ІТ – сфера у світі стрімко розвивається і навіть сумнівів у кожного з нас з цього приводу відсутні. Питання лише в тому, яке місце українській потенціал займає у світовому масштабі, і яке значення це має для економіки України. 

На сьогоднішній день, українська ІТ індустрія вже завоювала свій авторитет на світовому ринку, та успішно працює на експорт. Але і в Україні вже чітко проявляється її провідна роль в економіці, наряду з такими гігантами як металургійна галузь, аграрна, машинобудівна та фармацевтичні галузі. 

Бізнес завжди є позитивною силою і відкриває різні грані для розвитку країни, і саме такі процеси демонструють успішність і українські інновації. Але бізнес повинен бути у правильних відносинах з державою, а держава своєю чергою повинна поважати і підтримувати потенціал українського бізнесу. 

Отже, запрошую Вас до розгляду головного питання для ІТ індустрії, а саме про оподаткування, можливості та наслідки. 

Розглянемо у порівнянні загальну систему оподаткування (сплата податку на прибуток), та спрощену (сплата єдиного податку (далі – ЄП), (таблиця 1). 

Порівняння 

Спрощенці (3-тя група ЄП) 

Загальносистемники (юрособи) 

 

Об’єкти оподаткування 

Будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду як у грошовій формі, так і в матеріальній або нематеріальній (п. 292.1 ПКУ). 

До такого доходу застосовують ставки (п. 293.3 ПКУ): 

• 3% – для платників ПДВ; 

• 5% – для неплатників ПДВ. 

 У разі порушення правил перебування у 3-й групі ставка ЄП подвоюється відповідно на 6% і 10% доходу (п. 293.5 ПКУ) 

 

Об’єктом оподаткування на загальній системі є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який оподатковується за ставкою 18%. 

При цьому можливі два варіанти розрахунків об’єкта оподаткування: 

• з коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до розд. III ПКУ; 

• без коригування фінрезультату на суму всіх різниць, зазначених у розд. III ПКУ.  

Цей варіант можуть обрати платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн 

Обмеження за видами діяльності 

Перелік видів діяльності, заборонених для спрощенців, наведено в п. 291.5 ПКУ 

Відсутні будь-які обмеження. 

Обмеження за обсягом виручки 

Обсяг доходу протягом року не повинен перевищувати 5 млн грн (пп. 3 п. 291.4 ПКУ) 

 

Відсутні будь-які обмеження. 

Обмеження за кількістю найманих працівників 

 

Відсутні будь які обмеження. 

 

Відсутні будь-які обмеження. 

Як вести облік? 

Підприємці на 3%-й ставці ЄП ведуть облік і доходів, і витрат у Книзі обліку доходів і витрат. 

 

Підприємці на 5%-й ставці ЄП ведуть облік лише доходів у Книзі обліку доходів. 

Обидві форми книг затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 

За правилами П(С)БО або МСБО/МСФЗ з урахуванням коригувальних різниць, передбачених розд. ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ) 

Звітність 

Раз на квартал, протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ) 

Раз на квартал, протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу – для високодохідників (обсяг минулорічного доходу яких перевищує 20 млн грн) 

або 

Раз на рік, протягом 60 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – малодохідників (обcяг доходу – до 20 млн грн) (пп. 49.18.2, 49.18.3, п. 137.5ПКУ) 

За якою формою декларації звітувати? 

Декларація платника єдиного податку 3-ї групи (юридичні особи) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578 (електронна версія декларації – J0103507) 

Декларація з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (електронна версія декларації – J0100116 (для тих, у кого звітним періодом є квартал) та J0108104 (для тих, у кого звітним періодом є рік) 

Строки для сплати податків 

Протягом 10 к. дн. після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ) 

Протягом 10 к. дн. після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ) 

Чи є пільги щодо сплати податків? 

Спрощенці 3-ї групи ЄП звільнені від сплати (297.1 ПКУ): 

• податку на прибуток; 

• ПДВ з операцій із постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України (для підприємців на 5%-й ставці ЄП); 

• земельного податку за ділянки, які вони використовують для госпдіяльності 

Відсутні будь які обмеження. 

Звернемо увагу на нюанси ПДВ на послуги в IT-сфері які не належать до об’єктів оподатковуються ПДВ, або звільнені від такого оподаткування, зокрема: 

- не є об’єктом оподаткування ПДВ виплата роялті у грошовій формі (пп. 196.1.6 ПКУ); 

- тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), а саме: 

- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до них; 

- примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі; 

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціонала комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу; 

- криптографічні засоби захисту інформації. 

Послуги в IT-сфері які оподатковуються ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн., податківці наполягають на тому, щоб включати до цієї «загальної суми» не лише операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ (за ставками 20%, 7% та 0%), а й навіть ті з них, що звільнені від ПДВ (лист ДФС від 23.03.2016 р. № 3035/Н/99-95-42-01-14, а також роз’яснення з розділу 101.02 «ЗІР»).

Узагальнивши наявну інформацію, коротко наведемо переваги й недоліки кожної з описаних систем оподаткування (таблиця 2). 

Система оподаткування 

Переваги 

Недоліки 

Загальна 

• Об’єктом оподаткування є прибуток, отже ця система привабливіша для тих ІТ-компаній, у яких наявні значні витрати й низький рівень прибутковості 

• Більш громіздкий і трудомісткий облік (бухоблік + коригувальні різниці) 

Спрощена 

• Звільнення від деяких податків (наведено в табю 1); 

• невисокі порівняно із загальною системою ставки податку 

• Під час визначення оподатковуваного доходу не враховують витрати, отже навіть за збиткової діяльності потрібно буде сплачувати податок; 

 

• існують обмеження щодо форм розрахунків, річного обсягу доходу та видів діяльності (наведено в таблиці 1) 

Отже, в кожному виді оподаткуванні є свої переваги та недоліки в системі. На практиці, ІТ-компанії реєструються на загальній системі оподаткування і при цьому користуються послугами ФОП, які, зі свого боку, є спрощенцями 3-ї групи ЄП (за ставкою 5%). Це дає можливість компанії за рахунок включення витрат на послуги, зменшити об’єкт оподаткування податку на прибуток до оптимального рівня. Своїм розвитком українська ІТ-індустрія зобов’язана саме спрощеній системі оподаткування, але наші чиновники різних рангів, після презентації законопроекту Мінсоцполітики про посилення врегулювання трудових відносин ФОП, в черговий раз заспівали дефірамби, але не на користь розвитку молодої ІТ-індустрії, чим викликали масштабне обурення.  

Якщо в Україні окрім популізму реформ не буде зменшено натиск силових структур, якщо держава не візьме під захист систему працевлаштування за допомогою ФОП, не буде дійсних реформ у сфері судоустрою, якщо податкові умови  не зміняться і у разі, якщо влада буде дарувати такі передноворічні подарунки, і ці правила будуть перекладатися кожен рік, то ніяке ІТ, навіть самі найкращі винаходи – не допоможуть Україні.  

Список використаних джерел: 

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VIhttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Лист ДФС від 16.05.18 р. № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2183872-18 

3. Лист ДФС від 12.04.2016 р.№ 8181/6/99-99-19-03-02-15: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/67962.html 

4. ІПК  Лист ДФС  від 14.08.2017 р. N 1597/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://ips.ligazakon.net/document/view/pk359?an=&ed=2017_08_14&dtm= 

5. ІПК  Лист ДФС від 20.03.2018 р. № 1103/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://buh.ligazakon.net/ua/news/169298_nadano-poslugi-z-onovlennya-zmni-funktsonalu-nternet-saytv-shcho-z-pdv 

6. Наказ Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції»: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62851.html