Відповідальність за порушення зазначеного пункту правил дорожнього руху є достатньо суворою у порівнянні з іншими правопорушеннями, що має на меті змусити «потенційних правопорушників» утриматись від вживання алкоголю або наркотичних речовин. 
 
Так, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1–4 статті 130 КУпАП, передбачено штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів (10 200,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (частина 1), 1200 неоподатковуваних мінімумів (20 400,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки (частини 2, 4), 2400 неоподатковуваних мінімумів (40 800,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років (частина 3). 
 
Однак, не дивлячись на благородну мету законодавця зменшити кількість правопорушень, на практиці виникають ситуації, коли співробітники поліції проводять огляд водія на стан сп’яніння з порушенням вимог законодавства, що призводить до ухвалення незаконних рішень. 
 
Якими нормативно – правовими актами регулюється порядок огляду водія на стан сп’яніння? 
 
Основним нормативно – правовим актом, який регулює порядок огляду водія на стан сп’яніння є наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (Далі – Інструкція).

Окрім цього, питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп’яніння також врегульовується: Кодексом України про адміністративні правопорушення; законами України «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». 
 
Яким чином проводиться огляд водія на стан сп’яніння?

Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. 
 
Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. 
 
При цьому, огляд на стан сп’яніння може проводитися:
1) Безпосередньо співробітником поліції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів;
2) Лікарем закладу охорони здоров’я. 
 
Слід зазначити, що використання спеціальних технічних засобів дозволяється лише за наявності сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та у присутності двох свідків. Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. 
 
Якщо водій відмовляється від проходження огляду на стан сп’яніння на місті зупинки транспортного засобу, або у разі його незгоди з результатами огляду, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я.

Які наслідки виникають у зв’язку з порушенням процедури огляду на стан сп’яніння або складання адміністративного матеріалу?

Слід зазначити, що особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, якщо співробітники поліції порушили процедури огляду на стан сп’яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення. Так, постановою Апеляційного суду Житомирської області скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження відносно особи закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння). 
 
Як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду: «Співробітником поліції відносно громадянина складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в частині відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння. При цьому, як встановлено в судовому засіданні, особі не вручено копію такого протоколу. Водії, які згідно з протоколом, були свідками відмови особи проходити огляд на стан сп’яніння, свої підписи на протоколі про адміністративне правопорушення не підтвердили. Один із свідків дав показання, що взагалі свої пояснення співробітникам поліції він переписував з наданого ними (співробітниками поліції) шаблону. Обидва водії – свідки показали, що особа заявляла клопотання про проходження медичного огляду на стан сп’яніння лише у медичному закладі. При цьому, співробітники поліції, намагались провести такий огляд на місці всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння …, затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., а саме: не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Саме тому особа погоджувалась пройти такий огляд лише в медичному закладі, який розташований на даній автомобільній дорозі в декількох кілометрах від місця зупинки. Всупереч цьому співробітники поліції не супроводили особу до медичного закладу, а склали протокол про адміністративне правопорушення». 
 
У постанові Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 р. суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – ч. 1ст. 247 КУпАП, оскільки в справі не було належних і допустимих доказів, окрім складеного інспектором протоколу про адмінправопорушення. Слід підкреслити, що у суді свідок підтвердив правоту водія, а інспектор та поняті до судового засідання не з’явилися. Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без наявності інших доказів не доводить вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. 
 
Підводячи підсумки всього вищезазначеного хочеться наголосити, що дана категорія справ є однією з найскладніших справ про адміністративні правопорушення, яка потребує ретельного аналізу як з боку поліцейських, які складають відповідний матеріал так і з боку суду, який розглядає такі справи. Враховуючи суттєвий розмір санкцій, які застосовуються до правопорушників та особливості обставин, які містяться в кожній справі, ми радимо особам, відносно яких було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП звертатися за правовою допомогою до юристів, оскільки помилки, допущені працівниками поліції можуть привести до ухвалення незаконного рішення та притягнення до відповідальності невинуватих осіб.
водійтранспортавтомашина