Зі змісту Бангалорських принципів поведінки судді випливає, що суспільна довіра до судових органів має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Для укріплення суспільної довіри суддя має виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки.

Схожа норма є і в українському Кодексі суддівської етики, де зазначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки.

У рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! ми вирішили порівняти поведінку українського та американського судді при його зупинці поліцією за підозрою у вчиненні порушень правил дорожнього руху і яку оцінку такій поведінці надали органи, що мають право притягати до дисциплінарної відповідальності, на предмет дотримання високих стандартів, зазначених у Бангалорських принципах.

 

Історія №1 (Техаська)

У мережі Інтернет є відео із затриманням судді Нори Лонгорії. Її було зупинено через перевищення швидкості. Однак, після зупинки у працівника поліції виникла підозра, що суддя перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Як вбачається із відео, суддя протягом 10 хвилин спокійно виконувала вимоги поліцейського для проходження тесту на тверезість, який полягає у демонструванні можливості чітко координувати свої рухи. У ході цього тесту суддя, виконуючи вимоги поліцейського, навіть зняла своє взуття для того, щоб рівно пройтися вздовж уявної прямої лінії.

Проваливши тест, судді було повідомлено про те, що вона буде заарештована. І лише тоді вона почала проситися її відпустити, оскільки вона суддя, тяжко працює протягом 25 років і зараз поліцейський просто руйнує її життя. Це не вплинуло на результат і на суддю все одно одягнули кайданки.

Якщо це оцінювати за українськими мірками, то все було дуже цивілізовано та адекватно з боку судді. Вона не намагалася втекти, не чинила опору, не вживала нецензурних слів і виконала усі вимоги поліцейського під час проходження тесту на координацію своїх рухів. Однак, незважаючи на таку поведінку, суддю все рівно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

І не за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, оскільки суддю було виправдано за цим звинуваченням через те, що поліція не надала повного запису з моменту зупинки транспортного засобу. А за фразу з проханням її відпустити, не руйнувати її життя та факт повідомлення працівнику поліції про те, що вона суддя (хоча він про це її не запитував).

Комісія це розцінила як використання статусу судді з метою уникнення покарання. Більше того, відео з її поведінкою під час затримання отримало широке розповсюдження у медіа, що негативно впливає на авторитет судової влади та відповідно знижує суспільну довіру до суду.

У результаті комісія застосувала до судді дисциплінарне стягнення у вигляді публічного попередження. Ви можете сказати, що це дуже м’яке покарання.  Але є одне дуже велике але: судді у Техасі обираються на виборах. Суддю Нору Лонгорію було обрано у 2012 році. Тоді вона перемогла з результатом 59,5%. Наступні вибори у кінці 2018 року. І тому наявність публічного попередження явно не додаватиме їй голосів на виборах і значно ускладнюватиме їй можливість обратися на повторний термін. Але навіть якщо її оберуть повторно, то це означатиме високу оцінку її діяльності з боку суспільства. Навіть її попередній результат у вигляді 59,5% є захмарним для українських служителів Феміди.

 

Історія №2 (Київська)

У лютому 2017 року було оприлюднено відео із затримання судді Солом’янського районного суду м. Києва Вікторії Кицюк. Після його оприлюднення з’явилося багато постів, які говорили про провокацію з боку поліції та їхні неправомірні дії. З деякими думками можна сміливо погодитися, адже після повного перегляду відео є дуже багато питань до працівників поліції, які мають бути з’ясовані. Але дії поліції (навіть якщо вони були неправомірними) жодним чином не виправдовують стиль спілкування судді.

По-перше, на відміну від судді Нори Лонгорії, у Вікторії Кицюк з’явилася потужна підтримка у вигляді її колег. По-друге, суддя продемонструвала «високі стандарти поведінки» у вигляді відсутності належної реакції на вимогу пред’явити документи, намаганні покинути місце інциденту, розмовляючи по телефону, та вимогах до поліцейського відійти від неї.

І знаєте як відреагувала Вища рада правосуддя на цей випадок? А ніяк. Вища рада правосуддя лише розглянула звернення судді Вікторії Кицюк, яка говорила про здійснення тиску на неї. При цьому, як зазначила сама Кицюк, неправомірна, на її думку, поведінка не була припинена навіть після втручання її колеги – судді Солом’янського районного суду міста Києва.

Однак, Вища рада правосуддя не надала жодної оцінки поведінки самої Вікторії Кицюк і не розглянула чи відповідала її поведінка вимогам Кодексу суддівської етики. Аналогічно Вища рада правосуддя не надала оцінки, чи було правомірним втручання в інцидент іншого судді, про що зазначає сама Кицюк, і чи не було це втручання використанням статусу судді з метою уникнення притягнення до відповідальності.

А тепер порівняйте цю історію із техаською, де просто за повідомлення поліцейському про статус судді і проханні не руйнувати їй життя призвело до дисциплінарного стягнення, і бездіяльність Вищої ради правосуддя стає кричущою. Якщо пофантазувати, то якби Вікторія Кицюк була би суддею у Техасі (за умови, що громадяни її б обрали), то за продемонстровану поведінку вона б не відбулася лише публічним попередженням.

 

Історія №3 (Полтавська)

У червні 2016 року сталася схожа ситуація із затриманням судді Октябрського районного суду м. Полтава. Тоді працівники поліції затримали суддю через нібито зупинку у невстановленому місці та непокору. Як видно із відео затримання, суддя відверто знущається із поліцейських, принижує їх, ставиться зверхньо до них та спілкується у стилі «затримали не за х@% собачий». У приміщенні поліції суддя відверто бреше та повідомляє неправдиві відомості поліції щодо власного прізвища, імені, по-батькові.

І знаєте як відреагувала Вища рада правосуддя на цей випадок? Теж взагалі ніяк. І якщо слідкувати за логікою Вищої ради правосуддя, то відсутність її реакції теоретично може означати, що кожен громадянин може вести себе по-хамськи, наслідуючи приклад поведінки таких суддів.

Підсумовуючи ці три історії, мушу констатувати, що Вища рада правосуддя на відміну від її Техаського аналогу не приділяє жодної уваги стилю спілкування суддів (у тому числі, і з працівниками правоохоронних органів) та не надає жодної оцінки хамському спілкуванню з боку суддів.

Якщо Вища рада правосуддя толерує хамство серед суддів, то таким чином вона показує приклад поведінки іншим громадянам як правильно себе вести у будь-якій ситуації. Тому дуже дивно, коли Вища рада правосуддя згадує про високі моральні правила поведінки лише тоді, коли громадяни у грубій формі висловлюють оцінку діяльності судді. Вона ж сама перед цим солідаризувалися із суддями, які подали громадянам такий приклад «високоморальної поведінки».

Якщо ж судді хочуть цивілізованого спілкування з громадянами, то органам суддівського самоврядування, Вищій раді правосуддя варто проявити мудрість і першими почати реагувати на кожну хамську поведінку суддів, публічно її засуджуючи та накладаючи відповідні дисциплінарні стягнення.