Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний закон «Про прокуратуру».
Подібний законопроект ще у 1995 році розробили європейські фахівці. Самейого було взято за основу при розробці українського варіанту закону, адже новийЗакон «Про прокуратуру» покликаний трансформувати вітчизняний наглядовий органв русло європейської юстиції.
Відтепер Генпрокуратура більше не буде виконувати функції репресивногоапарату, ліквідовуються функціїзагального нагляду та слідства.
Органи прокуратури вже не можуть безпосередньо втручатись у діяльністьгромадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінальногосудочинства. Тобто якщо на людину не відкрита справа, співробітники прокуратурине можуть вдиратися до неї в приміщення і вимагати будь-яких документів чипояснень.
І хоча прокуратура вже не зможе бути «страшним сном» для бізнесу, однак такаможливість залишиться у решти «профільних» органів.
Позитивним моментом у новому законі «Про прокуратуру» є те, що генеральнийпрокурор тепер матиме лише двох заступників замість восьми. Крім того,Генпрокуратура зобов'язана інформувати громадськість про свою діяльності неменше ніж двічі на рік.
Також ліквідуються спеціалізовані прокуратури, міські або районні в містах, районні абоміжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно. Таким чином значноскоротиться і штат працівників прокуратури.
Як наслідок – скоротяться видатки держбюджету на утримання цих зайвихнаглядових органів, тобто вдасться зекономити десятки мільйонівгривень державних коштів. Натомість вони будуть розподілені по сферам, дедійсно вкрай необхідні.
За новим законодавством «каральним» органом для прокурорів станеКваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка прийматиме рішення про притягненняпрокурорів до дисциплінарної відповідальності або неможливості їх подальшогоперебування на посаді. Також буде створено Раду прокурорів.
Хоча ці незалежні органи покликані навести лад всередині самої системи, ценавряд чи вдасться у повній мірі. Подібні утворення вже існують у суддів іадвокатів, але жодним чином не впливають на рівень корупції. Швидше навпаки -роблять все можливе, аби покривати діяльність підконтрольних їм органів.
Згідно нового закону також запроваджується прозорий та конкурсний порядок прийняттяна роботу прокурорів. Хочеться вірити, що це дійсно стане нормою, адже ми вжезвикли до того, що ці «хлібні» посадиабо купуються, або ж на них призначають «потрібних» людей, що є неприпустимим уцивілізованому суспільстві. Крім того, призначення нових прокурів повинні бутипогоджені з органами місцевого самоврядування, таким чином прокуратура в деякіймірі буде підзвітна місцевим громадам.
Прокуратура і надалі виконуватиме такі функції, як підтримання державногообвинувачення в судах, представництво інтересів держави та соціальнонезахищених громадян в суді, нагляд за додержанням законів міліцією, нагляд задодержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та умісцях позбавлення волі.
Підписання нового Закону «Про прокуратуру» наближає Україну до Європи, підтримує прагнення народу до створеннясучасного цивілізованого суспільства, в якому панує верховенство права.
Наступним кроком має бути реформування таких структур, як СБУ та міліція,які також часто займаються не своїми справами.
Наприклад, виключною компетенцією СБУ повинен бути захист національнихінтересів держави, протидія терористичним угрупуванням , забезпеченняекономічної та інформаційної безпеки країни. А міліція,замість того, щобзахищати владу, насамперед повинна слугувати народу, дбаючи про його спокій ібезпеку.