Захист прав призовників (2021-2022) Хто має право на відстрочку чи звільнення від призову?

Як ви дізналися з наших статей раніше, призовний вік в Україні в 2020 році, на відміну від попереднього року, був встановлений з 18 до 27 років, проте, у 2019 році призовний вік був на 2 роки вище — з 20 років. 

Актуальною на дату написання цієї статті є наступна інформація. Призовний вік у 2021 році встановлений з 18 років, проте право на відстрочку мають багато категорій призовників. Давайте розберемося детальніше.

Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни (є обов'язком громадян згідно Конституції України), забезпечення особовим складом збройних сил та правоохоронних органів спеціального призначення.

Важливо! Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою.

Хто призивається на строкову військову службу?

На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку крім іноземців та осіб без громадянства.

Чи можуть іноземці нести військову службу? Так, але лише у добровільному порядку (за контрактом) на посадах рядового, сержантського та старшинського складу. 

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства.

Хто ж має право на відстрочку від призову на строкову військову службу, на звільнення від призову у ЗСУ?

Підстави відстрочки від проходження військової служби

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії:

• за сімейними обставинами,

• за станом здоров'я,

• для здобуття освіти;

• продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами:

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

1. непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;

2. неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3. одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

4. дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

5. двох і більше дітей;

6. дитину з інвалідністю;

7. дружину з інвалідністю;

8. вагітну дружину.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я:

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти:

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які:

• у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

• навчаються у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

• навчаються у ВНЗ з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;

• навчаються у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;

• навчаються в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва;

• проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

• в навчальних закладах інших держав в рамках міжнародних договорів України.

Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності:

Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

1. педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;

2. медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;

3. священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;

4. сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень;

5. особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;

6. резервістам - на весь період служби у військовому резерві;

7. поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівникам Державного бюро розслідувань - на весь період їх служби;

8. співробітникам Служби судової охорони - на весь період їх служби (частина тринадцята статті 17 Закону).

Порядок отримання відстрочки від призову на строкову військову службу

Дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу

У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі.

Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про:

• придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в Законі);

• надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»);

• внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених Законом).

У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія) (пункти 74-82 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, завтерджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352).

Підстави звільнення від проходження військової служби

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

1. які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

2. які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

3. які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

4. батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

5. які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

6. які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

7. яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу (стаття 18 Закону).

Типова судова практика

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18 (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами). 

Адміністративна та кримінальна відповідальність за неявку призовника 

Ухилення від призову на строкову військову службу - злочин, що передбачений статтею 335 Кримінального кодексу України та карається обмеженням волі на строк до трьох років. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається ( тому що суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом).

• При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез’явлення призовника.

Проте, нез’явлення до військового комісаріату не для відправлення у військову частину, а за іншим викликом - тягне штраф (за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Захист трудових прав призовників на строкову військову службу

Відповідно до  ст. 119 Кодексу законів про працю, на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, які передбачені КЗпП ст. частинами третьою та четвертою статті 119:

За працівниками, призваними на строкову військову службу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

 У випадку звільнення такого співробітника роботодавця очікують такі наслідки:

• Відновлення співробітника на роботі через суд.

• Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника на підставі ст. 235 КЗпП.

• Фінансові санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. Так, за недотримання гарантій і пільг, належних працівникам, які призиваються на військову службу, передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення такого порушення. При цьому штраф нараховується за кожного працівника, у відношенні якого допущено таке порушення.

• Адміністративна відповідальність на підставі ст. 41 КУпАП – штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн.). 

Цікаво:

Рядовий, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

Сучасні військові звання в Україні:

Капрал — спеціальне звання національної поліції України (з 2015 року), Служби судової охорони (з 2018 року), Державного бюро розслідувань (з 2019 року). Відноситься до молодшого складу.

Звання капрала вище за звання старшого солдата, але нижче за сержанта. У Збройних силах України капралові відповідає звання «молодший сержант».

Пра́порщик (рос. прапорщик від церк.-слов. пра́поръ), заст. підхору́нжий, енсин. В Україні з 1 жовтня 2020 року відповідником званню прапорщика є звання штаб-сержант.

Прапорщики та мічмани утворивши особливу категорію були вище за сержантів та старшин, але нижче за молодших офіцерів.

Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою, про це поговорим в наступних статтях як і про те, чому варто служити в сучасній армії?

Реєстр адвокатів Києва та зв'язок з адвокатом тут