Команда Януковича доволі оперативно реалізувала своє неофіційне гасло. Президент підписав закон, за яким економічний злочинець може сплатити штраф і йти гуляти. Ідея наповнити бюджет за рахунок економічного криміналітету не давала спокою новій владі з самого початку. В першій редакції Податкового кодексу була така кумедна норма. Пропонувалося обкладати податком на прибуток фізичних осіб хабар або вкрадені кошти чи майно.

На питання кореспондента ЛІГАБізнесІнформ щодо цієї новації колишня замміністра фінансів Тетяна Єфименко розвела руками і сказала, що це теж прибуток. А кожен прибуток має оподатковуватись. Щоправда, в проекті Податкового кодексу йшлося про ті збитки, які доведені в суді. А це породжує нові запитання. Або хабар і вкрадене майно суд лишає хабарнику чи злодію, і він з цього «прибутку» сплачує податок. Або податок сплачує держава чи потерпілий, яким повертається вкрадене майно.

Обидва варіанти виглядають, м'яко кажучи, нелогічно. Зрештою від цього геніального задуму влада відмовилася. Вона знайшла інший механізм поповнення державної скарбниці за рахунок злодіїв. Відтепер контрабандисти, люди, які здійснювали певні фінансові махінації чи махінації з приватизаційними паперами, можуть відкупитися від держави і вийти на волю або уникнути ув'язнення в майбутньому.

Нічого не маю принципово проти того, щоб штрафувати злочинців. Але як на мене, така система містить певні ризики. По-перше, влада може звикнути до легких бюджетних надходжень і зажадати від шахраїв підвищення виробничого потенціалу і відповідних відрахувань. По-друге, за нашої судової практики цей механізм може застосовуватись як форма державного рекету. Адже зовсім необов'язково скоювати злочин, аби бути за нього засудженим. А там - чекай своєї черги в Європейському суді з прав людини, звісно ж, за ґратами, або плати і працюй далі.

До речі, статей, за які екс-прем’єр Юлія Тимошенко може бути засуджена вдруге, втретє і вдесяте, цей закон не торкнувся. Але складається враження, що нинішні можновладці формують собі сприятливе законодавче поле на майбутнє. Ну, раптом хтось захоче покопирсатися в їхній біографії періоду первинного накопичення капіталу, що в Україні розтягнувся на довгі роки. Якщо так, то даремно старалися. Бо ж всі ми бачили, як швидко під нового президента формується нова парламентська більшість. І як оперативно вона переробляє законодавство. В тому числі і кримінальне.