Інтернет технології – це свобода в бізнесі
На сьогоднішній день, українська ІТ індустрія вже завоювала свій авторитет на світовому ринку, та успішно працює на експорт. Але і в Україні вже чітко проявляється її провідна роль в економіці, наряду з такими гігантами як металургійна галузь, аграрна, машинобудівна та фармацевтичні галузі.
Бізнес завжди є позитивною силою і відкриває різні грані для розвитку країни, і саме такі процеси демонструють успішність і українські інновації. Але бізнес повинен бути у правильних відносинах з державою, а держава своєю чергою повинна поважати і підтримувати потенціал українського бізнесу.
Отже, запрошую Вас до розгляду головного питання для ІТ індустрії, а саме про оподаткування, можливості та наслідки.
Розглянемо у порівнянні загальну систему оподаткування (сплата податку на прибуток), та спрощену (сплата єдиного податку (далі – ЄП), (таблиця 1).
Порівняння | Спрощенці (3-тя група ЄП) | Загальносистемники (юрособи) |
Об’єкти оподаткування | Будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду як у грошовій формі, так і в матеріальній або нематеріальній (п. 292.1 ПКУ). До такого доходу застосовують ставки (п. 293.3 ПКУ): • 3% – для платників ПДВ; • 5% – для неплатників ПДВ. У разі порушення правил перебування у 3-й групі ставка ЄП подвоюється відповідно на 6% і 10% доходу (п. 293.5 ПКУ) |
Об’єктом оподаткування на загальній системі є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який оподатковується за ставкою 18%. При цьому можливі два варіанти розрахунків об’єкта оподаткування: • з коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до розд. III ПКУ; • без коригування фінрезультату на суму всіх різниць, зазначених у розд. III ПКУ. Цей варіант можуть обрати платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн |
Обмеження за видами діяльності | Перелік видів діяльності, заборонених для спрощенців, наведено в п. 291.5 ПКУ | Відсутні будь-які обмеження. |
Обмеження за обсягом виручки | Обсяг доходу протягом року не повинен перевищувати 5 млн грн (пп. 3 п. 291.4 ПКУ) |
Відсутні будь-які обмеження. |
Обмеження за кількістю найманих працівників |
Відсутні будь які обмеження. |
Відсутні будь-які обмеження. |
Як вести облік? | Підприємці на 3%-й ставці ЄП ведуть облік і доходів, і витрат у Книзі обліку доходів і витрат.
Підприємці на 5%-й ставці ЄП ведуть облік лише доходів у Книзі обліку доходів. Обидві форми книг затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 | За правилами П(С)БО або МСБО/МСФЗ з урахуванням коригувальних різниць, передбачених розд. ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ) |
Звітність | Раз на квартал, протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ) | Раз на квартал, протягом 40 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу – для високодохідників (обсяг минулорічного доходу яких перевищує 20 млн грн) або Раз на рік, протягом 60 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – малодохідників (обcяг доходу – до 20 млн грн) (пп. 49.18.2, 49.18.3, п. 137.5ПКУ) |
За якою формою декларації звітувати? | Декларація платника єдиного податку 3-ї групи (юридичні особи) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578 (електронна версія декларації – J0103507) | Декларація з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (електронна версія декларації – J0100116 (для тих, у кого звітним періодом є квартал) та J0108104 (для тих, у кого звітним періодом є рік) |
Строки для сплати податків | Протягом 10 к. дн. після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ) | Протягом 10 к. дн. після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ) |
Чи є пільги щодо сплати податків? | Спрощенці 3-ї групи ЄП звільнені від сплати (297.1 ПКУ): • податку на прибуток; • ПДВ з операцій із постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України (для підприємців на 5%-й ставці ЄП); • земельного податку за ділянки, які вони використовують для госпдіяльності | Відсутні будь які обмеження. |
Звернемо увагу на нюанси ПДВ на послуги в IT-сфері які не належать до об’єктів оподатковуються ПДВ, або звільнені від такого оподаткування, зокрема:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ виплата роялті у грошовій формі (пп. 196.1.6 ПКУ);
- тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), а саме:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до них;
- примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціонала комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Послуги в IT-сфері які оподатковуються ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн., податківці наполягають на тому, щоб включати до цієї «загальної суми» не лише операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ (за ставками 20%, 7% та 0%), а й навіть ті з них, що звільнені від ПДВ (лист ДФС від 23.03.2016 р. № 3035/Н/99-95-42-01-14, а також роз’яснення з розділу 101.02 «ЗІР»).
Узагальнивши наявну інформацію, коротко наведемо переваги й недоліки кожної з описаних систем оподаткування (таблиця 2).
Система оподаткування | Переваги | Недоліки |
Загальна | • Об’єктом оподаткування є прибуток, отже ця система привабливіша для тих ІТ-компаній, у яких наявні значні витрати й низький рівень прибутковості | • Більш громіздкий і трудомісткий облік (бухоблік + коригувальні різниці) |
Спрощена | • Звільнення від деяких податків (наведено в табю 1); • невисокі порівняно із загальною системою ставки податку | • Під час визначення оподатковуваного доходу не враховують витрати, отже навіть за збиткової діяльності потрібно буде сплачувати податок;
• існують обмеження щодо форм розрахунків, річного обсягу доходу та видів діяльності (наведено в таблиці 1) |
Отже, в кожному виді оподаткуванні є свої переваги та недоліки в системі. На практиці, ІТ-компанії реєструються на загальній системі оподаткування і при цьому користуються послугами ФОП, які, зі свого боку, є спрощенцями 3-ї групи ЄП (за ставкою 5%). Це дає можливість компанії за рахунок включення витрат на послуги, зменшити об’єкт оподаткування податку на прибуток до оптимального рівня. Своїм розвитком українська ІТ-індустрія зобов’язана саме спрощеній системі оподаткування, але наші чиновники різних рангів, після презентації законопроекту Мінсоцполітики про посилення врегулювання трудових відносин ФОП, в черговий раз заспівали дефірамби, але не на користь розвитку молодої ІТ-індустрії, чим викликали масштабне обурення.
Якщо в Україні окрім популізму реформ не буде зменшено натиск силових структур, якщо держава не візьме під захист систему працевлаштування за допомогою ФОП, не буде дійсних реформ у сфері судоустрою, якщо податкові умови не зміняться і у разі, якщо влада буде дарувати такі передноворічні подарунки, і ці правила будуть перекладатися кожен рік, то ніяке ІТ, навіть самі найкращі винаходи – не допоможуть Україні.
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Лист ДФС від 16.05.18 р. № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2183872-18
3. Лист ДФС від 12.04.2016 р.№ 8181/6/99-99-19-03-02-15: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/67962.html
4. ІПК Лист ДФС від 14.08.2017 р. N 1597/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://ips.ligazakon.net/document/view/pk359?an=&ed=2017_08_14&dtm=
5. ІПК Лист ДФС від 20.03.2018 р. № 1103/6/99-99-15-03-02-15/ІПК: https://buh.ligazakon.net/ua/news/169298_nadano-poslugi-z-onovlennya-zmni-funktsonalu-nternet-saytv-shcho-z-pdv
6. Наказ Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції»: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/62851.html