Згадується анекдот часів СРСР, коли при влаштуванні на роботу на овочевубазу грузина попередили, що зарплата завідуючого бази досить низька. «А що, тутще й зарплату платять», - здивувався той. Проте стаття не про овочеву базу і,тим паче, не про грузинів.
Держава, якою управляють низькооплачуваніможновладці, завжди буде бідною. Будь-яка людина, яка хоче жити в добробуті імає можливість розпоряджатися чужим майном чи коштами, буде красти іобманювати. А щоб розкрадання держави припинити, то чиновники і політикиповинні бути багатими. Водночас, їхнє багатство має рости разом із багатствомДержави, а не за рахунок Держави, як нині! Іншими словами, посадовці повиннізбагачуватися за рахунок ефективної праці на Державу, а не за рахунок хабарів,відкатів чи перерозподілу державного майна!
Давайте скажемо собі правду. Жоденбізнесмен не створює підприємство заради створення нових робочих місць.Бізнесмен створює підприємство, щоб заробляти гроші і покращувати добробут собіі своїм близьким. Але для цього бізнесмен змушений запрошувати найманих працівників,таким чином й створюються робочі місця. Люди не йдуть у владу заради Держави. Увладу переважна більшість людей йдуть заробляти гроші, щоб покращувати добробутсобі і своїм близьким. У вищі ешелони влади – заробляти на корупції іперерозподілі благ і ресурсів, а на середні і нижчі ланки, - заради статусу,стабільного доходу, дрібних подачок і вищу пенсію. Правда, є посадовці, якіпрацюють на Державу, але від таких існуюча система або позбавляється, абопідлаштовує їх під себе.
Нинішня грабіжницька система влади незважає на простих людей, бо можновладці - складові системи, думають лише просебе, а система – про збереження саме таких посадовців.
Якщо маєте заперечення, то запитайтебудь–кого зі своїх друзів чи знайомих, чому так багато охочих йти уполітику? Думаєте, працювати для Держави? Здебільшого ні. Йдуть заради«хлібної» посади. Чому, попри низькі зарплати, так багато охочих працювати упрокуратурі, міліції чи судах. Відповідь буде подібна: бо там є можливістьзаробити! Зверніть увагу, не забезпечувати справедливість, що в принципімають робити правоохоронні органи, а заробити на посаді! Чому народні депутатиприймають стоси законів, які є шкідливими для Держави? Бо ці законипишуться не для Держави, а для можливості заробити на Державі!
Тому долати бідність ми маємо звизнання правди: патріотизм і любов до країни є короткостроковими мотивами, авласний дохід – стабільним і постійним!
Досліджуючи цю тему, ми побачимо, щосьогодні суспільство хоче бачити бідного і підконтрольного можновладця. Протеми забуваємо, що основним мотивом будь-якої людини є збагачення. А можновладцітеж люди. Тобто в мотивах суспільства і чиновницького апарату існує потужнийдисонанс, який спричиняє ріст тіньової економіки і руйнування Держави.Оскільки суспільство має незначні важелі впливу на чиновника, а чиновницькийапарат має оперативні можливості впливати на Державу та суспільство, то самемотивація посадовців перемагає у цій боротьбі. Через це у нас уся політичнаволя (а це і є мотив) посадовців і чиновників спрямовані не на успішні реформи,які б забезпечили збагачення країни і її громадян, а на доступ до фінансовихресурсів, розпорядження майном та підконтрольності правоохоронних органів. Якщопростіше - можливість збагачуватися за рахунок Держави і уникативідповідальності. Якщо не вірите, порівняйте чисельність так званих економічнихі правоохоронних комітетів ВР з іншими. Там де є гроші, ресурси чи можливістьконтролю за правоохоронними органами депутатів значно більше. Там де соціалкачи культура – мізер. Істині мотиви чиновників і політиків спонукають їх довзаємодопомоги – кругової поруки і загальної безвідповідальності. Про це ународі кажуть: ворон ворону око не виклює, чи рука руку миє тощо.
Ми маємо радикально поміняти концепціювлади. І основоположним у зміні системи влади є правда і зміна мотиваціїпосадовців. Я це називаю «Позитивіською концепцією влади». Тобто, усі чиновникиі політики, які приймають рішення, повинні отримувати щорічну премію (бонус) взалежності від отриманого доходу Держави за підсумками року. Логіка проста:ростимуть доходи бюджету, зростатиме і премія посадовця.
Для прикладу. За деякими даними, у2014 році, розмір тіньового ринку в Україні становив близько 40%. В абсолютнихцифрах, це близько 14 млрд. доларів (у гривнях уже важко орієнтуватися). Несекрет, що розмір тіньового ринку залежить від поганої фіскальної політики іправоохоронної системи, або політичної волі (мотивації) посадовців різнихрівнів. Також відомо, що левова частина "тіні" контролюється чиновникамиі політиками. А оскільки, за рахунок тіньових доходів посадовці незаконнозбагачуються, то вони маючи можливість впливати на прийняття рішень,максимально намагаються зберегти такий стан справ. Звідси й ситуація, колиполітики і чиновники говорять одне, а роблять зовсім інше!
На противагу нинішній ситуації,«Позитивіська концепція влади» має змінити мотив посадовців. Державна системамає спонукати чиновників і політиків збагачувати Державу, а відтак і себе, а необкрадати її! Якщо б ми погодилися, що скажімо 5% бюджету йде напреміювання посадовців, то ми, у випадку ліквідації тіньової економіки,збільшили б доходи до Державного бюджету 2014 року на 14 млрд доларів, до 51млрд. доларів, потративши на преміювання посадовців лише 2,5 млрд. доларів.Тобто, в країні без міжнародних запозичень, можна було б додатково отримати11,5 млрд. доларів на армію, освіту, охорону здоров'я та пенсійне забезпечення.А чиновники замість того, щоб ховати гроші за кордоном, могли б вільнокупляти дорогі авто і будувати шикарні будинки! Іншими словами запитсуспільства на збагачення Держави перебував би у гармонії із запитомпосадовців. Суспільство почало б боротися з бідністю, а не з багатством!
А тепер трішки футуристки.
Давайте уявімо собі, що ми живемо вкраїні, де функціонує «Позитивіська концепція влади». У цій країні коженсільський чи міський голова отримує премію в залежності від доходів місцевогобюджету. Заробляє місто мільярд - міський голова законно стає«мільйонером». Він розуміє, що його благополуччя прямо залежить від розвиткуміста, а не від тещиного кафетерію, продажу землі, чи ще якоїсь разової інебезпечної авантюри. Як ви думаєте, що робитиме міський голова?Правильно, активно працюватиме над збільшенням доходів у міський бюджет, бо цейого заробіток. І підтримуватиме соціальний порядок і спокій в місті, боінвестиції йдуть туди, де спокійно, а не туди, де кожного дня бунти і мітинги.Кожен міліціонер слідкує за правопорядком, бо місто може активніше розвиватисяі залучати інвестиції тоді, коли там немає криміногенної ситуації. А міліціонерзалежить від розвитку бізнесу, бо матиме більші статки від збільшеннянадходжень до міської казни, а не від обкрадання п’яниць, чи «кришування»повій. Кожен суддя здійснює правосуддя, бо справедливість призводить дорозвитку конкуренції, а отже і до наповнення казни, відтак і законногозбагачення судді. Суддя розуміє, що його статки залежать не від доходупридорожнього готелю, чи хабарів від підсудних, а від міської чи Державноїказни. А прокурор слідкував би за міською казною, як за власним гаманцем,оскільки саме там знаходиться його благополуччя. Не від наркопритону, чи відздачі незаконних МАФів, а від розвитку бізнесу і доходу бюджету. Депутати ВРсотні разів подумають, чи проголосувати за лобістський закон і одноразово отриматикількасот тисяч доларів і заслужити зневагу виборців, чи голосувати за закони,які направлені на розвиток країни, законно заробити значно більші кошти ізберегти повагу виборців. Президент, прем’єр і міністри знатимуть, що джереломїхніх доходів є не прибуток від «прихватизованих» заводів і фабрик, розподілміжнародної фінансової допомоги, чи операції на курсі гривні, а державнийбюджет України. І чим більше в Державному бюджеті буде коштів, тимстануть вони багатшими. І це легально, без криміналу. І не треба буде боятися,що до маєтку завітає Автомайдан, чи інша група активістів, щоб зафіксувати ірозповісти збіднілому суспільству про хороми високопосадовця на фоні загальногозбідніння народу. Усі учасники системи розумітимуть і знатимуть, що їхнєблагополуччя прямо залежить від суспільного спокою і розвитку Держави, томуодним із головних їхніх завдань буде підняття рівня пенсій, соціальних виплат іріст зарплат «бюджетникам», бо негативний коефіцієнт Джині не сприятимесоціальному спокою в Державі, розвиткові бізнесу, росту доходів у Держбюджет, аотже і росту їхнього благополуччя.
Це не утопія, це зміна мотиваціїсистеми влади на розбудову, а не на розкрадання. Ми негайно повинні припинитивиконувати більшовицький лозунг: мир хатам, війна палацам, крім, звісно,побудованих на грабунку Держави! Ми повинні припинити боротися з багатством ібудувати бідну Державу.
В такому випадку ми б отрималиполітичну волю (мотивацію) посадовців на позитивні зміни: збагачення країни,створення справедливих судів і ефективної правоохоронної системи, досягненнясуспільної злагоди, а не розкрадання державного майна, корупцію, підбурюванняпротиріч регіонів, релігійних і різномовних громад задля збереження влади. Крімтого, Україна отримала б реальний розвиток конкуренції. А від чесноїконкуренції, а не від преференції олігархам і посадовцям і залежить розвитокДержави.
Звичайно, серед посадовців можуть бутий ті, які захочуть отримувати винагороду від Держави і ще тихцем«підзаробляти». Але, щоб такі «розумники» не заразили «Позитивіську системувлади» нинішніми хворобами, слід паралельно запроваджувати пряму демократію(контр–демократію за П’єром Розанвалоном), яка допоможе забезпечити контрольгромад за посадовцями і допоможе новій системі влади очищатися від негідників.
Отже, чиновника і політика потрібно нетільки залякувати карою, але й мотивувати грошима. Як у бізнесі! Приніс дохіддержаві, ставай офіційно багатшим разом з Державою! Завдав збитків Державі –ставай біднішим разом з Державою. Порушив закон - неси відповідальність!
Тому первинною реформою в Україні маєбути кардинальна зміна мотивації системи влади, яка поверне довіру громадян довлади і дасть можливість проводити інші необхідні для розвитку Держави зміни.
Саме мотивовані посадовці і такасистеми влади принесе Україні мир і поверне загарбані Росією землі. Можливовона не є універсальною і не відразу запрацює в усій Україні, але точно почнезмінювати поведінку посадовців, а отже і зміниться система влади.
І нарешті. Я впевнений, що коли бописані мною бюджетні «бонуси» для українських керманичів зберігалися у гривніі в українських банках, а не так я нині - у доларах і у Швейцарії, тонапевно і відношення до щоденного зростання курсу гривні у наших керівниківбуло б іншим!