесами, щоб не наразити себе на проблеми? Особливо це питання актуальне, коли на підприємстві відсутній юрист, кадровик, інженер з охорони праці.

Звичайно, все вивчити неможливо, але взявшись керувати людьми і бізнесом,  потрібно мати уявлення про закони та нормативні акти, які стосуються діяльності підприємства, та хоча б орієнтуватися в ключових  нормах, а в разі необхідності, знати де можна подивитися вимоги законодавства з того чи іншого питання.

Перш за все, маючи у своєму підпорядкуванні працівників, потрібно ознайомитися із «Кодексом законів про працю України». На ньому ґрунтуються правові відносини з найнятими працівниками незалежно від форм власності.

Цей закон регулює: права, гарантії, обов’язки  працедавця і працівника, робочий час, порядок прийняття та звільнення, надання відпусток, нормування праці, встановлення систем оплати праці, строки виплати заробітної плати,  створення безпечних умов праці, відповідальність сторін та багато іншого. І як би не хотілося багатьом вважати цей закон застарілим і не актуальним, але коли діло доходить до суду, то суд керується саме ним.

Цей закон зокрема визначає ряд норм, з якими часто зустрічається кожне підприємство, наприклад, що зарплату потрібно видавати два рази на місяць, кошти при розрахунку виплачувати у день звільнення (інакше можете  заплатити за весь час, який пройшов від звільнення до того часу, коли здійснили розрахунок), відпускні зобов’язані виплатити за 3 дні до початку відпустки, за простій потрібно оплачувати 2/3 тарифної ставки чи окладу (при цьому не має значення причина простою – не було замовлень, сировини, електроенергії), за роботу в нічний час, зверх нормативний час, роботу у вихідні дні теж потрібно здійснювати доплату та багато іншого. За недотримання цих та інших норм встановлені чималі штрафи.

Крім того, в частині оплати праці можна керуватися Галузевими тарифними угодами, які регулюють умови оплати праці у різних галузях, та Колективним договором, який можна укласти на підприємстві та  зокрема конкретизувати  частину питань, які законодавство дозволяє підприємству вирішувати самостійно. Гарантії та відносини, пов'язані з відпустками регулює Закон України «Про відпустки».

На підприємствах, де  технологічний  процес, обладнання, сировина та матеріали  є  джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  що  можуть спричинити шкоду здоров'ю працівників, потрібно керуватися Постановою КМ «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». Бо працівник, який багато років пропрацював у шкідливих умовах, може скористатися правом на пільгову пенсію тільки у разі, якщо його робоче місце було у свій час атестоване. На гарантовану доплату за шкідливі та тяжкі умови праці, додаткову відпустку  працівник також може розраховувати  у разі атестації робочого місця.

Дуже важливе питання дотримання законодавства з охорони праці. Регулює його закон «Про охорону праці». Недотримання норм закону, відсутність необхідної документації та відповідної роботи з працівниками, не  достатнє впровадження заходів  безпеки у разі нещасного випадку на виробництві несуть серйозні наслідки, аж до кримінальної відповідальності.

Відносно бухгалтерського обліку, згідно якого підприємство сплачує податки та здійснює різні платежі до бюджету, директор повинен знати, що згідно ЗУ  “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника  або уповноваженої посадової особи (директора). Він відповідає також за забезпечення відображення всіх господарських операцій, збереження документів, регістрів і звітності.  Не потрібно в цих питаннях розраховувати на головного бухгалтера, бо головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства і відповідає за дотримання вимог нормативних документів та законодавства.

Відповідно до закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньо­облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. За невиконання закону  роботодавцю загрожують адміністративно-господарські санкції у значних розмірах.  

Потрібно знати директору і порядок ліквідації чи закриття підприємства. Законодавчо встановлено перелік документів підприємства, які мають тривалий час зберігання. Наприклад, такі документи як відомості про нараховану заробітну плату працівникам, повинні зберігатися на підприємстві 75  років, а у разі ліквідації разом з іншими передаватися до архіву, щоб будь-яка особа у разі необхідності могла звернутися і отримати важливу для неї інформацію незалежно чи працює підприємство чи ні.

Тому створивши бізнес чи очоливши підприємство завжди пам’ятайте, що директор це не тільки висока посада, а і велика відповідальність перед найнятими працівниками та державою.