Чи є відповідальність для суддів за п’яне керування?
Взимку цього року в Україні сталися дві резонансні дорожньо-транспортні пригоди за участю суддів. Перша сталася у Києві за участі судді Васильківського міського районного суду Сергія Корнієнка та у результаті призвела до смерті людини, а друга - за участі судді Києво-Святошинського районного суду Дмитра Усатова. При чому, як свідчать очевидці ДТП, останній був нібито у стані алкогольного сп’яніння та намагався покинути місце ДТП у машині швидкої допомоги. У результаті відео з “порятунку” Дмитра Усатова швидко облетіло усі засоби масової інформації.
Резонанс був настільки великим, що внаслідок зазначених ДТП Рада суддів України вирішила зібратися та обговорити ситуацію щодо підривання авторитету судової влади через випадки керування суддями автомобілями у стані алкогольного сп’яніння.
У результаті 12 січня 2018 року Рада суддів України у своєму рішенні встановила, що випадки керування суддями автотранспортними засобами в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння вважати такими, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя та суспільну довіру до органів судової влади.
Також своїм рішенням доручила Голові Ради суддів України, у разі виникнення подібних випадків у майбутньому, за наявності необхідних доказових документів, звертатися до Вищої ради правосуддя з відповідною дисциплінарною скаргою.
Команда кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! вирішила поцікавитися як склалася доля Дмитра Усатова і виявила, що на веб-сайті Вищої ради правосуддя є лише одна ухвала про відкриття дисциплінарної справи відносно судді, але не заявою Ради суддів України і не щодо ДТП за його участю та його поведінки після ДТП. Тобто, через майже півроку після скандальної ДТП проти судді навіть не було відкрито дисциплінарної справи.
Після цього випадку ми вирішили поцікавитися, а чи були взагалі випадки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння і як ставиться Вища рада правосуддя до суддів, які фігурували у резонасних справах.
Для експерименту вирішили відібрати декілька справ, які дуже легко можна знайти в мережі Інтернет, вводячи різні комбінації слів “п’яний”, “суддя”, “затримання”, “дтп”, “за кермом” тощо.
Окрім згаданого Дмитра Усатова, найчастіше довелося зустріти прізвища чотирьох суддів: судді Апеляційного суду Київської області Коцюрби Олександра, судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Галагана Олексія, судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Ротмістренка Михайла, судді Одеського окружного адміністративного суду Глуханчука Олега (довідки щодо кожної справи можна прочитати в кінці блогу).
Допускаю, що Вищою радою правосуддя могли прийматися рішення і в інших випадках, проте, навіть ці чотири рішення показують абсолютно нелогічний характер притягнення суддів до відповідальності у справах, пов’язаних із керуванням автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.
Зокрема, лише в одному випадку, а саме, щодо судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Ротмістренка, було ухвалене рішення про звільнення з посади. При чому вказане рішення було прийняте нещодавно - 10 травня 2018 року. В інших випадках ухвалювалися рішення про тимчасове відсторонення суддів на різні строки (від двох до шести місяців) від здійснення правосуддя (з позбавленням права на отримання доплат, направленням до Національної школи суддів України для підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням).
Як вбачається з аналізу зазначених рішень, лише Друга дисциплінарна палата (члени: Малашенкова Т.М., Артеменко І.А., Бойко А.М., Нежура В.А.) є найбільш принциповою і вважає, що керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння є несумісним зі статусом судді.
Окремо варто звернути, на незрозумілу логіку Третьої дисциплінарної палати (члени: Мамонтова І.Ю., Гречківський П.М., Овсієнко А.А., Худик М.П.), які вважають, що втеча від поліцейських, які зупинили автомобіль за підозрою у нетверезості водія, відмова від проходження медичного огляду, невиконання законних вимог поліції про зупинку автомобіля є рівно вдвічі легшим правопорушенням ніж керування у стані алкогольного сп’яніння, поєднаного із нецензурною лайкою у спілкуванні з поліцейськими. Якщо керуватися логікою цієї дисциплінарної палати, то суддям при зупинці їх працівниками поліції за підозрою у керування у стані алкогольного сп’яніння варто радити тікати від поліції і ні в якому разі не проходити медичний огляд. Тоді покарання від Вищої ради правосуддя буде меншим ніж просто спілкуватися з поліцією.
А найдобрішою до суддів виявилися Перша дисциплінарна палата (члени: Лесько А.О. (зараз вже суддя Верховного Суду), Комков В.К., Маловацький О.В., Шапран В.В.), яка за два випадки (один випадок - керування у стані алкогольного сп’яніння, а інший - відмова від проходження медичного огляду) покарала суддю лише двома місяцями відсторонення.
У результаті такого невеликого експрес-аналізу рішень Вищої ради правосуддя стосовно нетверезого керування з сумом доводиться констатувати про м’якість покарання та абсолютно різні та нелогічні підходи до застосування покарань.
Однак, рішення від 10 травня 2018 року, яким було звільнено суддю Ротмістренка за нетверезе керування, дає надію, що Вища рада правосуддя змінить свої підходи і почне звільняти п’яних суддів за кермом через несумісність такої поведінки зі статусом судді.
Список суддів, дисциплінарні справи яких пов’язані із обставинами, які можуть свідчити про керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння
1. Суддя Апеляційного суду Київської області Коцюрба Олександр
На жаль, відео із місця події у мережі Інтернет немає, але є фотографія з одного з місць події, посилання на яке міститься у самому рішенні дисциплінарної палати та яке красномовно показує приклад “зразкового” паркування власного автомобіля.
Як вбачається із рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, відносно судді було складено два адміністративні протоколи за керування у стані алкогольного сп’яніння (23 березня та 30 травня 2016 року). В обох випадках суддя відмовився від проходження медичного огляду. Якщо у першому випадку вини судді не було встановлено, то в іншому - Дарницький районний суд м. Києва встановив, що 30 травня 2016 року суддя керував автомобілем Toyota Land Cruiser» по вулиці Драгоманова у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода), але закрив провадження у справі у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
У результаті, через майже два роки після самого інциденту, не дивлячись на факт двох відмов від проходження медичного огляду та встановлення рішенням суду факту перебування у стані алкогольного сп’яніння, Вища рада правосуддя вирішила відсторонити суддю від здійснення правосуддя лише на два місяці (з позбавленням права на отримання доплат, направленням до Національної школи суддів України для підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням).
2. Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Галаган Олексій
Влітку 2016 року доволі резонансний випадок стався у м. Кропивницький. Тоді у засобах масової інформації з’явилося відео із затримання судді Галагана. Збурення громадськості викликало те, що через деякий час після спілкування із поліцейськими суддя просто вирішив сісти в машину і втекти з місця події, загрожуючи життю та здоров’ю одного із працівників поліції. У результаті суддю наздогнали вже під його будинком.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що Олександр Галаган протиправно залишив місце його зупинки працівниками патрульної поліції, відмовлявся від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп’яніння (у тому числі шляхом залишення місця зупинки), не виконував законних вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу. І в результаті, через майже півтора роки після самого інциденту, вирішила внести подання про відсторонення на три місяці судді від здійснення правосуддя (з позбавленням права на отримання доплат, направленням до Національної школи суддів України для підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням).
3. Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук Олег
Взимку 2017 року теж стався резонансний випадок, коли надбанням громадськості стало відео із “високоетичним” спілкуванням судді Олега Глуханчука та його знайомого Миколи Шурди під час зупинки автомобіля працівниками поліції.
Тоді Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Глуханчук О.В. керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та використовував ненормативну лексику у спілкуванні з працівниками патрульної поліції. При цьому у подальшому суддя Глуханчук О.В., будучи головою Одеського окружного адміністративного суду, поширював через прес-службу суду неправдиві відомості про обставини інциденту, зокрема стосовно того, що він не керував автомобілем.
У результаті Вища рада правосуддя вирішила відсторонити суддю на шість місяців від здійснення правосуддя (з позбавленням права на отримання доплат, направленням до Національної школи суддів України для підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням).
4. Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Ротмістренко Михайло
У серпні 2016 року було оприлюднено відео, де суддя після зупинки автомобіля працівниками поліції пояснив, що від поліції не тікав, за кермом не сидів, а просто стояв у полі поряд.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що суддя Ротмістренко М.В. 17 серпня 2016 року скоїв адміністративне правопорушення, пов’язане з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, чим допустив грубе одноразове порушення правил суддівської етики, яке порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. За результатом розгляду дисциплінарна палата вирішила внести подання про звільнення судді.
10 травня 2018 року (через 7 місяців після внесення подання) Вища рада правосуддя звільнила Ротмістренка з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за вищевказані дії.
