Щороку учетверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертвголодомору.

Те, що голодомор 1932-33 років був справжнімгеноцидом проти українського народу, вже мало в кого викликає якісь сумніви.

Події тихстрашних років сучасний українець не може навіть уявити.

За підрахункамиукраїнських та зарубіжних дослідників, жертвами голодомору 30-х років в Україні стали від 6 до 8 мільйонівлюдей.

У роковини цієїтрагедії ми маємо не просто згадати мільйони знищених життів, але й винести зцього якісь уроки.

Люди повиннізамислитися над тим, наскільки важливим є незалежність та суверенітет держави.Що країна повинна дбати про свій народ, про його сьогодення і майбуття.

Варто зрозуміти,наскільки високою є роль європейських ліберальних цінностей, які на перше місцеставлять людину, її життя та гідність.

Не секрет, щонинішній авторитарний режим, який панує в Україні, ставить під загрозу щасливемайбутнє нашої держави.

З часом громадяни  взагалі нематимуть змоги впливати на політику влади. І, не дай Боже, найстрашніші кошмариминулого можуть повторитися.

Сьогодні мизнаємо, що голодомор ніколи не станедля нас історичною минувшиною, адже нестерпний біль шматує пам'ять не тількиочевидців, але й наступні покоління.

Тому нашобов'язок, — увічнювати та вшановувати пам'ять про мільйони вбитих українців іцим самим зберігати духовну єдність нинішніх і прийдешніх поколінь.