Комунікація із суспільством як один із стандартів поведінки суддів

Кампанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» започаткована з метою очищення суддівських лав від недоброчесних суддів та утвердження справедливого суду в Україні.

Вважаємо, що неможливо утвердити справедливе судочинство у нашій державі без належної комунікації між представниками громадянського суспільства та самими суддями.

Саме тому у ході створення профайлів суддів апеляційної інстанції командою кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» було запроваджено нову практику, яка полягала у тому, щоб до моменту оприлюднення надавати суддям інформацію, яка буде міститися у їхньому профайлі. У зв’язку із цим не пізніше ніж за три робочі дні на електронну пошту відповідного суду направлялася уся інформація про суддів цього суду, яка була зібрана аналітиками кампанії.

З моменту запровадження цієї практики ми отримали 41 лист від суддів апеляційної інстанції з поясненнями відносно інформації, яка містилася у профайлах. У 18-и випадках командою кампанії було прийнято рішення про повне врахування пояснень суддів та, відповідно, видалення або коригування зібраної інформації. Ще в 10-и випадках було частково враховано пояснення суддів.

У 13 випадках пояснення суддів не було враховане. Проте, навіть у таких випадках у профайлі суддів у відповідному розділі оприлюднювалися пояснення судді без зміни змісту. Тобто, у цьому випадку користувач веб-сайту має право ознайомитися з оцінкою певної події чи факту як із боку громадськості, так і з боку самого судді. У результаті людина може для себе самостійно та зважено прийняти рішення як ставитися до оприлюдненого факту чи події.

Безумовно право комунікувати чи просто промовчати – це право будь-якої людини. Але у випадку із представниками Феміди вбачається, що комунікація – це спосіб взаємодії із суспільством, який спрямований більше для захисту репутації самих суддів. Адже, як показала практика кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», майже у половині випадків комунікація дозволяє запобігти оприлюдненню некоректної інформації, що може бути викликана неповнотою інформації, яка міститься у деклараціях, інших публікаціях, описками у тексті тощо, а не бажанням свідомо публікувати негатив відносно суддів.

Більше того, навіть у випадку розбіжностей щодо оцінки подій чи фактів, комунікація дозволяє забезпечити оприлюднення різних поглядів, що має наслідком цивілізоване спілкування, а не висловлювання взаємних емоційних звинувачень.

Також варто додати, що, відповідно до Бангалорських принципів, підтримання високих стандартів поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів є обов’язком суддів.

Поведінка, яка спрямована на комунікацію із суспільством, показує відкритість судді, можливість діалогу, а не бажання приховати певні факти. Зворотня ж поведінка (наприклад, втеча від журналістів, відмова у наданні пояснень чи просто мовчання) завжди породжуватиме сумніви щодо доброчесності судді. Тому комунікація із суспільством – це і є той стандарт поведінки, який також дозволяє укріплювати суспільну довіру до суду.

Підсумовуючи викладене, вважаємо, що суддям слід звернути увагу на можливості комунікації як одного зі способів відновлення довіри до суду та надавати пояснення у тих випадках, де у суспільства виникають питання щодо відповідності поведінки судді нормам закону та суддівської етики.