Зміни у закупівлях про кошториси в будівництві отримали зелене світло від НАЗК
У парламенті зареєстрований законопроєкт № 4231 авторства народної депутатки А. Радіна («Слуга народу») про внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі». Проєктом встановлюється обов’язок замовника оприлюднювати в системі «Прозорро» в тому числі будівельні кошториси та можливість компаній, право на перемогу яких оспорюється в Тендерній колегії АМКУ, брати участь в її засіданнях.
Під час здійснення антикорупційної експертизи законопроєкту НАЗК його підтримало з огляду на таке:
1. Відсутність у вільному доступі кошторисної документанції обмежує контроль за якістю виконання договору, його вартістю та потенційним завищенням ціни будівельних матеріалів, робіт тощо. Це створює умови для поширення корупційних практик. Положення законопроєкту, що зобов’язують замовника оприлюднювати такі документи, навпаки, спрямовані на мінімізацію корупційних ризиків, покликані посилити громадський контроль за проведенням закупівель та використанням бюджетних коштів.
Для прикладу, за даними НАЗК у понад 45% випадків закупівель послуг з ремонту або робіт з будівництва замовники уникали оприлюднення кошторисів. Також, відповідно до даних із судового реєстру, замовники можуть не надавати кошториси і на запити бізнесу або журналістів.
Фахівці у сфері закупівель можуть запитати, як таке можливо, адже законодавець зобов’язав замовників публікувати всі додатки до договору? Просто! Замовники припинили називати кошториси «додатками», і таким чином нібито легітимно ігнорують законодавчу вказівку.
При цьому, якщо кошторис не оприлюднено, громадськість та конкуренти бачать лише кінцеву ціну робіт або послуг, і навіть якщо вони розуміють, що вона завищена, довести це складно. Адже здебільшого завищення ціни відбувається на будівельних матеріалах, і побачити це можна тільки аналізуючи кошторис. Траплялись випадки, коли навіть правоохоронні органи не могли провести розслідування підозр щодо розкрадання державних коштів, бо замовники під різними приводами приховували від них кошториси.
2. Положення законопроєкту забезпечують рівні умови для учасників для захисту своїх прав на засіданнях Тендерної колегії АМКУ, збільшують їх процесуальну незалежність від замовника та зменшують корупційні ризики у процедурі оскарження.
Адже станом на сьогодні компанія, допуск до аукціону або перемога якої оскаржується, вимушена покладати захист своїх прав та інтересів на замовника і фактично залежить від нього. Замовники ж можуть або взагалі не приходити на засідання Тендерної колегії, або займати некоректну правову позицію, що сприятиме задоволенню скарги. Замовники можуть так вчиняти несвідомо, із-за недостатнього рівня кваліфікації або великого навантаження. Або свідомо, коли має місце корупційна домовленість зі скаржником.
Також є практика надання замовниками довіреностей на представлення інтересів на засіданнях Тендерної колегії консультантам переможця. Зазначене створює інші корупційні ризики та може мати небажані для замовника правові наслідки.
При цьому бізнес всіляко демонструє своє бажання брати участь в засіданнях і мати процесуальні права та обов’язки. Бувають випадки, коли не маючи права голосу, представники та керівництво компаній все одно приходять на засідання та чекають годинами, щоб просто бути мовчазним спостерігачем за процесом вирішення долі їх участі в тендері.
Отже законопроєкт однозначно зі всіх боків позитивний і допоможе державі витрачати наші гроші економніше та ефективніше. Хоча корупціонерам він суттєво зіпсує настрій та вангуємо, що вони будуть вмикати всі свої лобістські можливості, щоб не допустити його прийняття. Ми ж зі свого боку, навпаки, докладатимемо максимум зусиль, щоб наблизити день, коли проєкт стане законом.
Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель».
