Фіговий листок української кадрової політики
Гучний конфлікт який виник між СБУ і ГПУ ще раз доводить, що особисті амбіції навіть після Майдану у політиків залишаються на першому місці.
Сьогодні президент Петро Порошенко провів зустріч з депутатами своєї фракції, де основним питанням були кадрові перестановки. Очікується, що завтра в парламент може надійти подання на звільнення Наливайченка, а на його місце буде запропонований заступник голови СБУ Грицак.
Більше року Україна чекала рішучих дій нової, постмайданівської влади по реформуванні країни. Проте вище керівництво держави, незважаючи на гучні провали з реформування країни та військових невдач на сході, робить вигляд, що все добре і не вдається до різких кроків по зміні ключових посадовців. Винятком, лише є Міністерство оборони і Генеральна прокуратура, проте в цих випадках екс-керівникам дякували, дарували квіти і пропонували іншу посаду. З Наливайченком усе трохи по- іншому. Проте, найбільше дивує те, що Наливайченка хочуть звільнити не за провали в роботі спецслужб, а через конфлікт з генпрокурором, який виник виключно на бізнесовому ґрунті, через скандал з компанією «БРСМ-Нафта».
І скільки б зараз не посипалося звинувачень на адресу, ще поки діючого голови СБУ, насправді ж, ця відставка є показовою, є фіговим листком української кадрової політики. Поки українська армія стримує російські війська на лінії розмежування, українські чиновники продовжують ділити портфелі і займатися публічним самознищенням. Влада знову наступає на ті ж граблі, продовжуючи оцінювати чиновника не за його роботу на державу Україна, а за його лояльність до бізнес інтересів окремих осіб.
Україна зможе змінити систему влади тоді, коли найвище керівництво держави змінить свої підходи до призначення і звільнення державних управлінців. Державні службовці в органах влади мають перестати бути представниками олігархів і призначатися за квотами партійних вождів. Адже, роботодавцем держслужбовців є український народ, а не політичні партії чи бізнес. «Кадри вирішують все!» – говорив радянський класик, адже той, хто призначає на керівні посади, той їх і контролює і тому вони і служать.
