5 причин провалу виходу компаній на міжнародний ринок

У грудні 2022 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв: з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, з країни виїхало понад 14,5 мільйона українців. З них 11,7 мільйона отримали тимчасовий прихисток в ЄС. Як наслідок 75% українських компаній повідомили про значне зменшення попиту, писав Forbs. Тепер майже всі вони прагнуть повернути клієнтів, завоювати нових та розширити канали збуту. 

Як варіант, попри складні умови, українці починають цікавитись відкриттям власної справи в європейських країнах. Часті питання, які виникають у наших підприємців, «як відкрити ресторан у Гамбурзі», «скільки коштує оренда приміщення у Варшаві», «хто із європейських рітейлерів  вже працював з українськими дизайнерами». Це викликає повагу і захоплення, тому що морально бізнес готовий розвиватися. Та що на практиці?

В нових реаліях наші співвітчизники ігнорують безліч факторів, через незнання законів та правил ринку, що, в свою чергу, призводить у кращому варіанті до суттєвих втрат, у гіршому  - провалу. Далі перерахую найпоширеніші помилки, що призводять до провалів.

 1) Воно вам треба? Це іронічне запитання, насправді, перше з чого починається власна справа. Чи справді ви готові до такого кроку?   Дайте відповідь чесно, в першу чергу, собі. Якщо ваші колеги/конкуренти виходять на міжнародний ринок - це не означає, що і вам потрібно пройти ідентичний шлях. Я вірю в те, що кожна компанія особлива. Також я вірю в те, що український бізнес цілком здатний конкурувати  на іноземних ринках. Але! Потрібно чітко розуміти: власні цілі, готовність, можливості. Одне без іншого не працює.

   2) Хибна оцінка власних сил. Між «хочу» і «можу» є велика різниця. Мова йде не про свої внутрішні рушійні сили, мотивацію або ж «комплекс самозванця» (це підвищене відчуття невпевненості в собі, в своїх здібностях, фаховості, обесцінення власних успіхів). Мова про фінансові можливості, юридичну готовність компанії до виходу на міжнародний ринок, можливість підлаштовувати власне виробництво або послуги під споживачів інших країн. Перед виходом на міжнародний ринок, компанія готується, створює ґрунт,  розширює штат, знаходить нових партнерів. Це все вимагає грошей, часу, та мотивації.

   3) Відмова від комплексної стратегії комунікації. Знаю з практики, дуже багато компаній цим грішать, посилаючись на додаткові фінансові та ресурсні витрати. Але комунікаційна стратегія – це покроковий план дій. У випадку з виходом на міжнародну арену, то це план виходу компанії на ринок, який підходить саме вашій компанії. Що туди входить: аналіз ринків і розробка стратегії експансії, що підходять кожному окремому бізнесу; коригування роботи компанії під умови, в яких вона планує розвиватися і впровадження принципів сталого розвитку; покрокова інструкція, що потрібно робити, щоб тебе прийняли за свого в іншому світі. Немає стратегії – немає чіткого розуміння що робити, плюсів-мінусів, підводного каміння і до якого результату це призведе.

   4) Відсутність аналізу ринку. Насправді цей пункт дуже пов'язаний з попереднім і вкотре доводить необхідність завчасного планування. Менталітет, поведінка людей, вподобання, спосіб життя, цінності.  У кожній країні вони різні. Намагаючись зекономити на аналізі, компанії позбавляють себе чіткого розуміння портрету клієнта. А не знаючи свого споживача, ви не зможете дати те, що йому потрібно.

   5) Ігнорування правил і вимог. Кожна країна працює згідно зі своїм законодавством, для уникнення корупції і контролю за сплатою податків є контролюючі органи, створена ціла система умов, щоб гравці ринку дотримувалися стандартів якості та інклюзивності, працювали над покращенням стану навколишнього середовища. Ці правила і вимоги потрібно знати і враховувати кожній українській компанії, яка виходить на міжнародний ринок. Інколи хочеться на якийсь пункт «махнути рукою» або відкласти «на потім». Але не варто! Дотримання всіх правил і умов -  це наша безпека.

У підсумку, щоб вихід на міжнародний ринок був успішним і безболісним, потрібно мати чітке уявлення що він нам дасть, мати капітал, розробити чіткий план, портрет клієнта та дотримуватися всіх стандартів тої чи іншої країни.  Гнучкість та готовність адаптуватися до нових умов і викликів, які можуть з'явитися на новому ринку - це козирі будь-якої компанії. Розвивайте стратегії ризик-менеджменту та вивчайте місцеве законодавство, щоб зменшити потенційні ризики для свого бізнесу. 

Часто вихід на міжнародний ринок займає кілька років з послідовним урахуванням і впровадженням всіх необхідних аспектів та вимог. І саме це може непокоїти потенційного експортера товарів та послуг. Але не варто боятися бюрократії, незнайомих вимог та змін, які потрібно впроваджувати у методи ведення бізнесу. Попри суттєві відмінності між країнами,  вихід на європейські ринки, - це  величезний досвід, що не лише допоможе бізнесу  пристосуватись у нових умовах, але і нам, українцям, швидше адаптувати повоєнну країну до європейської спільноти. Безумовною частиною якої ми уже стали.