Дебіторська заборгованість – це сума боргу, що належить підприємству від інших юридичних або фізичних осіб.

За характером утворення дебіторська заборгованість поділяється на нормальну і невиправдану. До нормальної заборгованості підприємства відноситься та, яка обумовлена ходом виконання виробничих планів підприємства, а також діючими формами розрахунків. Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку, ослаблення контролю над випуском матеріальних цінностей і інше.

В практиці внутрішньокорпоративного шахрайства існують різні види шахрайських дій за операціями, пов'язаними з дебіторською заборгованістю, як у постачальників, так і у покупців.

Дебіторська заборгованість постачальників перед покупцями і навпаки

Тут розглядаються всі взаємовідносини пов'язані з появою, наявністю і погашенням (стягненням) дебіторської заборгованості постачальників перед покупцями та навпаки.

Сюди включені такі процеси, як регламентування взаємовідносин постачальників та покупців, проведення тендерів, участь у тендерах, укладання договорів, перерахування/отримання авансів, отримання/відвантаження та перевезення цінностей, а також здійснення/отримання оплати.

Така заборгованість утворюється тоді, коли покупець здійснив передоплату, а поставка ТМЦ (послуг) йому ще не проведена. Або, постачальник здійснив поставку ТМЦ (послуг), а оплата покупцем ще не проведена.

Шахрайські дії, пов'язані з урахуванням наявності дебіторської заборгованості - це заниження в обліку суми такої заборгованості або необгрунтоване списання.

З найбільш поширених видів шахрайств, пов'язаних з спотворенням дебіторської заборгованості постачальників і покупців перед покупцями і постачальниками, виділимо наступні:

виникнення необгрунтованої кредиторської заборгованості в результаті розробки некоректних регламентів на участь в тендерах на реалізацію, що проводяться постачальниками;

виникнення некоректної кредиторської заборгованості в результаті недотримання окремих положень тендерних регламентів;

свідомі затримки з проведенням розрахунків з контрагентами;

утворення заниженої дебіторської заборгованості в результаті використання постачальників-посередників;

приховування дебіторської заборгованості постачальника по одній поставці шляхом використання інших "випереджувальних" поставок від цього ж постачальника;

виникнення некоректної кредиторської заборгованості перед покупцем в результаті здійснення продажів з порушенням порядку, встановленого внутрішнім регламентом і інше.

Для запобігання та виявлення шахрайських дій необхідне використання всіх трьох видів контролю: попереднього, поточного і наступного.

До найбільш ефективних організаційних заходів при попередньому контролі, що забезпечує зниження ризиків спотворення дебіторської заборгованності, відносяться:

- побудова матриці ризиків і загроз;

- розробка і дотримання регламенту з регулювання заборгованості та розрахунків;

- розробка і дотримання регламенту по закупкам і організації тендерів;

- незалежна експертиза регламенту із закупівель і організації тендерів;

- створення власної бази контрагентів і інше.

При поточному контролі дебіторської заборгованості виділимо:

- подвійний контроль операцій;

- використання програмно-технічних засобів (відповідно до законодавства і регламенту);

- методи стиковки і порівняння;

- письмові пояснення;

- контроль лояльності працівників і інше.

При подальшому контролі виявлення шахрайських дій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю, передбачає проведення контрольних заходів у вигляді тематичних перевірок правильності та обґрунтованості обліку. При цьому найбільш ефективними способами і методами контролю є:

- перевірка дотримання регламенту з регулювання заборгованості та розрахунків;

- перевірка правильності та обґрунтованості розрахунків з контрагентами;

- економічний аналіз;

- наскрізна перевірка;

- метод взаємної звірки документів;

- логічне дослідження господарських операцій;

- зовнішній запит і інше. 

Безпечного вам бізнесу!